Основні способи аналізу в кмд

Для вивчення явищ за їхнім зображення на картах використовують різні способи аналізу. Розглянемо їх.

Візуальний аналіз і опис за картами. Це – традиційні й загальновідомі прийоми аналізу. Базуються на властивості карти як образно-знакової моделі, яка відтворює наочно просторову форму, відношення і структуру. Уже одного погляду на карту досить, щоб отримати загальні відомості про місцевість – рисунок гідромережі, густоту й величину населених пунктів, розміщення й типи рослинного покриву; взаємозв’язок між рельєфом, ґґрунтами, гідромережею і рослинністю; характер рельєфу; освоєність території тощо. В процесі роботи із топографічною картою цим питанням були присвячені окремі заняття. Дуже важливо дотримуватися вимог до описів: щоб вони були логічні, послідовні, упорядковані, вміщували елементи порівняння й аналогії, оцінку явищ і процесів та завершувалися чіткими висновками. Чудові зразки описів за картами є у П.П. Семенова-Тян-Шанського, В.К. Арсеньєва, В.В. Докучаєва, М.М. Баранського, Л.С. Берга, П.А. Тутковського, К.І. Геренчука, С. Рудницького.

Графічний аналіз. Полягає у дослідженні різних побудов, виконаних за географічними картами. Такими побудовами можуть бути профілі, розрізи, блок-діаграми, рози тощо. Профілі часто використовують для вивчення форм рельєфу, геологічної будови. Розрізи показують вертикальну структуру компонентів географічного середовища (географічної оболонки), вони зручні для дослідження співвідношення цих елементів (компонентів), наприклад, висотної поясності. Блок-діаграми дають перспективне трьохмірне зображення простору і зручні для виявлення зв’язків між рельєфом земної поверхні, геологічною будовою і ґґрунтовим покривом.

Із принципом побудови профілі за топографічною картою ви знайомі. В навчальних цілях часто використовують геологічні розрізи, гіпсометричні профілі через окремі материки чи країни. За картами Атласів океанів можна скласти графіки температур, солоності, насиченості киснем на різних широтах і глибинах тощо.

Картометричні та морфометричні дослідження. Картометричні дослідження полягають у вимірюваннях та обчисленнях на картах кількісних характеристик явищ із оцінкою точності отриманих результатів. Це – визначення координат, відстаней, довжин, абсолютних та відносних висот, площ, об’ємів, кутів нахилу та інших характеристик. Морфометрія вивчає і розробляє способи кількісної оцінки за картами форм і структури об’єктів. Це – характеристики форми, густоти, концентрації, розосередженості (локалізації) об’єктів, глибини і густоти розчленування. Діапазон карто- і морфометричних робіт може зачіпати окремі об’єкти (вимірювання довжини якої-небудь річки), масові об’єкти (вимірювання довжин всіх річок даної території), локальні об’єкти (окремий район), об’єкти широкого поширення (всі земельні угіддя).

Математичне моделювання полягає у створенні просторових математичних моделей явищ чи процесів за вихідними даними, знятими із карти. Багато явищ і процесів пов’язані між собою функціональними залежностями, або можуть розглядатися як функції простору та часу. Поширений прийом моделювання полягає в складанні рівнянь поверхонь – реальних (земного рельєфу, поверхні похованих ґґрунтів, похованих порід певного геологічного віку тощо), або абстрактних (шар стоку, густота населення, урожайність сільськогосподарських культур тощо).

При складності модельованих явищ, пов’язаних із багатьма чинниками (факторами), навіть невідомими, їхні ”поверхні“ замінюють наближеними, які виражають в математичній формі функціями. Цей спосіб насить назву апроксимація.

Математико-статистичний аналіз застосовується для дослідження явищ, які в їхньому картографічному зображення можна розглядати як однорідні множини змінних в просторі випадкових величин: температури повітря, абсолютні висоти, посівні площі, урожайність сільськогосподарських культур, поголів’я худоби, тобто певні статистичні сукупності.

За двома картами, наприклад, випаровування вологи і середня річна кількість опадів, можна отримати коефіцієнт кореляції r; якщо r®0, то зв’язок відсутній; якщо r³0,7, то зв’язок суттєвий. Коефіцієнт кореляції може коливатися в межах від +1 до -1.