32. Характеристика образотворчої наочності з психології, методика їх використання.

Наочні методи передбачають використання засобів навчання, для яких характерний образну мову викладу. Зорові, слухові, тактильні образи доповнюють словесний опис і, таким чином, сприяють кращому розумінню навчального матеріалу учнями.

Можна виділити 3 основних види наочності: предметну, зображальну і словесну.

Зображувальна (образотворча) наочність - це демонстрація на заняттях зображень предметів, явищ, процесів, а також теоретичних знань про них. Існує три види образотворчої наочності: художня, символічна й текстова.

Художня наочність відображає зображуваний об'єкт або ситуацію у всіх деталях. До цього виду наочності відноситься демонстрація фотографій, картин, кіно-і відеофільмів. Фотографії можуть зображати, наприклад, людей у різних життєвих обставинах, прояви емоцій, ситуації психологічних експериментів; також це можуть бути портрети знаменитих психологів. В аналогічних ситуаціях можуть використовуватися твори живопису, малюнки. Фільми як засобу образотворчої наочності можна розділити на два типи: науково-популярні та художні. У науково-популярних фільмах демонструються класичні психологічні дослідження. Художні фільми (або їх фрагменти) можуть ілюструвати певні психологічні типи людей і їх відносин, ситуації для психологічного аналізу.

Символічна (схематична) наочність - це зображення, що відображають істотні ознаки, характеристики, зв'язку предметів або явищ. До цього виду наочності відноситься демонстрація таблиць, схем, діаграм, графіків. На них відображаються систематизовані знання про певні теоретичних ідеях, структури психічних явищ, співвідношення величин і понять, залежності між певними параметрами.

Символічна наочність може поєднуватися з текстовою. Під текстової наочністю розуміється написання на дошці або демонстрація за допомогою інших засобів найбільш істотних тез лекції, імен вчених, дат, термінів та іншої текстової інформації, яка погано сприймається на слух. Паралельне слухове і зорове пред'явлення інформації сприяє її успішному і безпомилкового сприйняття. Студенти схильні записувати собі в конспект те, що бачать. Досвідчені викладачі знають: чим більше викладач пише на дошці, тим більше інформації залишається в студентських зошитах.

Словесна наочність - це опис образів у мовній формі. Використовується вона в тих випадках, коли застосування предметної або образотворчої наочності з тих чи інших причин неможливо. У таких випадках викладач наочно описує ситуацію психологічного експерименту, наводить приклади з художніх творів, що характеризують певні психологічні явища та феномени.

Наочні методи можуть використовуватися на лекціях в якості ілюстрацій, на лабораторних і практичних заняттях як тестове матеріалу.

Якими способами може демонструватися наочність? Може використовуватися традиційний спосіб демонстрації наочності з допомогою намальованих плакатів, але він є занадто трудомістким і створює ряд інших незручностей у використанні. Використання дошки та крейди завжди залишається в розпорядженні викладача, проте тут важливу роль відіграють його образотворчі здібності. Сучасним способом демонстрації наочності є транспаранти на прозорій плівці і слайди, які проектуються на білий екран. У наш час проектори стають все більш типовим технічним засобом навчання. Це значно розширює можливості використання візуальних засобів на лекціях. Прекрасним аудіовізуальним засобом демонстрації всіх перерахованих вище видів наочності є комп'ютер. Використання комп'ютерної програми Power Point дає можливість викладачеві включати в свою лекцію самі різні види наочності: статичні і рухомі, схематичні і художні, текстові та образотворчі, застосовувати різні ефекти. Проектування слайдів даної програми на екран робить презентацію доступною для всіх студентів.

Наочність підвищує ефективність викладання за певних умов:

1) демонстрована наочність повинна бути узгоджена з вмістом матеріалу;

2) наочність слід вводити на занятті поступово, у відповідний момент, в міру необхідності;

3) демонстрація повинна бути організована так, щоб усі учні могли добре бачити об'єкт;

4) необхідно чітко виділяти головне, істотне при показі ілюстрацій, схем, діаграм;

5) слід детально продумувати пояснення, що даються в ході демонстрації.