78. Характеристика наочних методів викладання психології. Вимоги до використання наочності.

Метод ілюстрації забезпечує учням показ ілюстрованих матеріалів, посібників: картин, плакатів, схем, креслень, графіків, діаграм, портретів, карт, макетів, атласів, зображення інформації на учбовій дошці і ін.

Метод демонстрації полягає: у показі дії реальних приладів або їх моделей, різних механізмів, технічних установок, в постановці дослідів і проведенні експериментів, в демонстрації процесів (різного походження), особливостей конструкцій, властивостей матеріалів, колекцій (мінералів, художніх виробів, картин, зразків матеріалів і так далі).

Метод демонстрації забезпечує сприйняття, як зовнішніх форм (характеристик), так і внутрішнього змісту не тільки в статиці, але і динаміці їх протікання, що дуже важливе для розуміння учнями глибинної суті, законів, закономірностей і принципів їх дії і існування, умов, що їх породжують.

Ефективність методу досягається при активній участі в його демонстрації учнів, одержуючих можливість безпосередньо “заміряти результати”, змінювати хід процесів, задавати параметри роботи механізмів, фіксувати і досліджувати властивості матеріалів, структур предметів і т.д.

Очевидно, різновидом методу демонстрації слід розглядати екскурсії. Екскурсія може бути використана як метод ознайомлення з новим матеріалом, поглибленим його вивченням або для закріплення вивченого. Екскурсія як метод демонстрації забезпечує вивчення предметів, процесів, технологій тих, що існують в реальній дійсності (завод, фабрика, метеостанція, конструкторське бюро, випробувальні стенди, лабораторії і тому подібне), вивчення рослинного або тваринного світу (ліс, поле, ферма, зоопарк, тераріум, акваріум, дельфінарій і тому подібне).

Вимоги до використання наочності: наявність конкретної мети використання наочності; не слід зловживати наочністю, а використовувати для розвитку самостійності і активізації учнів; її використовують у той час, коли про неї йде мова: вона не повинна містити нічого зайвого, щоб не викликати додаткової асоціації, врахування вікових особливостей дітей; не слід переоцінювати і недооцінювати наочність у процесі навчання; має бути змістовною, естетично оформленою; наочність має відповідати психологічним законам сприймання; необхідна попередня підготовка учнів до сприймання наочності.

Принцип міцності знань, умінь і навичок: повторення навчального матеріалу за розділами і структурними смисловими частинами; запам'ятовування нового навчального матеріалу в поєднанні з пройденим раніше; використання під час повторення активізації учнів (запитання, порівняння, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення); нове групування матеріалу з метою приведення його до системи; виділення при повторенні основних, провідних ідей; використання при повторенні різноманітної методики, форм і підходів; використання вправ; використання самостійної роботи по творчому застосуванню знань; постійне звертання до раніше засвоєних знань з нової точки зору їх трактування.

Принцип індивідуального підходу до учнів. При реалізації принципу індивідуального підходу, враховують: рівень розумового розвитку; рівень знань і вмінь; працездатність: рівень пізнавальної і практичної самостійності; гемп роботи; ставлення до навчання; наявність і характер пізнавальних інтересів; рівень вольового розвитку.

Принцип емоційності навчання: жвавий, образний виклад матеріалу; краса в логіці викладу навчального матеріалу; використання цікавих прикладів; застосування наочності і ТЗН; створення почуття виконаного обов'язку, мова учителя, його ставлення до учнів, зовнішній вигляд.