- •Психологія вш як галузь психологічної науки, її предмет, основні категорії та завдання.
- •Завдання методики викладання як фахової дисципліни
- •Спрямованість особистості студента.
- •Психологічна характеристика студентського віку як пізньої юності або ранньої дорослості.
- •Особливості психологічного матеріалу як об’єкту викладання і засвоєння.
- •Адаптація студента до навчання у вищій школі, її види та умови ефективності.
- •Структура наукового психологічного знання, його компоненти.
- •Розвиток професійної мотивації студентів в процесі навчання у внз.
- •Професійне становлення студента як фахівця з вищою освітою.
- •Методологічні аспекти методики викладання психології.
- •Самоконтроль та його розвиток в процесі самостійної роботи студенті.
- •Психологічні особливості студентської групи, її структура та розвиток.
- •Принцип детермінізму у викладанні психологічних знань, його сутність та шляхи реалізації.
- •Пізнавальні інтереси як мотив поведінки студента у сучасній психології.
- •Освіта як система, її характерні особливості. Управління системою освіти, його види.
- •Принцип розвитку психіки в діяльності і його забезпечення при поясненні психологічного матеріалу.
- •Методи індивідуального психологічного впливу в процесі надання допомоги.
- •Психологічний аналіз функцій управління системою освіти.
- •Роль наочності у викладанні психології, методика викладання, її види.
- •Бесіда як технологія роботи психолога в практиці.
- •Студент як суб’єкт навчально-професійної діяльності.
- •Особливості педагогічної діяльності викладача психології.
- •Психотерапевтичні методи управління стресом у навчальній діяльності (прогресивна релаксація, аутогенне тренування, метод систематичної десенсибілізації).
- •Розвиток творчого потенціалу студентів як майбутніх фахівців.
- •Демонстраційний експеримент з психології, його особливості і методика проведення.
- •Основні принципи гештальттерапії. Особливості розвитку особистості в гештальттерапії.
- •Показники та психологічні передумови успішності студентів у навчально-професійній діяльності.
- •Характеристика словесних методів викладання психології.
- •Індивідуальна та групова психокорекція у сучасних напрямах психології.
- •Мета, завдання та зміст виховання студентської молоді.
- •Характеристика образотворчої наочності з психології, методика їх використання.
- •Інноваційні психотехнології розвитку особистості.
- •Психологічні теорії становлення особистості та аналіз відповідних функцій виховання.
- •Прийоми активізації пізнавальної діяльності студентів на заняттях з психології.
- •Гуманістично спрямовані напрями у психології розвитку особистості.
- •Психологічна характеристика основних напрямків реалізації функцій виховання студентів.
- •Психолого-педагогічна необхідність контролю знань з психології, його функції.
- •Клієнт-центровані напрямки у психології розвитку особистості.
- •Психологічний аналіз комунікативної педагогічної взаємодії.
- •Види опитування на заняттях з психології, методика його проведення.
- •Роль ціннісних орієнтацій та особливості їх вивчення для розвитку особистості.
- •Діалогічне спілкування як умова ефективної педагогічної взаємодії.
- •Вимоги та основні етапи підготовки лекції з психології.
- •Актуальні проблеми внутрішніх конфліктів та їх вивчення.
- •Педагогічний конфлікт, причини його виникнення та особливості.
- •Методологічні аспекти викладання вікової психології.
- •Особистісні передумови виникнення конфліктів в студентському віці. Конфліктність та конфліктні форми поведінки.
- •Умови попередження та шляхи вирішення педагогічного конфлікту.
- •Індивідуальна робота із студентами: зміст та особливості організації.
- •Проблема рушійних сил поведінки людини у психоаналітичних концепціях.
- •Психологічний аналіз педагогічного професіоналізму діяльності викладача внз.
- •Адаптація та дезадаптація: особливості та причини.
- •Психологічний аналіз професіоналізму особистості викладача вш.
- •Методологічні аспекти викладання педагогічної психології.
- •Організація діяльності викладача психології (види, етапи).
- •Авторитет викладача вищої школи, його складові та умови забезпечення.
- •Методологічні аспекти викладання історії психології (мета, завдання, принципи).
- •Основні запити в сфері психолого-педагогічного консультування в рамках сучасної освіти.
- •Предмет, мета та завдання курсу методики викладання психології.
- •Своєрідність викладання психології на сучасному етапі.
- •Загальнонаукові принципи викладання психології.
- •Принципи особистісно-орієнтованого викладання психології.
- •Принципи кредитно-модульної системи у викладанні психології.
- •Предмет, мета та завдання методики викладання педагогічної психології. Змістові пріоритети у викладанні педагогічної психології.
- •Предмет, мета та завдання методики викладання загальної психології. Змістові пріоритети у викладанні загальної психології.
- •Предмет, мета та завдання методики викладання вікової психології. Змістові пріоритети у викладанні вікової психології.
- •Предмет, мета та завдання методики викладання історії психології. Змістові пріоритети у викладанні історії психології.
- •Лекції із психології та методика їх проведення.
- •Практичні заняття із психології та методика їх проведення.
- •Семінарські заняття із психології та методика їх проведення.
- •Лабораторні заняття із психології та методика їх проведення.
- •Самостійна робота студентів при вивченні курсу психології.
- •Індивідуальна робота із студентами: зміст та особливості організації.
- •Поняття про методи викладання, методику і технологію викладання. Загальна характеристика методів викладання.
- •Характеристика словесних методів викладання психології.
- •78. Характеристика наочних методів викладання психології. Вимоги до використання наочності.
- •Характеристика практичних методів викладання психології.
- •Методи активного навчання у викладанні психології. Класифікації методів активного викладання психології
- •Технологія інтерактивного навчання у викладанні психології.
- •Технологія проблемного навчання у викладанні психології
- •Технологія програмованого навчання у викладанні психології.
- •Технологія модульного навчання у викладанні психології.
- •Технологія особистісно-орієнтованого викладання психології.
Інноваційні психотехнології розвитку особистості.
Вирішення проблеми вивчення психологічних основ розвитку фахової інноваційної культури вимагає використання сучасних методологічних підходів таких, як: аксіологічний, діяльнісний, особистісний, системний, синергетичний, культурологічний.
Так, представники аксіологічного (соціально-ціннісного) підходу розуміють його як такий, що визначає культуру як систему цінностей. Для нашого дослідження аксіологічний підхід має велике значення тому, що однією з провідних функцій психологічного механізму розвитку фахової інноваційної культури педагогічних працівників є забезпечення процесу формування у педагогічних працівників ціннісного відношення до інноваційної педагогічної діяльності, яке відбувається в ході усвідомлення педагогічними працівниками цінностей, що складають внутрішню основу їхньої готовності до інноваційної педагогічної діяльності.
Представники діяльнісного підходу визначають культуру як специфічний спосіб людської діяльності. Цей підхід дозволяє в контексті нашого дослідження розглядати взаємозв'язок фахової інноваційної культури педагогічних працівників та інноваційної педагогічної діяльності. Адже в процесі інноваційної педагогічної діяльності відбувається: удосконалення теоретичних фахових і спеціальних знань, практичних навичок, що необхідні педагогічним працівникам для її виконання; поповнення її цінностями; розвиток особистісних властивостей і мотивації, що забезпечують цілеспрямовану діяльність педагогічних працівників щодо створення та реалізації інновацій; розвиток чутливості сприйняття педагогічними працівниками педагогічних інновацій.
Таким чином, діяльнісний підхід розкриває зв'язок фахової інноваційної культури та інноваційної діяльності педагогічних працівників. У процесі інноваційної педагогічної діяльності створюється фахова інноваційна культура, а розвиток і вдосконалення інноваційної педагогічної діяльності сприяє розвитку фахової інноваційної культури.
Представники особистісного підходу визначають культуру як процес і результат зміни самої людини, її становлення як творчої особистості, тобто людина стає творчою особистістю в процесі оволодіння культурою, яка має особистісно-творчу природу: відображає результати розвитку творчої особистості в процесі взаємодії культури, особистості та творчості. Особистісний підхід є дуже важливим для вивчення фахової інноваційної культури як зафіксованої, опредмеченої в цінностях та особистісних властивостях інноваційної діяльності педагогічних працівників.
Оволодіваючи фаховою інноваційною культурою, педагогічні працівники збагачують і змінюють власну особистість. Такий підхід дає можливість констатувати, що вирішення проблеми розвитку фахової інноваційної культури включає вирішення питання взаємодії педагогічних працівників з інноваційною інформацією, інноваційною продукцією, інноваційними технологіями, інноваторами та інноваціями, в процесі якої відбувається взаємообмін, взаємозбагачення та саморозвиток. Крім того, можна стверджувати, що фахова інноваційна культура педагогічних працівників має особистісно-творчу природу. Взаємодія педагогічних працівників – інноваторів забезпечує актуалізацію фахової інноваційної культури, яка відображає результати розвитку інноваційної сфери в процесі інноваційної педагогічної діяльності. Це робить можливим формування інноваційно спрямованої особистості.
Системний підхід став одним з найважливіших напрямків методологічного забезпечення наукового пошуку в різних сферах наукового знання. У психології та педагогиці системний підхід одержав достатній розвиток і визнається важливою теоретичною умовою наукової організації навчального процесу у вищому навчальному закладі, оскільки орієнтує на розкриття цілісності об'єкта, механізмів, що її забезпечують, виявлення різноманіття зв'язків складного об'єкта, аналіз інтегративних властивостей об'єкта, виявлення різних зв'язків і структури.
На основі ознак системи можна виокремити основні властивості, що мають значення для дослідження психологічних основ розвитку фахової інноваційної культури педагогічних працівників як системного явища: відкритість, динамічність, цілеспрямованість, багатофункціональність, саморозвивальність, самокерованість.