6.5 . Кастрація баранів закритим методом із ампутацією мошонки.

Фіксація. Барана фіксують у лівому боковому положенні. Знеболювання. Виконують циркулярну інфільтраційну анестезію навколо основи шийки мошонки, а також ін'єктують розчин новокаїну в товщу сім'яника.

Техніка операції. Циркулярним розрізом розтинають тільки шкіру шийки мошонки (до м'язовоеластичної оболонки). Для полегшення виконання розрізу сім'яники лівою рукою максимально відтискують доверху у напрямку до зовнішніх пахвинних кілець. Після розрізу шкіри сім'яники разом з мошонкою відтягують і накладають щипці Занда чітко по лінії циркулярного розрізу шкіри і міцно стискають ручки інструмента. Після цього знімають щипці і по утвореному жолобу на спресовані сім'яні канатики, покриті тканинами мошонки, накладають міцну непрошивну лігатуру. Відступають на 1—1,5 см від лігатури і відсікають сім'яники разом з мошонкою. Куксу змазують 5 %-ним спиртовим розчином йоду. Кукса відторгається через 14—15 днів після кастрації, а рана загоюється під струпом на 18—20-й день.

6. Кастрація баранів із ампутацією мошонки та накладанням швів на рану.

Фіксація. Тварину фіксують у спинному або боковому положенні.

Знеболювання. Відступають донизу від рудиментарних сосків на 2 см, виконують циркулярну інфільтраційну анестезію 0,5—1 %-ним розчином новокаїну разом з антибіотиками.

Техніка операції. На рівні анестезії на шкіру шийки мошонки накладають кисетний шов шовковою лігатурою № 8. Його необхідно накладати так, щоб стібки, які проходять по зовнішній поверхні шкіри, були завдовжки 5, а під шкірою — 15—20 мм. Кінці лігатури касетного шва залишають вільними і паралельно шву, відступивши від нього на 1 —1,5 см, розтинають циркулярним розрізом тканини шийки мошонки.

Сім'яні канатики, кожен окремо або разом, перетискають щипцями Занда (експозиція 5 хв.). Відступають на 1 см нижче щипців і пересікають сім'яні канатики або відкручують сім'яники. Щипці знімають і рану присипають сумішшю антибіотиків, сульфаніламідних препаратів і йодоформу або біциліну з йодоформом. Після цього зближують краї рани за допомогою раніше накладеного кисетного шва і кінці лігатури зав'язують. Шов знімають через 7 днів.

6. Кастрація молодих баранів і цапів.

Знеболювання не застосовують.

Техніка операції. Після підготовки операційного поля захоплюють і відтягують дно мошонки. За допомогою прямих ножиць відсікають обидві її половини (Рис. 14). Мошонку можна також розправити і розсікати перпендикулярно до її шва.

Після цього натискають на частину мошонки, яка залишається, витискають із неї сім'яники, покриті загальною піхвовою оболонкою, і на найтоншу частину сім'яних канатиків накладають лігатуру. Відступивши від неї на 1,0— 1,5 см, ножицями пересікають кожний сім'яний канатик.

Р ис. 14. Ампутація дна мошонки у барана:

а —- рана мошонки після ампутації її дна;

б — сім'яники, покриті загальною піхвовою оболонкою

Кінці ниток притримують у цей час у руці і контролюють чіткість накладання лігатури, після чого відсікають її кінці, відступивши від вузла на 1 см. Рану присипають стрептоцид-йодоформною присипкою.

6.8. Кастрація молодих баранів і цапів способом А. А. Байбуртцяна. Операцію виконують без знеболювання у тварин 2—3-тижневого віку. Техніка операції. На поверхні мошонки, протилежній тілу придатка, шкіру змазують 5 %-ним спиртовим розчином йоду. Сім'яник фіксують пальцями лівої руки, черевним скальпелем проколюють шкіру мошонки, м'язовоеластичну оболонку, фасцію, загальну й власну піхвові оболонки, а також сім'яник, уникаючи розрізу оболонок протилежного ( придаткового) краю.

Рис. 17. Бістурнаж: а- відшарування загальної піхвової оболонки (перший прийом); б-поворот сім'яника по його осі (другий прийом); в-скручування сім'яного канатика (третій прийом); г-фіксація сім'яників біля пахвинного каналу (четвертий прийом).

• Залишається зафіксувати сім'яники, щоб торзовані судини облітерувалися. З цією метою обидва тестикули протискують до пахвинного каналу (першим прийомом) і утримують у такому положенні 2—3 дні. Для цього мошонку, затиснуту лівою рукою і з підведеними до пахвинних кілець сім'яниками, перев'язують м'якою шворкою біля сім'яників або накладають гумове кільце. Повне припинення кровотоку супроводжується розсмоктуванням сім'яників та їх придатків у наступні місяці при відсутності ускладнень.

П ро цю операцію не згадують у сучасних виданнях з ветеринарної хірургії. Це пояснюється тим, що бістурнаж у технічному виконанні трудомісткий. При достатньому досвіді хірург витрачає майже ЗО хв. на утворюється канал, через який при сильному стисканні сім'яника його паренхіма виходить назовні (Рис. 15). Таку саму операцію проводять і на другому сім'янику. У порожнині залишається власна піхвова оболонка та придаток сім'яника.

Але зазначену операцію в практиці не застосовують. Це пов'язано з тим, що при масових операціях пальці у хірурга стомлюються і паренхіму сім'яника повністю видалити не вдається, що призводить до регенерації останнього. Крім того, це дуже болюча операція.