Гетьманський переворот

Суперечності між ЦР і німецьким командуванням використовував П. Скоропадський. В 1918 році він створив організацію «Українська народна громада», яка почала боротьбу за владу. П. Скоропадського підтримали крупні промисловці і землевласники, оскільки їх інтереси намагалася ущемити ЦР. Німецко-австрійське командування теж підтримувало Скоропадського, вважаючи, що він проводитиме політику на користь окупаційних військ.

26 – 29 квітня 1918 року П. Скоропадський, спираючись на німецькі війська, провів державний переворот. Війська ЦР були роззброєні, а сама ЦР розбещена прямо на засіданні. 29 квітня відбувся Всеукраїнський з'їзд хліборобів, який проголосив П. Скоропадського гетьманом всієї України.

П. Скоропадський народився у відомій дворянській сім'ї у Вісбадені в Швейцарії, дитинство провів у Франції, хоча сім'я мала фамільні володіння в Тростянці Полтавській області. Закінчив пажеський корпус в С-Пб, воював в діючій армії в чині полковника, був ад'ютантом Миколи Другого.

УНР ліквідовувалася, замість неї проголошувався Гетьманат «Українська держава» з монархічною авторитарною формою правління. Режим Скоропадського спирався на німецькі війська.

Політика п. Скоропадського

Зовнішня політика:

• Українська Держава встановила дипломатичні відносини з 30 країнами, а з 12 – обмінялася посольствами;

• Українська Держава встановила дипломатичні відносини з Радянською Росією. 12 червня 1918 року був підписаний мирний договір.

Внутрішня політика:

• ЦР була розбещена;

• Вся законодавча, виконавча і судова влада були в руках гетьмана;

• Заборонялися всі газети соціалістичній спрямованості;

• Відновлювалося поміщицьке землеволодіння;

• Робочий день встановлювався 9 – 12 годин;

• Формувалася національна армія (60 тисяч);

• Створювалася фінансово-грошова система;

• Відновлювалося козацтво як опора Гетьманату;

• Відновлювалася робота пошти і телеграфу;

• Проводилася українізація в області культури, просвіти і освіти.

Найбільших успіхів Скоропадський досяг в області українізації. Грошей не жаліли. Повна українізація державного апарату, армії, системи освіти. Відкрився Український національний університет, академія, національна бібліотека, архів, театр, історичний музей, галерея. Німецьке командування влаштовував такий розподіл політики, оскільки гетьман не втручався в економічну політику німецького командування.

Причини падіння режиму Скоропадського

1. Залежність від іноземних військ.

2. Орієнтація Скоропадського на крупну буржуазію і поміщиків.

3. Партизанська війна проти Гетьманату і окупаційних військ. Найбільшого розмаху вона досягла на Київщині, де повстанців очолив есер Шинкар, на Чернігівщині, де повстанців очолив більшовик Кропив’янській, на Катеринославщині, де воював анархіст Махно зі своєю селянською повстанською армією

4. Політична опозиція заборонених партій (всі українські партії соціалістичного напрямку, особливо, більшовики, які в червні 1918 року створили Комуністичну Партію більшовиків України).

Ці причини заподіяли падінню режиму Скоропадського у грудні 1918 року.

Лекція 7

ДИРЕКТОРІЯ УНР

План