Розуміння системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю:
Оцінка роботи бухгалтерської служби на підприємстві.
Наводиться структура бухгалтерської служби, вказуються функції її секторів, розглядаються внутрішні організаційні регламенти (посадові інструкції бухгалтерів, договори про повну матеріальну відповідальність касирів і комірників, графіки робочого дня облікових працівників, графіки документообігу тощо).
Попереднє ознайомлення із системою внутрішнього контролю.
В даному питанні необхідно охарактеризувати фактичні складові системи внутрішнього контролю підприємства.
Фактори, які відображаються у контрольному середовищі, включають:
діяльність ради директорів і його комітетів;
філософію керівництва і стиль його роботи;
організаційну структуру суб’єкта, навести організаційну структуру підприємства, а також методи розподілу повноважень і відповідальності;
систему контролю із сторони керівництва, включаючи підрозділи внутрішнього аудиту, кадрову політику і процедури, а також розподіл обов’язків.
Процедури контролю включають політику і процедури, створені керівництвом для досягнення конкретних цілей суб’єкта. До процедур контролю відносяться:
звіти, перевірка і затвердження проведених звірок;
перевірка арифметичних точностей записів;
здійснення контролю над прикладними програмами і середовищем комп’ютерних інформаційних систем, наприклад, за допомогою встановлення форм контролю над:
змінами комп’ютерних програм;
доступом до файлів даних;
ведення і перевірка аналітичних рахунків і оборотних відомостей;
затвердження документів і здійснення контролю над документами;
порівняння даних, отриманих із внутрішніх джерел, із зовнішніми джерелами інформації;
порівняння результатів підрахунку грошових засобів, цінних паперів і товарно-матеріальних запасів із бухгалтерськими записами;
обмеження прямого фізичного доступу до активів і записів;
порівняння і аналіз фінансових результатів із затаратами, передбаченими кошторисом.
Характеристика облікової політики, що застосовується суб’єктом та її змін.
Розкриваються особливості облікової політики підприємства, аналізуються її положення, доцільність застосування обраних методів обліку для конкретних умов господарювання (обґрунтованість амортизаційної політики, методу формування резерву сумнівних боргів, забезпечень майбутніх платежів тощо) . Наказ про облікову політику досліджуваного підприємства наводиться в обов’язковому порядку в додатках до курсової роботи, а в разі його відсутності на підприємстві, студентом складається проект наказу про облікову політику.
Для отримання інформації пропонується заповнити анкету працівникам підприємства, що перевіряється у формі, наведеній у додатку Н.
Ризик і суттєвість:
1.4.1 Оцінка аудиторського ризику та його складових властивого ризику та ризику контролю.
Слід коротко охарактеризувати аудиторський ризик та його складові (властивий ризик, ризик контролю та ризик невиявлення). Розмір вибірки, за якою буде проводитись перевірка залежить від ризику невиявлення, який розраховуються за формулою:
РН=
,
де АР – аудиторський ризик, який коливається у межах від 5 до 10%;
ВР – властивий ризик, який пов'язаний з функціонуванням підприємства, галузевими особливостями його господарювання;
РК – ризик контролю, складовими якого є ризики систем внутрішнього і зовнішнього контролю.
Розміри ВР та РК визначаються на підставі експертних оцінок (див. додаток Е) шляхом їх коригування, яке проводиться на підставі проведеного аналізу у попередніх параграфах курсової роботи.
Після визначення величини ризику невиявлення визначається величина аудиторської вибірки (чим вищий ризик невиявлення, тим меншою буде вибірка і навпаки). Припускається, що загальний обсяг первинних документів за кожною господарською операцією (виплата заробітної плати, одержання готівки з розрахункового рахунка, проведення розрахунків із постачальниками тощо) – 5 шт.
1.4.2 Визначення рівнів суттєвості для цілей аудиту.
Далі слід навести поняття суттєвості, її якісний та кількісний аспекти, а також розрахувати розмір суттєвості помилок для конкретного об’єкту аудиту. Щодо статей балансу, то суттєвість визначається як певний відсоток від значення статті на початок періоду, що перевіряється. Цей відсоток може коливатися від 1 до 5%. Що стосується показників звіту про фінансові результати, то при розрахунку суттєвості за основу береться прибуток або збиток за попередній період. Суттєвість всіх статей, які впливають на прибуток (збиток) повинна в сумі становити суттєвість самого прибутку (збитку). Приклад розрахунку суттєвості для показників звіту про фінансові результати наведений в додатку Ж.
Визначення основних завдань аудиторської перевірки об’єкта аудиту (теоретичний аспект).
Типові порушення в системі контролю, веденні бухгалтерського обліку та відображенні об’єкта аудиту у фінансовій звітності.
Складається класифікатор можливих порушень.
Аналітичні процедури для визначення основних тенденцій стану та руху об’єкту дослідження.
Аналізуються зміни (у динаміці і структурі), які відбулися з об’єктом перевірки за останні 3 роки, оскільки суттєві зміни є приводом для проведення більш ретельної перевірки, а також розраховуються відповідні фінансові коефіцієнти, які стосуються об’єкта дослідження.
Визначення складних областей аудиторської перевірки об’єкту.
Проводиться з урахуванням вже виконаних у попередніх параграфах завдань та має на меті зосередження уваги аудитора на тих ділянках, які слід перевірити більш детально.