8. Кастрація котів.

Показання: зняття статевого потягу, захворювання і пошкодження сім'яника.

Фіксація, на операційному столі у спинному положенні після попереднього застосування нейролептиків.

Техніка операції. Великим і вказівним пальцями захоплюють сім'яник таким чином, щоб шкіра над ним була сильно натягнута (Рис. 18.1). Коротким розрізом довжиною 2 см паралельно шву мошонки шкіру і загальну піхвову оболонку розтинають таким чином, щоб сім'яник перемістився вперед. Його фіксують пальцями, і на сім'яний канатик накладають лігатуру.

В окремих випадках лігатуру не застосовують а зв'язують сім'явивідний проток і судинний пучок між собою (Рис. 18.5). Рану не закривають.

Рис. 18. кастрація кота: 1 - утримання сім'яника і напрямок розрізу; 2- розтин загальної піхвової оболонки;

- розріз зв'язки придатка;

- зав'язування на вузол судинного пучка і сім'явиводного протока.

П означення малюнків: Л -сім'яник; В-придаток; а судинний пучок; сі - сім'явивідний проток; 1 - заг. піхвова оболонка; 2 - каудальна зв'язка сім'яника.

формуючи пахвинний канал і готуючи шлях для опускання сім'яників. Паралельно з розвитком спрямовуючого тяжа відбувається формування піхвового відростка очеревини й оболонок сім'яника. На початку шостого місяця, коли спрямовуючий тяж починає переміщатися в бік мошонки, він тягне за собою покриваючу його очеревину. На шостому-сьомому місяці піхвовий відросток проходить разом з тяжем, який переміщається, через черевну стінку, а на восьмому — опускається в мошонку. Слід зазначити, що піхвовий відросток формується раніше початку міграції сім'яника через пахвинний канал і дно його завжди розміщене нижче гонади. При опусканні спрямовуючий тяж поряд із серозною оболонкою очеревини тягне за собою й інші шари стінки, з яких надалі утворюються оболонки сім'яника та сім'яного канатика. Після переміщення сім'яника в мошонку спрямовуючий тяж перетворюється у мошонкову зв'язку.

Не менш важливу роль у процесі переміщення сім'яника відіграють внутрішній косий та поперечний м'язи черева. Скорочуючись, вони з одного боку діють на тазовий і канальний відділи пахвинного тяжу як витягаюча сила, з другого — сприяють розслабленню тяжа.

Етапність переміщення сім'яників знаходиться в закономірній залежності від стану черевної стінки й мошонки. Напруження чи розслаблення м'язів однієї ділянки черевної стінки супроводжується протилежною реакцією з боку м'язів іншої, тобто знаходиться в тісних реципхромних відношеннях, подібних до тих, які спостерігають між м'язами-антагоністами кінцівок. У здоровому організмі обидві зазначені функції поєднані і здійснюються рефлекторним шляхом..

Значне місце в патогенезі крипторхізму належить анатомоморфологічним змінам піхвового відростка очеревини, які можуть не відбитися на переміщенні сім'яника. До цих змін відносять його вкорочення, звуження шийки, роздільну дистонію піхвового відростка і сім'яника, його спайки з прилягаючими тканинами.

З інших причин слід відмітити недостатню довжину а.іеаіісиїагіз, вкорочення сім'япроводу, а також т. сгетазіег, порушення розвитку і напрямку пахвинного каналу, відсутність або слабкий розвиток м'язових пучків пахвинного тяжу, надмірну довжину останнього, пізній розвиток сім'яника та його придатка, малу їхню величину, невідповідність розмірів сім'яника та внутрішнього або зовнішнього кілець пахвинного каналу, численні фіброзні спайки, які фіксують сім'яник і сім'яний канатик до прилягаючих тканин. В етіології та патогенезі крипторхізму значне місце належить теорії гормональної недостатності. Якщо одностороння пахвинна ретеція й різні види екзопії сім'яника мають в своєму генезі анатомо-механічні причини, то при двосторонніх абдомінальних затримках (тобто істинному крипторхізмі) первинним, у сучасному розумінні етіології та патогенезу крипторхізму, поряд з первинним дефектом ембріональних закладок є гормональні й спадково-біологічні.