126

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн

На правах рукопису

Романчук Анастасія Альбертівна діти війни в історичному контексті американо-іракських конфліктів 1990–1991 та 2003–2010 років

Робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “Магістр”

Спеціальність 8.02030201 “Історія”

Науковий керівник:

док. іст. наук, проф.

Колесник Віктор Пантелеймонович

РЕКОМЕНДОВАНО ДО ЗАХИСТУ

Протокол №______

засідання кафедри нової та новітньої історії

зарубіжних країн від_______________2012 р.

Завідувач кафедри

проф. Колесник В. П._____________________

Луцьк – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………..3

ВСТУП……………………………………………………………………5

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯ, ІСТОРІОГРАФІЯ І ДЖЕРЕЛЬНА                            БАЗА

1. Історіографія і джерела вивчення проблеми……………9

2. Методологія дослідження американо-іракських конфліктів………………………………………………..16

РОЗДІЛ 2. АМЕРИКАНО-ІРАКСЬКІ ПРОТИСТОЯННЯ                            НАПРИКІНЦІ ХХ–НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ:                            ПРИЧИНИ, ХІД, НАСЛІДКИ

1. Американо-іракська війна 1990–1991 років…………...20

2. Американо-іракська війна 2003–2010 років…………...32

РОЗДІЛ 3. ДІТИ ЯК СУБ’ЄКТ АМЕРИКАНО-ІРАКСЬКИХ                            КОНФЛІКТІВ

1. Діти-солдати та використання їх у військових операціях…………………………………………………49

2. Становище дітей в зоні воєнних дій: спосіб та умови життя……………………………………………………...62

3. Діяльність міжнародних та громадських організацій по захисту дітей……………………………………………..71

ВИСНОВКИ……………………………………………………………76

ДОДАТКИ………………………………………………………………84

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..110

Перелік умовних скорочень

AПI – Асоціація психологів Іраку;

АІК – антиіракська коаліція;

БМП – бойова машина піхоти;

БНД – Bundesnachrichtendienst (Німецька федеральна розвідувальна служба);

БНС – багатонаціональні сили;

ВВП – валовий внутрішній продукт;

ВМС – військово-морські сили;

ВПС – військовоповітряні сили;

ВТЗ – високоточна зброя;

ВФП – Програма шкільного харчування” (“Тhe WFP School Feeding Programme”);

ДРВ – (літаки) дальнього радіолокаційного виявлення;

ЗМУ – зброя масового ураження;

ЗПН – засоби повітряного нападу;

ЗРК – зенітно-ракетний комплекс;

ЗС – збройні сили;

КА – космічні апарати;

КАБ – керована авіаційна бомба;

KЗС – кульові зіркові скупчення;

КПД – Конвенції про права дитини;

КРП – Курдська робоча партія;

ЛАД – Ліга арабських держав;

ОІК – Організація Ісламська конференція;

ООН – Організація Об’єднаних Націй;

ПННО – повітряно-наземна наступальна операція;

ПНОП – програма ООН “Нафта в обмін на продовольство”

ППО – протиповітряна оборона;

РБ – Рада Безпеки (ООН);

РЕБ – радіоелектронна боротьба;

РСЗВ – реактивна система залпового вогню;

СВ – сухопутні війська;

СОІ – Стратегічна оборонна ініціатива;

СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік;

США – Сполучені Штати Америки;

ЦРУ – Центральне Розвідувальне управління;

ЮНЕП – The United Nations Environment Programme (Програма ООН по навколишньому середовищу);

ЮНІСЕФ – The United Nations Childrens Found (Дитячий фонд ООН).

Вступ

Діти та молодь – невід'ємна частина сучасного людства зі своїми специфічними проблемами і інтересами. Усвідомлення цього стало важливим здобутком сучасної цивілізації. В ХХ – на початку ХХІ ст. були розроблені, прийняті та ратифіковані багатьма країнами міжнародно-правові акти, спрямовані на захист прав та інтересів дітей та молоді. В найбільш розвинутих державах діють закони, що регулюють правове положення молоді та неповнолітніх. Універсальним документом у цьому відношенні є Конвенція про права дитини. Проте, найболючішим та найгострішим питанням сучасності є проблема війни і участі в ній дітей, оскільки саме вони складають майбутнє всіх країн світу незалежно від віросповідання, кольору шкіри чи політики.

Дослідження крупних збройних конфліктів приводить до дуже страшної картини: все більше регіонів світу занурюється у моральний вакуум. У цьому просторі відсутні основні людські цінності: тут дітей вбивають, калічать, піддають насильству, використовують як солдатів, прирікають на голод та піддають крайньо жорстокому терору.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що переосмислення сучасною історіографією способів, характеру, методів та умов ведення війни, зумовило зростання зацікавленості проблемою дітей війни на різних історичних етапах розвитку регіонів світу. Одним із таких періодів є кінець ХХ – початок ХХІ століття, коли на території Іраку проходили дві масштабні, за різноманітністю використання зброї, війни, у 1990–1991 та 2003–2010 рр.

Вивчення становища сотень тисяч дітей, втягнутих у збройні конфлікти, в яких вони виступають не сторонніми спостерігачами, а їх прямими жертвами, зумовлено причинно-наслідковими явищами розвитку сучасного суспільства. Одні стають жертвами у війнах проти громадянського населення в цілому; інші гинуть у процесі здійснення політики зумисного геноциду. Є й інші діти, які потерпають від сексуального насильства або численних утисків у ході збройних конфліктів, які прирікають їх на голод та хвороби. Крім того, тисячі дітей і молоді цинічно використовуються в якості комбатантів – дітей-солдат. Отже, діти війни – це діти віком до 18 років, які проживають чи перебувають на території здійснення військового конфлікту і є його жертвами та / або учасниками [83, c. 7]. Ця проблема за своєю суттю та змістом вимагає означення і поняття “діти-солдати”. Діти-солдати – це діти віком до 18 років, що завербовані у збройні сили та беруть участь у політичному насильстві [83, c. 14].

Варто відмітити, що означення військових конфліктів у Перській затоці 1990–1991 та 2003–2010 рр. як американо-іракських, зумовлене причинно-наслідковими явищами і факторами процесу історичного розвитку цього географічного регіону в контексті зональності американського впливу, який полягає в очоленні США обох кампаній, фактах оголошення Сполученими Штатами війни та миру і т. п.

В цілому для сучасних збройних конфліктів характерні відсутність контролю, безпорядки і хаос. Спостерігачі вказують на катастрофічні політичні перевороти: безкомпромісну боротьбу за контроль над ресурсами перед лицем зростаючої бідності і економічної розрухи. Інші вважають, що жорстокість, присутня у сучасних війнах, є природним продовженням соціальних революцій, що руйнують традиційні суспільства.

Головною вимогою, незалежно від характеру причин прояву жорстокості по відношенню до дітей у наші дні, – покласти край участі дітей у воєнних діях.

Мета дослідження полягає у конкретно-історичному вивченні і висвітленні впливу американо-іракських воєн 1990–1991 та 2003–2010 рр. на життя та здоров’я дітей, а також діяльності міжнародних та громадських організацій сприяння дітям під час і після збройних конфліктів. Досягнення цієї мети передбачає послідовне опрацювання та вирішення таких наукових завдань:

• охарактеризувати стан вивченості та джерельну базу означеної проблеми;

• проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки виникнення високоточних та швидкоплинних воєн 1990–1991 та 2003–2010 рр. та особливості їх ведення;

• встановити характер та наслідки впливу війни на життя та здоров’я дітей;

• вивчити факти застосування дітей в якості солдатів як урядовими військами, так і повстанськими групами;

• з’ясувати роль міжнародних та громадських організацій з питань захисту дітей в зоні військових дій.

Об’єктом дослідження є американо-іракські конфлікти 1990–1991 та 2003–2010 рр.

Предмет дослідження – діти війни в історичному контексті американо-іракських конфліктів 1990–1991 та 2003–2010 рр.

Хронологічні рамки роботи охоплюють період з 2 серпня 1990 по 28 серпня 2010 рр. Нижня межа дослідження зумовлена початком вторгнення збройних сил Іраку на територію Кувейту, що фактично поклало початок американо-іракському протистоянню, яке власне офіційно завершилося 28 серпня 2010 року, коли президент США Барак Обама в своєму щотижневому відеозверненні до нації назвав Ірак суверенною і незалежною країною.

Географічні межі охоплюють територію сучасного Іраку та сусіднього з ним Кувейту, де з 2 серпня 1990 р. по 23 лютого 1991 р. відбувались головні акції протистояння.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено спробу на основі комплексного підходу дослідити тему, яка не отримала всебічного та об’єктивного висвітлення в історичній науці. Уточнено головні напрямки, тенденції та етапи вивчення положення дітей війни Іраку за допомогою комплексного дослідження міжнародно-правових документів, літературних джерел та преси як окремого цілісного документального комплексу і важливих історичних джерел досліджуваного періоду. Визначено основні підходи та методики розробки цієї проблеми, вплив суб’єктивних факторів на значну частину наукових досліджень. Поряд з цим, шляхом аналізу джерельних матеріалів, показано раціональне бачення причин американо-іракських конфліктів та поразок збройних сил Іраку. За допомогою низки матеріалів синтезовано погляди міжнародного співтовариства на проблему дітей війни із заключеннями лікарів, психологів та центрів реабілітації, які безпосередньо працювали в зоні воєнних дій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дослідження та нагромаджений в ньому фактичний матеріал може бути використаний при написанні конкретно-проблемних та узагальнюючих праць із всесвітньої історії кінця ХХ – поч. ХХІ ст.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки магістерської роботи доповідалися на засіданнях кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн та на попередньому захисті магістерських робіт. Окремі положення були викладені в тезах доповіді “Війна проти Іраку 2003–2010 рр.: передумови та причини” (прийнято до опублікування) IV Міжнародної науково-практичної конференції студентів і аспірантів “Молода наука Волині: пріоритети та перспективи” (14–15 травня 2012 р., м. Луцьк)

Структура роботи обумовлена метою, завданнями і характером дослідження. Праця складається з вступу, трьох розділів (сім підрозділів), висновків, додатків, списку використаних джерел (118 бібліографічних позицій). Загальний обсяг тексту – 79 с. Додатки нараховують 25 с.