- •Тема 1. Картографія та топографія як науки. Їхня структура та МіСце в системі наук Картографія як наука, її структура
- •Місце картографії в системі наук
- •Характер та зміст топографії як суміжної із картографією науки
- •Тема 2 загальні відомості про географічну карту Географічна карта, її властивості та сфери використання
- •Основні елементи географічної карти
- •Види географічних карт. Інші картографічні карти
- •Тема 3. Топографічна карта та її властивості Суть, властивості топографічної карти та сфери її використання
- •Масштаб топографічної карти
- •Вимірювання довжин і площ
- •Розграфлення й номенклатура аркушів оглядово- топографічних та топографічних карт
- •Тема 4 математичні елементи топографічної карти Рамки аркушів топографічних карт
- •Картографічна проекція вітчизняних топографічних карт. Система плоских прямокутних координат на топографічній карті
- •Орієнтування ліній (кути напрямів)
- •Тема 5 зміст топографічних карт Географічний зміст топографічних карт
- •Зображення рослинності та ґґрунтів
- •Зображення рельєфу
- •Зображення соціально-економічних об’єктів
- •Застосування топографічних карт при вивченні місцевості
- •Тема 6 орієнтування на місцевості. Топографічні карти шельфу та внутрішніх водойм Суть орієнтування на місцевості
- •Література основна
- •Тема 7 поняття про знімання місцевості. Види знімань. Лінійні вимірювання на місцевості Види топографічного знімання
- •Геодезичні опорні мережі
- •Лінійні вимірювання на місцевості
- •Тема 8 планове знімання Способи планового знімання
- •Кутомірне знімання
- •Загальні відомості про кутонарисне знімання
- •Види кутонарисного знімання
- •Тема 9 висотне знімання. Основні види нівелювання Суть висотного знімання
- •Основні види нівелювання.
- •Тема 10 планово-висотне знімання Планово-висотне знімання
- •Мензульне знімання як вид планово-висотного знімання
- •Тахеометричне знімання
- •Напівінструментальне знімання
- •Тема 11
- •Фототопографічне знімання місцевості.
- •Застосування космічного знімання
- •Види і методи фототопографічних робіт
- •Аерофототопографічне знімання
- •Властивості аерофотознімків
- •Дешифрування аерофотознімків
- •Комбіноване аерофототопографічне знімання
- •Стереотопографічне знімання
- •Наземне фотографічне знімання
- •Застосування космічного знімання
- •Тема 12 математична основа дрібномасштабних географічних карт Зміст поняття ”математична основа“
- •Суть поняття ”картографічна проекція“
- •Види спотворень на географічних картах
- •Показники спостворення на карті та способи їх визначення
- •Класифікація картографічних проекцій
- •Тема 13 характеристика основних картографічних проекцій Проекції карт світу
- •Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. Бсэ
- •Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. 1939-49 рр.
- •Поліконічна довільна проекція цндігАік, вар. Фгам
- •Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. 1954 р.
- •Нормальна циліндрична рівнопроміжна проекція на дотичному циліндрі (квадратна)
- •Нормальна циліндрична прямокутна проекція на січному циліндрі
- •Нормальна циліндрична довільна проекція Урмаєва, вар. 1
- •Проекції карт півкуль Нормальна азимутальна рівнопроміжна по меридіанах проекція Постеля
- •Поперечна азимутальна рівновелика проекція Ламберта
- •Коса азимутальна рівновелика проекція Постеля
- •Поперечна азимутальна ортографічна проекція
- •Проекції карт материків, частин світу та океанів Коса азимутальна рівновелика проекція Ламберта
- •Поперечна азимутальна рівновелика проекція Ламберта
- •Умовна проекція цндігАіК, вар. 2.
- •Псевдоциліндрична довільна проекція Урмаєва
- •Поперечна (коса) псевдоазимутальна проекція цндігАіК з овальними ізоколами
- •Проекції карт окремих країн та номенклатурних карт Нормальна конічна рівнопроміжна по меридіанах проекція
- •Розпізнавання картографічних проекцій
- •Тема 14 картографічна генералізація. Написи на картах. Класифікація географічних карт Суть та фактори картографічної генералізації
- •Види картографічної генералізації
- •Написи на географічних картах
- •Класифікація географічних карт
- •Тема 15 Оглядові загальногеографічні карти Особливості оглядових загальногеографічних карт
- •Зображення водних об’єктів
- •Зображення рельєфу, рослинного й ґрунтового покриву
- •Зображення населених пунктів
- •Зображення елементів політико-адміністративного поділу
- •Тема 16 тематичні карти Особливості тематичних карт
- •Картографічні знаки, їхні функції. Побудова знаків та знакових систем
- •Порівняльна характеристика способів картографування та їхнє сумісне застосування
- •Головні види тематичних карт
- •Тема 17 серії карт. Географічні атласи. Поняття про проектування й складання географічних карт Серії карт
- •Географічні атласи та їх типологія
- •Загальні відомості про складання й видання карт
- •Тема 18 використання дрібномасштабних географічних карт Карти як засіб пізнання дійсності
- •Поняття про картографічний метод дослідження
- •Основні способи аналізу в кмд
- •Сумісне використання і перетворення карт в кмд
- •Тема 19
- •Шкільні картографічні твори
- •Роль і значення картографічних творів
- •У викладанні шкільної географії.
- •Особливості шкільних карт
- •Серії шкільних карт
- •Спеціальні шкільні карти та інші картографічні твори
- •Розвиток картографічних знань в шкільному курсі географії
- •Тема 21
- •Розвиток топографії та картографії в україні. Картографічна вивченість території україни.
- •Картографічні відомості про територію сучасної України
- •В стародавні часи
- •Картографічні відомості про Україну в часи Київської Русі.
- •Картографія в Україні в середньовічний період
- •Картографія в Україні в нові часи
- •Українська картографія в новітні часи
- •Українська картографія – складова частина сучасного географічного наукового процесу
- •Сучасні проблеми української картографії
Зображення населених пунктів
Населені пункти зображаються умовними позначеннями, розміри яких не виражають ані площі, ані форми, зайнятої населеним пунктом.
Умовні знаки населених пунктів на ОЗГК мають форму пунсонів. Розміром та кольором пунсону передається тип населеного пункту, його людність та адміністративне значення.
Написи вказують на саму назву населеного пункту, його тип і людність. Це досягається застосуванням різних шрифтів та розміром літер у шрифті. Адміністративне значення населеного пункту передається підкреслюванням суцільною чи пунктирною лінією самої назви. Часто на навчальних ОЗГК пунсони столиць держав чи центри адміністративних одиниць виділяють червоним кольором. Інформація про населені пункти на ОЗГК значно спрощена у порівнянні з топографічними картами. Це пояснюється впливом генералізації.
Важливе значення при цьому має показ заселеності території. Як правило, для різних фізико-географічних одиниць принципи й норми відбору встановлюються різні.
Із шляхів сполучення зображають переважно сухопутні. морські й річкові. При цьому звертається увага на показ забезпеченості території шляхами сполучення, а також на структуру транспортної мережі. В районах із високо розвинутим залізничним транспортом добре розвинутий і автомобільний. Але залізничний має вирішальне значення, а тому залізниці показують повністю, а безрейкові дороги – із значним відбором, що залежить від масштабу карти. її призначення та особливостей зображеної на карті території. У районах із слабо розвинутим залізничним транспортом автодороги показують досить детально, бо вони відіграють тут вирішальну роль.
Залізниці показують магістральні, найважливіші та інші, електрифіковані й не електрифіковані, автодороги – магістральні, головні, інші. На автодорогах зображають перевали: вказують назву, абсолютну висоту та доступність. На залізницях вказують тунелі. На річках показують судноплавні ділянки, річкові порти. На ОЗГК передають судноплавні канали, морські пороми, порти, морські шляхи сполучення та відстані між морськими портами в кілометрах.
Зображення елементів політико-адміністративного поділу
Державна приналежність території передається зображенням державних кордонів та написом назв країн. Кордони показують спеціальним лінійним умовним знаком з максимальною точністю для даного масштабу. Кордон подається сірою чи червоною кай мою на всьому протязі на суходолі. Якщо кордон співпадає із осьовою лінією річки, лінійний знак кордону проводять ділянками поперемінно то на лівому, то на правому березі. Вздовж морських берегів кордони не показуються. У цьому випадку положення державного кордону ніби вказує сам знак берегової лінії. Насправді він проходить на відстані 12 морських миль від берега. Якщо державний кордон проходить в акваторії океану, моря, великого озера, великого водосховища, то він показується окремими ділянками. Якщо тій чи іншій державі належать віддалені острови, то назва країни, якій ці острови належать, вказується на карті під назвою островів (чи острова).
На ОЗГК вказують також політико-адміністративний чи адміністративний поділ окремих країн. В Україні показують межі АР Крим та областей, в США, Бразилії – штатів, в Росії – республік, країв, областей, автономних областей, національних округів, в ФРН – земель, в Канаді – провінцій.
Дуже часто на ОЗГК показують неіснуючі одиниці поділу (Бретань, Шампань – у Франції). Часто показують історико-географічні області чи регіони – Полісся, Гуцульщина, Покуття, Запоріжжя, Таврія тощо.
На ОЗГК виділяють столиці країн та центри адміністративних одиниць.
Література:
1. Божок А.П., Осауленко Л.Є., Пастух В.В. Картографія. Підручник. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – Стор. 85-92.
2. Картография с основами топографии / Под ред. А.В. Гедымина. Часть 2. – М.: Просвещение, 1973. – Стор. 105-119.
3. Картография с основами топографии / Под. ред Г.Ю. Грюнберга. – М.: Просвещение, 1991. – Стор. 200-214.
4. Салищев К.А. Картоведение. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – Стор. 100-128.
5. Салищев К.А. Картография. – М.: Высшая школа, 1982. – 90-98.
6. Справочник по картографии. – М.: Недра, 1988. – Стор. 23-26.
