- •1. Показання до кастрації.
- •1.1. Оптимальний вік кастрації самців.
- •1.2. Загальні вимоги підготовки самців до кастрації.
- •1.3. Методи кастрації самців.
- •1.4. Лиатомо-топографічні дані.
- •2. Хірургічні методи кастрації самців.
- •3. Кастрація жеребців.
- •3.1. Техніка відкритого способу кастрації.
- •3.2. Техніка закритого способу кастрації.
- •4. Кастрація бичків.
- •4.1. Кастрація закритим способом.
- •4.2. Кастрація відкритим способом.
- •4.3. Безкровний ( перкутанний) спосіб кастрації бичків.
- •5. Кастрація кнурів.
- •5.1. Кастрація відкритим кривавим методом "на відрив".
- •5.2. Кастрація кривавим відкритим методом "на лігатуру".
- •5.3. Кастрація кривавим закритим методом.
- •5.4. Кастрація за методом а. А. Байбуртцяна.
- •6. Техніка проведення орхідектомії у самців дрібної рогатої худоби.
- •6.1. Кривавий відкритий метод кастрації.
- •6.2. Закритий метод кастрації.
- •6.3. Кривавий метод кастрації старих баранів і цапів.
- •6.5 . Кастрація баранів закритим методом із ампутацією мошонки.
- •Кастрація баранів із ампутацією мошонки та накладанням швів на рану.
- •Кастрація молодих баранів і цапів.
- •6.9. Безкровний (перкутанний) метод кастрації баранів і цапів.
- •7. Кастрація кобеля.
- •8. Кастрація котів.
- •9.1. Кастрація кнурців-крипторхідів.
- •9.4. Кастрація крипторхідів-жуйних
- •10. Післякастраціїші ускладнення.
- •6.10. Ендоорхідектомія.
- •6.11. Бістурнаж (скручування) сім'яного канатика у баранів та цапів.
6.10. Ендоорхідектомія.
Цим методом баранів краще каструвати у 2— 3-місячному, а цапів—1—2-місячному віці.
Ф
іксація.
Тварину фіксують у сидячому положенні
(Рис. 16). Знеболювання не проводять.
Техніка операції Операцію виконують у два прийоми. Лівою рукою фіксують сім'яник, сім'яний канатик, загальну піхвову оболонку та зовнішній кремастер.
Рис. 16. Спосіб фіксації барана й схема ендоорхідектомії; /- положення мошонки в нормі; 2-положення мошонки при ендоорхідектомії правого сім'яника:
3-положення мошонки при енцоорхшекгомй лівого сім'яника. Криві стрілки показують напрямок ковзного ривка у момент ендоорхідектомії. прямі — напрямок натягування сім'яників.
Для цього хірург лівою рукою захоплює лівий сім'яник і, повільно зміщуючи його на дно мошонки, відтягує донизу й дещо вправо. При такому положенні добре пальпується сім'яний канатик і зовнішній кремастер.
Після цього хірург вказівним і середнім пальцями правої руки з одного боку та великим — з другого через стінку шийки мошонки захоплює сім'яний канатик разом із загальною піхвовою оболонкою й зовнішнім кремастером, причому робить це якомога ближче до зовнішнього пахвинного кільця, оскільки тільки в цій ділянці мошонки можна взяти пальцями весь зовнішній кремастер одночасно із сім'яним канатиком. Потім пальцями правої руки хірург робить різкий ривок, щоб розірвати сім'яний канатик, зовнішній кремастер, зовнішню і внутрішню сім'яні артерії й однойменні вени. Розрив зазначених тканин супроводжується виразним хрустом. При вдалій операції сім'яник опускається на дно мошонки, а сім'яний канатик втрачає свою пружність і тому його не вдається пропальпувати в ділянці шийки мошонки. На правому сім'янику вказівний та середній пальці правої руки підводять під сім'яний канатик не з медіального, а з латерального боку,
Якщо сім'яний канатик короткий (що часто спостерігають у грубововних баранів), при невмілій фіксації тварини або сім'яного канатика, а також при неправильному ривку ендоорхідектомія інколи не вдається з першого разу, Кровопостачання, іннервація та зовнішній кремастер, частіше з лівого боку, зберігаються, тому атрофія сім'яника не розвивається. Це стає зрозуміло через 25—30 днів. Тому рекомендується проводити перевірку результатів кастрації саме через цей строк. У випадку невдачі кастрацію повторюють.
Після ендоорхідектомії спостерігаються слабко виражена кульгавість, набряк тестикулів і мошонки. Набряк розсмоктується при утриманні тварин на пасовищі протягом чотирьох, а при стійловому — дев'яти днів. Досліди, проведені В. В. Мосіним, показали, що у ендоорхідектомованих баранчиків у 1,5-місячному віці прирости маси тіла були на 4—5 кг більші, ніж у кастрованих на лігатуру.
6.11. Бістурнаж (скручування) сім'яного канатика у баранів та цапів.
Його виконують, коли сім'яники достатньо розвинуті і їх можна бімануально фіксувати через шкіру (перкутанно). При цьому методі кастрації передбачається порушення живлення та іннервації сім'яників, його придатка, брижі та сім'яної протоки, що призводить, до розсмоктування сім'яників. У цьому розумінні бістурнажу серед перкутанних методів кастрації належить особливе місце як операції, яка гарантує успіх і відсутність ускладнень. Операцію послідовно виконують за чотири прийоми (Рис. 17.):
Хірург, захопивши шкіру основи мошонки і міняючи положення рук доверху, швидко зміщує сім'яники до пахвинного каналу. При цьому розривається перехідна зв'язка, а загальна піхвова оболонка місцями відшаровується від фасції, Після цього сім'яники відпускають до дна мошонки і повторюють їх зміщення доверху. Кількома такими прийомами досягають переміщення тестикулів, які легко зміщуються у різні боки при натисканні пальцями, коли стінка мошонки фіксована іншою рукою.
Після цього сім'яник повертають по поздовжній осі так, щоб його верхній край — головка був спрямований донизу. Для цього лівою рукою фіксують нижній відділ судинного конуса, а правою, захопивши дно мошонки, зміщують тестикули до лівої долоні і доверху. Цей прийом (за Ертлем) передбачає відтискування донизу краю сім'яного канатика, щоб нижнім краєм сім'яник зміщувався доверху і набув горизонтального положення.
