30. Індивідуальна та групова психокорекція у сучасних напрямах психології.

Психокорекція - метод комплексного психологічного впливу на мету, мотиви та структуру поведінки суб'єкта, а також на розвиток певних психічних функцій: пам'яті, уваги, мислення.

Головне завдання - навчання та тренінг, засвоєння нових навичок поведінки, спілкування, запам'ятання тощо.

Консультування - метод психологічної допомоги, мета якого - з допомогою спеціально організованого спілкування активізувати у клієнта додаткові психологічні сили та здібності, які можуть забезпечити спосіб виходу з важкої життєвої ситуації.

Види психокоригувальної роботи:

- індивідуальне психокоригування;

- групове психокоригування,

- психотренінг;

- консультативна робота із сім'єю.

Індивідуальна психокорекція в найпростішому варіанті проводиться в ході психодіагностики: дитина заохочується за правильного виконання завдань, з нею разом виробляється оптимальна стратегія навчання, здійснюються спроби корекції самооцінки.

Показання для проведення:

- дошкільний вік дитини;

- наявність істотних дефектів зовнішності або тяжких соматичних захворювань;

- ситуації "швидкої допомоги" (виявлені в ході обстеження інтенсивні агресивні та аутоагресивні тенденції);

- інтимний характер проблем (потерпілі від сексуального насильства, дисморфоманії та ін.);

- кризи втрати сенсу буття;

- шизоїдна акцентуація та психопатія.

Якщо у підлітка психічне захворювання, то проводити психокорекцію психолог повинен з лікарем хворого.

Спроби психокорекції таких станів, як маячення, виражена депресія, немотивована агресія, сексуальні девіації, в умовах роботи шкільного психолога неприпустимі.

Групова психокорекція - успішна при: страхах, заїканні, високій агресивності, порушеннях спілкування, неадекватній самооцінці та соціальній дезадаптації, епізодичному нарковживанні.

Протипоказання для групової психокорекції:

- наявність психічних розладів (маячення, галюцинації, недоумство);

- виражена рухова розгальмованість;

- проблеми інтимно-особистісного характеру (сексуальні порушення, пережиті психотравми тощо);

- виражена шизоїдна психопатія;

- наркоманія І-ІІ стадії;

- активне небажання підлітка працювати у групі. Принципи відбору до групи:

1) відносна однорідність групи за віком (різниця не більша 3-х років);

2) максимальна різнорідність з акцентуаціями;

3) у дошкільнят та молодших школярів можливе функціонування групи хлопчиків та дівчаток разом, у підлітків - краще окремо;

4) оптимальна чисельність групи - 5-10 осіб;

5) бажана закритість групи.

31. Мета, завдання та зміст виховання студентської молоді.

Як наголошено в Національній доктрині розвитку освіти України, пріоритетним напрямком в її реалізації є формування особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу, сучасної європейської цивілізації; виховання людини демократичного світогляду, яка поважає громадські права і свободи, традиції народів і культур світу, національний, релігійний, мовний вибір кожної людини.

Головна мета виховної роботи зі студентами – це, по-перше, виховання духовно багатої, розвиненої особистості, громадянина України; по-друге, підготовка до організації виховної роботи в школі, тобто формування вчителя, здатного до творчої, активної діяльності у вихованні учнівської молоді.

Зміст виховної роботи . 1. Гуманізація навчально-виховного процесу. 2. Моральне виховання студентів. 3. Громадянське виховання. 4. Правове виховання студентів. 5. Трудове та економічне виховання. 6. Політичне виховання студентів. 7. Екологічне виховання. 8. Естетичне виховання студентів. 9. Фізичне виховання.

Форми виховної роботи.

Головна функція – сприяти реалізації мети, змісту виховного процесу та оволодінню студентами певними знаннями для використання та застосування в майбутній роботі. Вивчення практики виховної роботи у ВНЗ та діяльності класних керівників дозволяє назвати мінімум форм, якими повинні оволодіти студенти:

- зустріч з учителями, вченими, акторами; - тематичні тижні, олімпіади з предметів, дні факультети, кафедри; - вечори (поезії, романсу); - диспути з питань етики, естетики, політики тощо; усні журнали та заочні подорожі; - читацькі конференції; - відвідування спектаклів, кінофільмів, концертів, музеїв, виставок; - прес-конференції та зустрічі „За круглим столом"; - конкурси політичних коментаторів, на кращого фізика, хіміка, біолога тощо; на кращий сценарій позакласного заходу, доповідь інсценованої казки; КВК (лінгвістичні, математичні, біологічні); - проведення екскурсій (музей Г.С. Сковороди, А.С.Макаренка, музеї образотворчого мистецтва); - бесіди про історію вузу, факультету, педагогічну професію, з питань етики, естетичного та фізичного виховання, про державну символіку тощо); - робота гуртків, засідання гуртків.