75. Індивідуальна робота із студентами: зміст та особливості організації.

Самостійна робота студентів (СРС) – це форма навчального процесу у ВНЗ, що є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Індивідуальна робота студентів (ІР) – вид самостійної роботи студента по виконанню чітко визначених завдань завершеного характеру, які підлягають оцінюванню.

Індивідуально-консультативна робота (ІКР) — це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка орієнтована на розвиток індивідуальних здібностей студента та розкриття його пізнавального та творчого потенціалу.

Кінцевою метою ІКР є досягнення майбутніми фахівцями компетентностей, адаптованих до вимог сучасного ринку праці.

Індивідуально-консультативна робота може бути класифікована наступним чином:

· за характером: роз’яснювальна, контролююча, стимулююча;

· за спрямуванням: орієнтована на окремого студента або группу студентів.

Формами індивідуально-консультативної роботи є:

Індивідуальні заняття, які проводяться з окремими студентами з метою підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей. Вони передбачають:

· виконання завдань базового рівня тими студентами, які мали пропуски або низький рівень знань з певних тем;

· виконання завдань підвищеної складності тими студентами, що мають високий рівень знань та більш глибоко вивчають тему;

· тренінги;

· екскурсії;

· евристичні бесіди;

· тощо

Консультації, що проводяться викладачем для студентів з метою роз’яснення навчального матеріалу та аспектів професійної та науково-пошукової діяльності. Консультації можуть проводитись по окремим темам курсу, по блокам навчального матеріалу, стосовно окремого індивідуального завдання навчального чи наукового характеру, при підготовці до підсумкового контролю та державної атестації. Викладач – куратор надає кваліфіковані консультації щодо формування індивідуального навчального плану студента.

Індивідуальна робота студентів полягає у виконанні ними у визначений термін конкретизованих індивідуальних навчально-дослідних завдань, які підлягають оцінюванню.

76. Поняття про методи викладання, методику і технологію викладання. Загальна характеристика методів викладання.

Педагогічна майстерність передбачає оволодіння різноманітними методами, формами, засобами навчання, за допомогою яких на кожному рівні реалізується зміст освіти.

Розвиток пізнавальних здібностей учнів, здобуття ними знань, умінь і навичок, використання їх на практиці залежать від оптимального застосування методів навчання, що зумовлено передусім цілями (специфікою) змісту навчання, віковими особливостями учнів.

Метод навчання — спосіб упорядкованої взаємодії вчителів та учнів, за допомогою якого вирішуються проблеми освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

З поняттям «метод навчання» тісно пов'язане поняття «прийом навчання», яке означає «деталь методу» і є частковим поняттям щодо поняття «метод».

Методи навчання класифікують залежно від того, як за їх допомогою вирішують дидактичні завдання. У дидактиці існують різні підходи до класифікації методів навчання.

Один із найпослідовніших і найзручніших належить відомому досліднику в галузі дидактики Юрію Бабанському, який виділяє методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю і самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності.

Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

Вони охоплюють сукупність методів навчання, спрямованих на передавання і засвоєння учнями, студентами знань, формування умінь і навичок. До них належать словесні, наочні й практичні методи навчання.

Словесні методи навчання об'єднують пояснення, розповідь, інструктаж, лекцію, бесіду, роботу з підручником.