17. Принцип розвитку психіки в діяльності і його забезпечення при поясненні психологічного матеріалу.

Принцип розвитку психіки в діяльності стверджує, що діяльність виступає як умова не тільки прояву, але й розвитку психіки дитини. С.Л. Рубінштейн сформулював засади дитячої психології: «Виховувати і навчати дитину, вивчаючи її. Вивчати дитину, виховуючи і навчаючи її». Виховання і навчання за своєю сутністю є організацією діяльності дитини.

Психіка і діяльність виступають як дві сторони одного явища. Діяльність — зовнішня сторона психіки, а психіка — внутрішній план діяльності. Діяльність визначається задумом, ціллю, програмою її досягнення, тобто свідомістю. І, навпаки, на створення задумів, програм впливає практика. З одного боку, свідомість керує діяльністю, а з другого, ускладнення діяльності, оволодіння новими її видами збагачує, розширює свідомість.

Таким чином, діяльність водночас і зумовлена свідомістю, і сама зумовлює її. Цей принцип має важливе значення для визначення методів психологічного дослідження. Оскільки у ньому стверджується взаємозв'язок психіки із діяльністю, то методологічне обґрунтування отримує можливість вивчати психічні явища через діяльність, доступну для об'єктивного спостереження.

Для вивчення і водночас розвитку психічних особливостей студента потрібно організувати відповідну діяльність. Наприклад, творчу уяву можна зафіксувати в малюванні або при створенні казки. Психологічні ж знання доцільно «закріплювати» розглядом конкретних прикладів психічної організації особистості, а також вивченням особистості засобами психодіагностики.

18. Методи індивідуального психологічного впливу в процесі надання допомоги.

Процес надання психологічної допомоги дуже складний і відповідальний, який вимагає від спеціаліста цієї сфери практичної психології глибоких знань, умінь і навичок тому, що без достатньої підготовки щодо надання психологічної допомоги може створюватися підстава для негативного престижу психологічної науки, але, саме головне – це негативний вплив на особистість та суспільство, яким надається психологічна допомога. Як зазначає Л.Шнейдер, психологічна допомога – це широке поняття, зміст якого включає в себе багатообразність теорій і практик, варіюються від специфічного застосування такого методу, як глибинне інтерв’ю, до багатообразних технік соціально-психологічного тренінгу, понять і методів медичної психотерапії, без яких стосунки психолога-консультанта і його клієнта можуть легко розвалитися, а сама психологічна допомога – перетворитися у просте вираження співчуття і моралізацію. Поняття «психологічна допомога» відображає деяку реальність, деяку психосоціальну практику, полем діяльності в якій є сукупність питань, труднощів і проблем, що стосуються психічного життя людиною.

Як зазначає О.Бондаренко: «…зміст психологічної допомоги полягає у забезпеченні емоційної, смислової та екзистенційної підтримки людини або суспільства в ситуаціях ускладнення, які виникають у ході їх особистісного та соціального буття.

Звернення щодо отримання психологічної допомоги – це перший крок, який свідчить про реальне бажання щось змінити в собі, у своїх особистих стосунках чи в професійному житті, і цей крок робить це бажання більш реальним.

Надання психологічної допомоги особистості, групі, організації – це основна мета практичної психології.

Практичне забезпечення процесу психологічної допомоги залежить від трьох аспектів, які визначають її характер і напрям:

- перший аспект – актуальність психологічної допомоги і готовність до її прийняття– необхідна психологічна умова для її надання. Наукові дані про вікові й індивідуальні особливості розвитку особистості показують, що на різних етапах можуть виникати специфічні для певного віку актуальні перешкоди, об’єктивно і суб’єктивно обумовлені проблеми, пов’язані з необхідністю засвоєння нових життєвих ситуацій і нового досвіду. Також можливе виникнення особливих випадків, наприклад, смерть близької людини, насилля, постравматичний стрес, подолання яких частіше всього не під силу самій людині без підтримки. Таким чином, причини звернення за психологічною допомогою різноманітні, до них можуть бути віднесені проблеми особистісного розвитку і росту, проблеми спілкування і взаємодії з іншими людьми, а також проблеми, пов’язані з гострими екстремальними кризовими ситуаціями;

- другий аспект – готовність до надання психологічної допомоги. Ефективність психологічного впливу, в більшості випадків, визначається мотивованістю, особистісною позицією і професіоналізмом спеціаліста. У теперішній час прийнято говорити про особистісні передумови до надання психологічної допомоги, про особистість психолога – консультанта, терапевта і так далі;

- третій аспект – теоретико-методологічна база, яка знаходиться в основі організації та проведенні психологічної допомоги, визначаючи її специфіку і спрямування.