Сумісне використання і перетворення карт в кмд

Особливості і можливості використання карт при КМД залежать від характеру самих карт і цілей дослідження. Галузева карта представляє один елемент географічної системи. через це можливо лише вивчення просторового його розміщення або окремих кількісних характеристик. Комплексна карта представляє ряд елементів географічної системи, а, отже, і можливості вивчення зв’язків, залежностей між ними ширші. Найбільш повну силу комплексне картографування набуває в серіях карт.

Сумісний аналіз карт із різною тематикою використовується для вивчення взаємозв’язків між явищами: рельєфом і гідромережею, рельєфом і ґґрунтовим покривом, рельєфом і рослинністю тощо; кількістю опадів, поверхневим стоком і випаровуваністю – для характеристики водного балансу. Найпростіший спосіб співставлення карт – візуальний.

Сумісний аналіз різночасових карт використовується для вивчення динаміки і розвитку досліджуваних географічних систем чи окремих їхніх компонентів (елементів). Це можуть бути топографічні карти, видані в різні роки, карти населення, складені за даними різних переписів населення. Можна виявити зміну просторового положення явищ (берегів чи берегової зони, ареалів), зміну стану явища (ріст населених пунктів, перехід із категорії ”сільське поселення“ в категорію ”міське поселення“, чи навпаки; ріст людності населеного пункту; підвищення класу дороги); заміну одного явища іншим (ліс на ріллю), ритми сезонних явищ (метеорологічні чи фенологічні явища); загальні тенденції розвитку явищ.

Перетворення карт може відбуватися за рахунок:

• спрощення карт (залишаються на карті ділянки із крутизною менше 3°, на яких можливі будь-які агротехнічні прийоми обробітку ґґрунту);

• переходу до узагальнених зображень (заміна реальних горизонталей схематизованими);

• введення нових показників;

• заміна одного способу зображення іншим.

Крім того, карти залучаються для вивчення за ними розміщення і взаємозв’язків явищ, динаміки явищ, для географічного прогнозу.

Література основна:

1. Божок А.П., Осауленко Л.Є., Пастух В.В. Картографія. Підручник. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – Стор. 172-210.

2. Картография з основами топографии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. ”География“ / Г.Ю. Грюнберг, Н.А. Лапкина, Н.В. Малахов, Е.С. Фельдман; Под ред. Г.Ю. Грюнберга. – М.: Просвещение, 1991. – Стор. 254-276.

3. Салищев К.А. Картоведение. 2-е изд. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – Стор. 261-293.

4. Салищев К.А. Картография: Учебник для географических специальностей ун-тов. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1982. – Стор. 212-237.

5. Справочник по картографии / А.М. Берлянт, А.В. Гедымин, Ю.Г. Кельнер и др. – М.: Недра, 1988. – Стор. 304-354.

Література додаткова: Берлянт А.М. Картографический метод исследования. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. – 257 с.; Берлянт А.М. Карта рассказывает. – М.: Просвещение, 1978. – 144 с.; 1978. – 257 с.; Берлянт А.М. Карта – второй язык географии (Очерки по картографии). – М.: Просвещение, 1985. – 192 с.; Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. – М.: Мысль, 1986. – 240 с.; Берлянт А.М. Геоизображения и геоиконика. – М.: Знание, 1990. – 47 с.; Берлянт А.М. Геоиконика. – М., 1996; Берлянт А.М., Серапинас Б.Б. Принципы повышения надежности и источники ошибок при исследовании по картам // Вестник Моск. ун-та. Серия 5. География. – 1984. – №1. – Стр. 28-34; Серапинас Б.Б.О надежности картографического метода исследования // Вестник Моск. ун-та. Серия 5. География. – 1983. – №3. – Стр. 60-65; Серапинас Б.Б. О вероятностной оценке полноты изображения на географических картах // Вестник Московского университета. Серия 5. География. – 1985. – №5. – Стр. 17-23; Серапинас Б.Б. О надежности визуального анализа географических карт // Вестник Московского университета. Серия 5. География. – 1992. – №5. – Стр. 91-99.