- •Тема 1. Картографія та топографія як науки. Їхня структура та МіСце в системі наук Картографія як наука, її структура
- •Місце картографії в системі наук
- •Характер та зміст топографії як суміжної із картографією науки
- •Тема 2 загальні відомості про географічну карту Географічна карта, її властивості та сфери використання
- •Основні елементи географічної карти
- •Види географічних карт. Інші картографічні карти
- •Тема 3. Топографічна карта та її властивості Суть, властивості топографічної карти та сфери її використання
- •Масштаб топографічної карти
- •Вимірювання довжин і площ
- •Розграфлення й номенклатура аркушів оглядово- топографічних та топографічних карт
- •Тема 4 математичні елементи топографічної карти Рамки аркушів топографічних карт
- •Картографічна проекція вітчизняних топографічних карт. Система плоских прямокутних координат на топографічній карті
- •Орієнтування ліній (кути напрямів)
- •Тема 5 зміст топографічних карт Географічний зміст топографічних карт
- •Зображення рослинності та ґґрунтів
- •Зображення рельєфу
- •Зображення соціально-економічних об’єктів
- •Застосування топографічних карт при вивченні місцевості
- •Тема 6 орієнтування на місцевості. Топографічні карти шельфу та внутрішніх водойм Суть орієнтування на місцевості
- •Література основна
- •Тема 7 поняття про знімання місцевості. Види знімань. Лінійні вимірювання на місцевості Види топографічного знімання
- •Геодезичні опорні мережі
- •Лінійні вимірювання на місцевості
- •Тема 8 планове знімання Способи планового знімання
- •Кутомірне знімання
- •Загальні відомості про кутонарисне знімання
- •Види кутонарисного знімання
- •Тема 9 висотне знімання. Основні види нівелювання Суть висотного знімання
- •Основні види нівелювання.
- •Тема 10 планово-висотне знімання Планово-висотне знімання
- •Мензульне знімання як вид планово-висотного знімання
- •Тахеометричне знімання
- •Напівінструментальне знімання
- •Тема 11
- •Фототопографічне знімання місцевості.
- •Застосування космічного знімання
- •Види і методи фототопографічних робіт
- •Аерофототопографічне знімання
- •Властивості аерофотознімків
- •Дешифрування аерофотознімків
- •Комбіноване аерофототопографічне знімання
- •Стереотопографічне знімання
- •Наземне фотографічне знімання
- •Застосування космічного знімання
- •Тема 12 математична основа дрібномасштабних географічних карт Зміст поняття ”математична основа“
- •Суть поняття ”картографічна проекція“
- •Види спотворень на географічних картах
- •Показники спостворення на карті та способи їх визначення
- •Класифікація картографічних проекцій
- •Тема 13 характеристика основних картографічних проекцій Проекції карт світу
- •Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. Бсэ
- •Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. 1939-49 рр.
- •Поліконічна довільна проекція цндігАік, вар. Фгам
- •Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. 1954 р.
- •Нормальна циліндрична рівнопроміжна проекція на дотичному циліндрі (квадратна)
- •Нормальна циліндрична прямокутна проекція на січному циліндрі
- •Нормальна циліндрична довільна проекція Урмаєва, вар. 1
- •Проекції карт півкуль Нормальна азимутальна рівнопроміжна по меридіанах проекція Постеля
- •Поперечна азимутальна рівновелика проекція Ламберта
- •Коса азимутальна рівновелика проекція Постеля
- •Поперечна азимутальна ортографічна проекція
- •Проекції карт материків, частин світу та океанів Коса азимутальна рівновелика проекція Ламберта
- •Поперечна азимутальна рівновелика проекція Ламберта
- •Умовна проекція цндігАіК, вар. 2.
- •Псевдоциліндрична довільна проекція Урмаєва
- •Поперечна (коса) псевдоазимутальна проекція цндігАіК з овальними ізоколами
- •Проекції карт окремих країн та номенклатурних карт Нормальна конічна рівнопроміжна по меридіанах проекція
- •Розпізнавання картографічних проекцій
- •Тема 14 картографічна генералізація. Написи на картах. Класифікація географічних карт Суть та фактори картографічної генералізації
- •Види картографічної генералізації
- •Написи на географічних картах
- •Класифікація географічних карт
- •Тема 15 Оглядові загальногеографічні карти Особливості оглядових загальногеографічних карт
- •Зображення водних об’єктів
- •Зображення рельєфу, рослинного й ґрунтового покриву
- •Зображення населених пунктів
- •Зображення елементів політико-адміністративного поділу
- •Тема 16 тематичні карти Особливості тематичних карт
- •Картографічні знаки, їхні функції. Побудова знаків та знакових систем
- •Порівняльна характеристика способів картографування та їхнє сумісне застосування
- •Головні види тематичних карт
- •Тема 17 серії карт. Географічні атласи. Поняття про проектування й складання географічних карт Серії карт
- •Географічні атласи та їх типологія
- •Загальні відомості про складання й видання карт
- •Тема 18 використання дрібномасштабних географічних карт Карти як засіб пізнання дійсності
- •Поняття про картографічний метод дослідження
- •Основні способи аналізу в кмд
- •Сумісне використання і перетворення карт в кмд
- •Тема 19
- •Шкільні картографічні твори
- •Роль і значення картографічних творів
- •У викладанні шкільної географії.
- •Особливості шкільних карт
- •Серії шкільних карт
- •Спеціальні шкільні карти та інші картографічні твори
- •Розвиток картографічних знань в шкільному курсі географії
- •Тема 21
- •Розвиток топографії та картографії в україні. Картографічна вивченість території україни.
- •Картографічні відомості про територію сучасної України
- •В стародавні часи
- •Картографічні відомості про Україну в часи Київської Русі.
- •Картографія в Україні в середньовічний період
- •Картографія в Україні в нові часи
- •Українська картографія в новітні часи
- •Українська картографія – складова частина сучасного географічного наукового процесу
- •Сучасні проблеми української картографії
Нормальна циліндрична рівнопроміжна проекція на дотичному циліндрі (квадратна)
Масштаб довжин по меридіану m=1=const. Картографічна сітка має форму квадратів. ЛНС всіх видів – екватор; головний масштаб на ньому зберігається; на паралелях окремі масштаби довжин із віддаленням від екватора зростають; чим більша широта, тим більші спотворення (на широті ±90° – ¥ (ці широти на карті, як правило, не зображаються). Ще однією умовою проекції є p=n=k. Сильно спотворені кути і форми, особливо у високих широтах. На широті ±45° p=n=k=1,4, на широті ±60° – 2,0, на широті ±75° – 3,85. Запропонована в XV столітті португальським принцим Енріке (Генріхом ”Мореплавцем“). Дає невеликі спотворення в низьких широтах (португальці плавали в широтах від 45° пн.ш. до 40° пд.ш)., легко будується. Застосовується для ілюстрації властивостей нормальних циліндричних проекцій у шкільних підручниках, Атласі учителя, шкільних атласах.
Нормальна циліндрична прямокутна проекція на січному циліндрі
Головний масштаб зберігається на двох паралелях (січних чи стандартних – j1 і j1). Щоб зберегти головний масштаб і вздовж меридіанів, паралелі креслять на рівних відстанях. Показники p, n, i k – рівні. Частина поверхні глобуса (кулі) між січними паралелями ”стискаються“ (в цій частині карти спостворення менші від 1); за межами січних проекцій спотворення менші, ніж у квадратної проекції. На широті ±30° (січні паралелі) масштаб довжин дорівнює 1, на широті ±45° – 1,22, на широті ±60° – 1,72, на широті ±75° – 3,34, на широті 0° – 0,87. Розроблена грекм Анаксимандром у VII ст. до н.е.
Нормальна циліндрична довільна проекція Урмаєва, вар. 1
Розроблена у 1949 р. Проміжки між паралелями розтягнуті не так сильно, як у проекції Меркатора. Цим досягаються менші спотворення площ, але втрачається рівнокутність зображення. ЛНС всіх видів – екватор. На широті ±45° w»7°, p=1,6, на широті ±60° w=18°, p=2,8, на широті ±75° w=50°, p=6,5. Застосовується для побудови карти поясного часу (годинникових поясів) в Атласі учителя, Учебном атласе мира, Атласе мира тощо.
Проекції карт півкуль Нормальна азимутальна рівнопроміжна по меридіанах проекція Постеля
Полюс – в центрі карти, паралелі – концентричні кола із центром в точці полюса, меридіани – пучок прямих, що розходяться із точки полюса. m=1=const (відсутні спотворення довжин по меридіанах). По паралелях (по колах) масштаби довжин зростають від центра карти до її країв, екватора (рамка – коло) в »1,57 раз. p=n=k і коливається в межах від 1 (в центрі карти) до 1,571 (на екваторі). Максимальне спотворення кутів – на екваторі (w=25,7°). Застосовується для побудови карт північної та південної півкуль, на прапорі ООН. Застосовують також поперечну і косу рівнопроміжну проекцію Постеля. Характер спотворень у них аналогічний.
Поперечна азимутальна рівновелика проекція Ламберта
Рівновеликість зображення вимагає збереження рівності p=a·b=const=1. Середній меридіан і екватор взамно перпендикулярні лінії, решта меридівнів і паралелей – криві. Крайні меридіани (160° сх.д. і 20° зах.д.) утворюють кафедра; полюси на рамці. Центральні точки півкуль мають координати: 0° ш. і 70° сх.д.; 0° ш. і 110° зах. д.
Щоб зберегти рівність p=1 в кожній точці карти, збільшення одного множника (а) повинно компенсуватися зменшенням іншого (b).
ТНС всіх видів – центри півкуль. Із віддаленням від ТНС масштаб довжин все більше відхиляється від 1. Найменше відносне спотворення довжин b поступово зменшується і на крайньому меридіані b=0,707; найбільше відносне спотворення довжин збільшує звоє значення і на крайньому меридіані a=1,414. На карті західної та східної півкуль масштабу 1:22 000 000 в точці перетину крайніх меридіанів із екватором масштаб довжин по меридіану 1:15 600 000, по екватору – 1:31 000 000.
Спотворення кутів і форм розподіляється аналогічно: від ТНС, де w=0°, k=1, спотворення зростають однаково прискорено до рамки карти. Ізоколи мають вигляд концентричних кіл. На крайньому меридіані w=39°, k=2. Застосовується для побудови всіх карт західної та східної півкуль із 1940-х.
