- •Передмова
- •Практична робота № 1 Тема. Вміст гумусу в грунтах України та Вінницької області
- •Теоретичні відомості
- •Література
- •Практична робота № 2 Тема. Реакція грунтового розчину
- •Основні терміни
- •Теоретичні відомості
- •Література
- •Практична робота № 3 Тема. Азот та його значення в житті рослин
- •Основні терміни
- •Теоретичні відомості
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Тест-контроль
- •Практична робота № 5 Тема. Калій у ґрунті та шляхи регулювання калійного режиму
- •Теоретичні відомості
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Тест-контроль
- •Практична робота № 6 Тема. Використання комплексних добривта мікродобрив
- •Теоретичні відомості
- •2. Мікродобрива та їх викрстання
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Практична робота № 8 Тема. Баланс поживних речовин. Розрахунок доз мінеральних добрив підзапланований урожай
- •Основні терміни
- •Теоретичні відомості
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Практичне заняття № 9 Тема. Використання добрив і охорона навколишнього середовища
- •Основні терміни
- •Теоретичні відомості
- •Література
- •Література
- •Практичне заняття № 12 Тема: Еколого -агрохімічна оцінка грунту та розроблення його екологічного паспорту. Бонітування.
- •Основні терміни
- •Теоретичні відомості
- •2.Проведення агрохімічної оцінки ґрунту поля або земельної ділянки. Бонітування.
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 13
- •Теоретичні відомості
- •Список використаної літератури
- •Контрольні запитання і завдання
- •Практична робота № 14 Тема. Рекультивація порушених земель та їх використання
- •Теоретичні відомості
- •Теоретичні відомості
- •Список використаної літератури
- •Запитання для самоперевірки
- •Практична робота № 15
- •Теоретичні відомості
- •Запитання для тестового контролю
- •Практична робота № 16 Тема: Мікробіологічний моніторинг стану ґрунтів агроекосистеми
- •Теоретичні відомості
- •1. Стан земельних ресурсів України та основні вимоги щодо їх охорони та раціонального використання
- •2. Правове забезпечення охорони земельних ресурсів
- •3. Поняття раціонального використання земель
- •Список використаної літератури
- •Практична робота №18 Тема: Охорона земель при здійсненні господарської діяльності
- •Теоретичні відомості
- •Список використаної літератури
- •Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №1 Тема. Відбір зразків грунту в полі та їх підготовка до агрохімічного аналізу
- •Відбір зразків ґрунту
- •Підготовка відібраних зразків до аналізу в лабораторії
- •Лабораторна робота № 2 Тема. Розрахунок балансу гумусу Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота № 3 Тема. Визначення азоту аміаку, нітритів, нітратів і хлоридів
- •Лабораторна робота № 4 Тема. Методика агрохімічного обстеження ґрунтів та визначення органічних та мінеральних фосфатів грунту
- •1. Визначення загального вмісту органічних та мінеральних фосфатів ґрунту методом прокалювання Сендерса -Вільямса
- •2. Визначення мінеральних форм фосфору за методом Чанга-Джексона
- •Лабораторна № 5 Тема. Визначення вмісту обмінного калію в ґрунтах
- •2. Визначення водорозчинної форми калію
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 6 Тема. Визначення вмісту органічної речовини в грунті
- •Оформлення результатів експерименту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Непродуктивні втрати поживних речовин із грунту
- •Лабораторна робота № 8 Тема. Розрахунок доз добрив під запланований врожай с. –г. Культур розрахунково-балансовим методом
- •Лабораторна робота № 9 Тема. Визначення рівня захисних можливостей ґрунту від забруднення нітратами
- •Лабораторна робота №10 Тема. Екологічна роль азотфіксуючих мікроорганізмів у екосистемах
- •Хід роботи
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 11 Тема. Розрахунок норм вапна для окультурення грунтів
- •Теоретичні відомості
- •Література
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 12 Тема. Розрахунок доз гіпсу для окультурення грунтів
- •Лабораторна робота № 13 Тема. Визначення потреби в мінеральних добривах для польової сівозміни
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Розрахунок агрономічної ефективності застосування добрив
- •Лабораторна робота № 15 Тема: Розрахунок втрат грунту внаслідок водної ерозії
- •Теоретичні відомості
- •Список використаної літератури
- •Лабораторна робота №16 Тема. Бонітировка грунтів, грунтова карта та розрахунок економічного ефекту в залежності від родючості грунтів
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 17 Тема: Науково обґрунтована система сівозмін
- •Земельний кодекс України
- •З а к о н у к р а ї н и Про охорону земель ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2003, n 39, ст.34 )
- •Розділ I. Загальні положення
- •Контроль у галузі охорони земель
- •Система заходів у галузі охорони земель
- •Розділ VI охорона земель при здійсненні господарської діяльності
- •Практикум з охорони грунтів Навчальний посібник
Література
1. Городній М.М.Агрохімічний аналіз: підручник / М. М. Городній, А. В. Бикін, А. Г. Сердюк [та ін.] За ред. Городнього М.М. – К.: Арістей, 2007. – 624 с.
2. Лісовал А. П. Методи агрохімічних досліджень. Практикум / А.П.Лісовал. – К.:НАУ, 2001. – 247 с.
3. Патика В. П. Методика агроекологічної оцінки мінеральних добрив / В. П. Патика, Н. А. Макаренко– К.: Інститут агроекології і біотехнології УААН,2004. – 21 с.
Питання для самоконтролю
1. Значенняводорозчинноїформикаліюуживленнірослин.
2. Сформулюйтесутьметодувизначенняводорозчинногокалію.
3.Проведеннякалібруванняполуменевогофотометра перед визначенням каліювгрунті.
Тест-контроль
1. Який з перерахованих чинників не впливає на вміст калію в грунтах?
а) вміст первинних та вторинних мінералів;
б) гідротермічний режим;
в) гранулометричний склад.
2. Як називається калій, що поглинутий ГПК ?
а) обмінний;
б) не обмінний;
в) калій грунтового розчину.
3. Які з перерахованих чинників мають більший вплив на циклічну міграцію форм калію в грунтах?
а) вміст органічної речовини;
б) вміст мулистої фракції;
в) рН та ОВП;
г) водний режим.
4. Який з перерахованих технологічних процесів стимулює вивільнення обмінного калію з ГПК ?
а) вапнування;
б) оранка;
в) внесення органічних добрив;
г) піскування.
Чи можна вносити калійні добрива восени?
а) так, оскільки калій закріпиться в ГПК;
б) ні, оскільки калій за зиму вимиється з грунту;
в) ні, оскільки за зиму калій перейде лише в необмінну форму і стане взагалі недоступний рослинам.
Практична робота № 6 Тема. Використання комплексних добривта мікродобрив
Мета: ознайомити студентів із перевагами використання комплексних добрив та мікродобрив при вирощуванні сільськогосподарських культур
Теоретичні відомості
1.Комплексними називають добрива, які містять у різному співвідношенні та кількості два-три і більше елементів живлення: азоту, фосфору, калію, мікроелементів. У цих добривах менше баластних речовин, ніж у простих, сума діючих речовин дуже висока - від 30 до 70%. Елементи живлення знаходяться переважно у водорозчинній легкодоступній рослинам формі.
Промисловість випускає повні комплексні добрива (містять NPK) (нітрофоска, нітроамофоска), неповні (містять два поживних елементи - переважно NP (амофос, нітрофос, нітроамофос), а також рідкі комплексні добрива, які можуть бути як повними, так і неповними та пресовані - найчастіше фосфорно-калійні.
Залежно від способу отримання комплексні добрива можна поділяти на три основні види:
- складні, виготовляють в єдиному технологічному циклі в результаті хімічної взаємодії вихідних компонентів. У кожній молекулі або гранулі цього добрива два і більше поживних елементи. Складні добрива містять кілька поживних елементів у складі однієї хімічної сполуки: амофос (NH4H2PO4), діамофос (NH4)2HPO4, калійна селітра (KNO3) та інші.
- складно-змішані одержують «мокрим методом», змішуванням порошкоподібних односторонніх добрив із наступним або одночасним введенням у суміш аміак атів, різних кислот та інших азото- і фосфоровмісних сполук, а також аміаку, порід і води. До складно-змішаних, або комбінованих, добрив відносять комплексні добрива, які отримують в єдиному технологічному циклі і які містять два або три основних елементи живлення в одній гранулі: нітрофос, нітрофоска, нітроамофос, нітроамофоска, пресовані фосфорно-калійні добрива, рідкі комплексні добрива (РКД) та ін.
- змішані, виробляють механічним змішуванням двох і більше простих добрив у гранульованому та порошкоподібному вигляді. Для виготовлення таких добрив розроблені схеми змішувань. Перевагою змішаних добрив над складними і складно-змішаними, які мають постійний склад, є те, що під час їх виготовлення можна змінювати, залежно від потреби, вміст того чи іншого елементу живлення.
Рідкі комплексні добрива, виготовляють способами розведення рідких і твердих мінеральних добрив.
Переваги комплексних добрив наступні:
- в одній гранулі міститься два і більше елементів мінерального живлення, що забезпечує їх високу позиційну доступність рослинам;
- висока якість грануляції, рівномірність внесення;
- містять водорозчинні легкодоступні рослинам сполуки елементів мінерального живлення;
- концентровані, містять менше баластних сполук, можливе застосування в умовах недостатнього зволоження;
- випускаються різних марок із широким спектром використання на всіх типах грунтів і для забезпечення фізіологічних особливостей різних сільськогосподарських культур;
- забезпечують сталу врожайність, поліпшену якість та екологічність продукції, яку можна застосовувати для дитячого і дієтичного харчування;
- забезпечують зниження витрат на транспортування, зберігання та використання.
Амофос (NH4H2PO4) - складне неповне комплексне добриво, яке містить 10-11% азоту і 47-48,5% фосфору, переважно у водорозчинній формі. Випускається у гранульованому вигляді. Завдяки присутності азоту, за ефективністю переважає суперфосфат.
Нітрофоска сульфатна Ca(H2PO4)2×H2O, CaHPO4×2H2O, NH4NO3, NH4Cl, KCl, KNO3, CaSO4×2H2O, NH4H2PO4. Містить по 12% N, P і K. Випускається в гранульованому вигляді і має добрі фізичні властивості для внесення.
У сучасному сільському господарстві намітилась тенденція використання комплексних добрив, які збагачуються мікроелементами.
Комплексні добрива доцільніше вносити під передпосівні роботи, під час посіву та у підживлення.
Рідкі комплексні добрива (РКД)– це розчин поживних речовин, до складу яких входять 2-3 основні елементи живлення у водорозчинній формі.
Для виробництва РКД потрібно аміак зв’язувати фосфорною кислотою з додаванням хлористого або сірчанистого калію, сечовини або аміачної селітри. Вміст поживних елементів коливається від 25 до 36%. Співвідношення елементів різне, найчастіше використовують 1-1-1.
Для збільшення концентрації поживних речовин понад 30% випадає осад. Для збільшення концентрації в РКД додають глину або подвійний суперфосфат. У разі застосування РКД можна механізувати трудомісткі процеси, використовувати для внесення та зберігання будь-як тару. Простота внесення і безпечність у використанні роблять ці добрива перспективними і цінними.
