1. Психологія вш як галузь психологічної науки, її предмет, основні категорії та завдання.

Об’єктом психологічної науки є соціальні суб’єкти, їх діяльність та зв’язки.

Предметом психології вищої школи є особистість викладача та студента в їх розвивальній педагогічній взаємодії.

ПВШ досліджує: роль «особистісного чинника» при впровадженні інноваційних технологій навчання і виховання і ВНЗ, психологічні умови і механізми становлення особистості майбутнього фахівця в системі ступеневої вищої освіти (магістр, спеціаліст, бакалавр), особливості професійно-педагогічного спілкування та взаємин викладачів і студентів.

Основні категорії ПВШ: навчання, розвиток, виховання в єдності та взаємозв’язку. Також понятійно-категоріальний апарат ПВШ складають такі поняття: професійна спрямованість, професійна соціалізація, проф. ідентичність, навчально-проф. діяльність, Я-концепція студента, професійно-педагогічне спілкування, студентська академічна група, професіоналізм, адаптація, професійна готовність.

ПВШ розв’язує низку практичних, науково-дослідних і діагностично-корекційних завдань.

Практичні завдання:

• Розробка наукової, психолого-методичної бази для контролю за процесом, змістом та умовами психічного розвитку студентів, їх особистісним і професійним зростанням, зокрема в умовах кредитно-модульної системи;

• Обґрунтування оптимальних форм навчально-професійної діяльності та спілкування студентів, які сприяють засвоєнню ними всього розмаїття професійних функцій і соціальних ролей;

• Розробка особистісно-орієнтованих технологій навчання, психологічне обґрунтування інноваційних дидактичних проектів та експериментів у вищій школі;

• Підвищення рівня загальної культури та психологічної компетенції студентів.

Науково-дослідні завдання:

• Виявлення соціокультурних, соціально-психологічних, психологічних і дидактичних чинників соціалізації особистості майбутнього фахівця;

• Розробка психологічних основ комп’ютеризації навчального процесу у вищій школі;

• Розробка психологічних засад формування в студентів і викладачів національної свідомості, активної громадянської позиції;

• Дослідження психологічних проблем підготовки науково-педагогічних кадрів, становлення особистості майбутнього викладача протягом навчання в магістратурі та аспірантурі;

• Підвищення педагогічної майстерності викладачів.

Діагностично-корекційні завдання:

• Розробка методів професійної орієнтації старшокласників, обґрунтування системи професійного відбору молоді до ВНЗ;

• Діагностика студентів щодо «Я-концепції» та позитивне її формування;

• Визначення рівня психологічної готовності першокурсників до навчання у вищій школі, розробка передумов успішної їх адаптації;

• Вивчення стану взаємин викладачів і студентів, щоб налагоджувати оптимальну педагогічну взаємодію, конструктивно розв’язувати можливі міжособистісні конфлікти.