Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет технологій і дизайну

Коледж

Циклова комісія природничо-наукової підготовки

О С Н О В И Е К О Л О Г І Ї

ЗАВДАННЯ

для дистанційного навчання

студентів усіх спеціальностей

Викладач Стельмах Г.С

Київ 2014

Доброго дня! Я викладач з екології – Стельмах Анна Сергіївна. За розкладом у нас з Вами 2 пари один раз у 2 тижні. Тому скидаю Вам завдання у вигляді двох перших лекцій і невеличкі завдання після них, які повинні бути виконані на 27.01.2015!

Завдання повинні виконуватись від руки у Ваших зошитах. Виконані завдання присилайте мені у вигляді фотографій або відсканування (у гарній якості) на мою сторінку ВКонтакті: Анна Стельмах.

Перша фотографія – це місце підпису вашого зошита з обов’язковою вказівкою прізвища, імені та групи.

За всіма питаннями чи консультаціями, можете звертатися в коледж. У Коледжі мене можна знайти щочетверга з 10:00 до 15:00 год. у викладацькій на 4поверсі (417 аудиторія) або в 111 ауд.

Конспект лекцій Конспект заняття 1 «Предмет, метод і завдання екології»

1. Предмет, метод і завдання екології

Термін «екологія» запропонував німецький учений Е. Геккель 1866 року. Він походить від грецьких слів ойкос, що означає дім, помешкання, місце пере­бування, та логос— наука.

Екологія – це наука про існування живих організмів, їхній взаємозв’язок та взаємозалежність один від одного, та їх взаємодію з довкіллям.

Предметом екології є різноманітні зв’язки між організмами, їх угрупуваннями та середовищем існування.

Одним з найважливіших завдань екології є:

• дослідження особливостей організації життя;

• розробка методів визначення екологічного стану природних та штучних угрупувань;

• спостереження за змінами в окремих екосистемах та біосфері в цілому, прогнозування їх наслідків;

• створення раціональної експлуатації біологічних і мінеральних ресурсів.

Для отримання нових фактів та формування теорій сучасна еколо­гія використовує різноманітні наукові методи. Їх можна розділити на дві великі групи — емпіричні та теоретичні. У випадку застосування емпіричних методів екологи працюють із природними об'єктами, визначаючи їх властивості.

Е мпіричні методи:

спостереження експеримент

штучно формує умови, де відбувається експеримент)

(реєструє хід природних процесів, (дослідник активно втручається у природні процеси

не втручаючись у нього)

У разі теоретичних методів дослідники досліджують фізичні чи математичні моделі природних об'єктів.

Т еоретичні методи:

моделювання матема­тична обробка даних

(відбу­вається після закінчення спостереження)

2. Біосфера та її місце в людській цивілізації

У межах земної кулі вчений Е. Зюсс у 1875 році виділив кілька структурних частин – оболонок, одна з яких отримала назву біосфера.

У біосфері підтримується необхідне для життєдіяльності організмів середовище.

Біосфера – це об’єднання усіх живих організмів, що знаходяться у взаємозв’язку з фізичним середовищем Землі. Тобто становлять сукупність екосистем нашої планети.

Людина своєю спрямованою свідомою працею перетворює земну оболонку, а отже і біосферу і переводить її в новий геологічний стан – ноосферу.

Ноосфера – це біосфера на сучасному етапі розвитку (сфера життя людини).

Даний термін запропонував французький філософ Е.Леруа у 1927 році, також значний внесок зробив вітчизняний вчений В.І. Вернадський.

На Землі з’явилась нова структура – антропосфера, або як її ще називають соціосфера. Соціосфера – це зона життя людського суспільства.

3. Поняття екосистеми.

Екосистеми є основними структурними одиницями, які складають біосферу.

Екосистема (біогеоценоз) – це об’єднання абіотичного середовища (неживого) та живих організмів, які проживають у ньому.

Виділяють також штучні (ті, що створені людиною) екосистеми – наприклад штучними екосистеми є – сільськогосподарські угіддя, садки, очисні споруди тощо.

Кожна екосистема складається з біоценозу та біотопу.

Біотоп — це ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо).

Біоценоз — це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. Відповідно до цього кожний біоценоз складається з фітоценозу (угруповання рослин), зооценозу (угруповання тварин) та мікробіоценозу (угруповання мікроорганізмів).