- •Тема 1. Картографія та топографія як науки. Їхня структура та МіСце в системі наук Картографія як наука, її структура
- •Місце картографії в системі наук
- •Характер та зміст топографії як суміжної із картографією науки
- •Тема 2 загальні відомості про географічну карту Географічна карта, її властивості та сфери використання
- •Основні елементи географічної карти
- •Види географічних карт. Інші картографічні карти
- •Тема 3. Топографічна карта та її властивості Суть, властивості топографічної карти та сфери її використання
- •Масштаб топографічної карти
- •Вимірювання довжин і площ
- •Розграфлення й номенклатура аркушів оглядово- топографічних та топографічних карт
- •Тема 4 математичні елементи топографічної карти Рамки аркушів топографічних карт
- •Картографічна проекція вітчизняних топографічних карт. Система плоских прямокутних координат на топографічній карті
- •Орієнтування ліній (кути напрямів)
- •Тема 5 зміст топографічних карт Географічний зміст топографічних карт
- •Зображення рослинності та ґґрунтів
- •Зображення рельєфу
- •Зображення соціально-економічних об’єктів
- •Застосування топографічних карт при вивченні місцевості
- •Тема 6 орієнтування на місцевості. Топографічні карти шельфу та внутрішніх водойм Суть орієнтування на місцевості
- •Література основна
- •Тема 7 поняття про знімання місцевості. Види знімань. Лінійні вимірювання на місцевості Види топографічного знімання
- •Геодезичні опорні мережі
- •Лінійні вимірювання на місцевості
- •Тема 8 планове знімання Способи планового знімання
- •Кутомірне знімання
- •Загальні відомості про кутонарисне знімання
- •Види кутонарисного знімання
- •Тема 9 висотне знімання. Основні види нівелювання Суть висотного знімання
- •Основні види нівелювання.
- •Тема 10 планово-висотне знімання Планово-висотне знімання
- •Мензульне знімання як вид планово-висотного знімання
- •Тахеометричне знімання
- •Напівінструментальне знімання
- •Тема 11
- •Фототопографічне знімання місцевості.
- •Застосування космічного знімання
- •Види і методи фототопографічних робіт
- •Аерофототопографічне знімання
- •Властивості аерофотознімків
- •Дешифрування аерофотознімків
- •Комбіноване аерофототопографічне знімання
- •Стереотопографічне знімання
- •Наземне фотографічне знімання
- •Застосування космічного знімання
- •Тема 12 математична основа дрібномасштабних географічних карт Зміст поняття ”математична основа“
- •Суть поняття ”картографічна проекція“
- •Види спотворень на географічних картах
- •Показники спостворення на карті та способи їх визначення
- •Класифікація картографічних проекцій
- •Тема 13 характеристика основних картографічних проекцій Проекції карт світу
- •Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. Бсэ
- •Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. 1939-49 рр.
- •Поліконічна довільна проекція цндігАік, вар. Фгам
- •Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. 1954 р.
- •Нормальна циліндрична рівнопроміжна проекція на дотичному циліндрі (квадратна)
- •Нормальна циліндрична прямокутна проекція на січному циліндрі
- •Нормальна циліндрична довільна проекція Урмаєва, вар. 1
- •Проекції карт півкуль Нормальна азимутальна рівнопроміжна по меридіанах проекція Постеля
- •Поперечна азимутальна рівновелика проекція Ламберта
- •Коса азимутальна рівновелика проекція Постеля
- •Поперечна азимутальна ортографічна проекція
- •Проекції карт материків, частин світу та океанів Коса азимутальна рівновелика проекція Ламберта
- •Поперечна азимутальна рівновелика проекція Ламберта
- •Умовна проекція цндігАіК, вар. 2.
- •Псевдоциліндрична довільна проекція Урмаєва
- •Поперечна (коса) псевдоазимутальна проекція цндігАіК з овальними ізоколами
- •Проекції карт окремих країн та номенклатурних карт Нормальна конічна рівнопроміжна по меридіанах проекція
- •Розпізнавання картографічних проекцій
- •Тема 14 картографічна генералізація. Написи на картах. Класифікація географічних карт Суть та фактори картографічної генералізації
- •Види картографічної генералізації
- •Написи на географічних картах
- •Класифікація географічних карт
- •Тема 15 Оглядові загальногеографічні карти Особливості оглядових загальногеографічних карт
- •Зображення водних об’єктів
- •Зображення рельєфу, рослинного й ґрунтового покриву
- •Зображення населених пунктів
- •Зображення елементів політико-адміністративного поділу
- •Тема 16 тематичні карти Особливості тематичних карт
- •Картографічні знаки, їхні функції. Побудова знаків та знакових систем
- •Порівняльна характеристика способів картографування та їхнє сумісне застосування
- •Головні види тематичних карт
- •Тема 17 серії карт. Географічні атласи. Поняття про проектування й складання географічних карт Серії карт
- •Географічні атласи та їх типологія
- •Загальні відомості про складання й видання карт
- •Тема 18 використання дрібномасштабних географічних карт Карти як засіб пізнання дійсності
- •Поняття про картографічний метод дослідження
- •Основні способи аналізу в кмд
- •Сумісне використання і перетворення карт в кмд
- •Тема 19
- •Шкільні картографічні твори
- •Роль і значення картографічних творів
- •У викладанні шкільної географії.
- •Особливості шкільних карт
- •Серії шкільних карт
- •Спеціальні шкільні карти та інші картографічні твори
- •Розвиток картографічних знань в шкільному курсі географії
- •Тема 21
- •Розвиток топографії та картографії в україні. Картографічна вивченість території україни.
- •Картографічні відомості про територію сучасної України
- •В стародавні часи
- •Картографічні відомості про Україну в часи Київської Русі.
- •Картографія в Україні в середньовічний період
- •Картографія в Україні в нові часи
- •Українська картографія в новітні часи
- •Українська картографія – складова частина сучасного географічного наукового процесу
- •Сучасні проблеми української картографії
Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. 1939-49 рр.
Довгота середнього меридіана – 10° сх. Всі паралелі рівнороздільні, як і середній меридіан. Масштаб довжин вздовж екватора 0,9, середнього меридіана – 1.
Дві ТНС кутів і форм лежать на середньому меридіані на широті ±52°; максимальні значення w – в кутах карти (понад 50°). ЛНМ площ – середнє між овалом і квадратом. Максимальні спотворення площ – в приполярних обласях, де на узбережжі Північного Льодовитого океану р»1,8, ще північніше – 2,0 і більше, а мінімальне – в центрі карти, де p=0,9.
Застосовувалася для побудови карт світу в Атласі учителя видання 1950-х.
Поліконічна довільна проекція цндігАік, вар. Фгам
Подібна до попередніх проекцій. Паралелі і середній меридіан (має довготу 40° сх.) – рівнороздільні. Спотворення кутів і форм близькі до проекції БСЭ. Дві ТНС кутів і форм лежать на прямому меридіані на широті ±43°. Максимальні спотворення кутів – в рамках карти (w»50°). ЛНС площ подібна до еліпса. Всередині ЛНС p=0,8, поза нею – p=4. Застосовується для побудови карт світу в Физико-географическом атласе мира (1964).
Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. 1954 р.
Середній меридіан 5° сх.д. (на карті не зображений). Застосовується видозмінений варіант цієї проекції. Має помірні спотворення кутів і спотворення площ. На суходолі спотврення кутів не перевищують 30°, навіть на тих ділянках, що повторно зображаються. Спотворення площ коливається в межах 0,83–1,5, лише в приполярних районах – p>3. ЛНС має форму еліпса. Для Арктичного басейну і Антарктиди подано карти-врізки в нормальній азимутальній рівнопроміжній по меридіанах проекції Постеля. Застосовується для побудови міжнародної тектонічної карти світу, геологічної карти континентів світу, всіх тематичних карт світу масштабу 1:15 000 000 для вищих навчальних закладів.
Псевдоциліндрична синусоїдальна рівновелика проекція Каврайського
Застосовується для побудови карт світу, за якими можна співставляти площі. Полюс – лінія, довжина якої дорівнює половині екватора, середній меридіан – дорівнює довжині полярної лінії. Спотворення кутів на окраїнних полярних ділянках перевищують 70°. Масштаб довжин на екваторі дорівнює 0,877, на широті ±46,5° –1, на широті ±80° – 2,64.
Псевдоциліндрична рівновелика еліптична проекція Мольвейде
Має ізоколи найбільших спотворенб кутів того ж виду, що й попередня проекція. Полюс зображений точкою Зображення материків найбільше спостворені у високих шитотах і стиснуті від полюсів до екватора. Застосовується у зарубіжній практиці.
Псевдоциліндрична рівнокутна синусоїдальна проекція Екерта-Гуда із складовою сіткою
Для кожного материка використовується центральна частина.проекції із своїм прямолінійним меридіаном6 для Євразії – 60° сх.д., Австралії – 130° сх.д, Африки – 20° сх.д., а всі секції об’єднані екватором. Застосовувалася в радянських атласах; дуже популярна в зарубіжних науково-популярних виданнях.
Псевдоциліндрична рівновелика проекція Сансона
Екватор і середній меридіан (має довготу 0°) – взаємно перпендикулярні прямі, рівнороздільні і побудовані в головному масштабі, паралелі – прямі, теж рівнороздільні і теж зберігають головний масштаб довжин. Всі інші меридіани – криві із масштабом довжин більшим від головного. Картографічна сітка має властивості рівновеликості, через що сильно спотворює кути і форми.
Нормальна циліндрична рівнокутна проекція Меркатора
Для побудови застосовується дотичний по екватору циліндр, або січний циліндр на паралелях ±40° чи ±45°. Головною умовою проекції і та, що m=n (еліпс спотворень повинен зображатися колом). Для цього при побудові сітки проміжки між паралелями при віддідаленні від екватора штучно розтягуються. Отримана сітка має такі властивості: відсутні спотворення кутів і форм малих фігур. ЛНС всіх видів – екватор. На широті ±45° m=n=1,4, p»2, на широті ±60° – m=n=2,0, p=4,0, на широті ±75° – m=n=3,85, p»15.
Розроблена в 1569 р. фламандським картографом Герардом Крамером (Меркатором). Не зважаючи на сильні спотворення довжин і площ у високих широтах (на карті світу розміри Африки і Гренландії майже однакові), вона й досі застосовується для побудови навігаційних карт – від карт світу до карт окремих заток, проток і портових акваторій. Це пов’язано із властивостями картографічної сітки зображати локсодромію (лінію на поверхні земного еліпсоїда із постійним румбом) будь-якого напряму прямою лінією.
