- •Тема 1. Картографія та топографія як науки. Їхня структура та МіСце в системі наук Картографія як наука, її структура
- •Місце картографії в системі наук
- •Характер та зміст топографії як суміжної із картографією науки
- •Тема 2 загальні відомості про географічну карту Географічна карта, її властивості та сфери використання
- •Основні елементи географічної карти
- •Види географічних карт. Інші картографічні карти
- •Тема 3. Топографічна карта та її властивості Суть, властивості топографічної карти та сфери її використання
- •Масштаб топографічної карти
- •Вимірювання довжин і площ
- •Розграфлення й номенклатура аркушів оглядово- топографічних та топографічних карт
- •Тема 4 математичні елементи топографічної карти Рамки аркушів топографічних карт
- •Картографічна проекція вітчизняних топографічних карт. Система плоских прямокутних координат на топографічній карті
- •Орієнтування ліній (кути напрямів)
- •Тема 5 зміст топографічних карт Географічний зміст топографічних карт
- •Зображення рослинності та ґґрунтів
- •Зображення рельєфу
- •Зображення соціально-економічних об’єктів
- •Застосування топографічних карт при вивченні місцевості
- •Тема 6 орієнтування на місцевості. Топографічні карти шельфу та внутрішніх водойм Суть орієнтування на місцевості
- •Література основна
- •Тема 7 поняття про знімання місцевості. Види знімань. Лінійні вимірювання на місцевості Види топографічного знімання
- •Геодезичні опорні мережі
- •Лінійні вимірювання на місцевості
- •Тема 8 планове знімання Способи планового знімання
- •Кутомірне знімання
- •Загальні відомості про кутонарисне знімання
- •Види кутонарисного знімання
- •Тема 9 висотне знімання. Основні види нівелювання Суть висотного знімання
- •Основні види нівелювання.
- •Тема 10 планово-висотне знімання Планово-висотне знімання
- •Мензульне знімання як вид планово-висотного знімання
- •Тахеометричне знімання
- •Напівінструментальне знімання
- •Тема 11
- •Фототопографічне знімання місцевості.
- •Застосування космічного знімання
- •Види і методи фототопографічних робіт
- •Аерофототопографічне знімання
- •Властивості аерофотознімків
- •Дешифрування аерофотознімків
- •Комбіноване аерофототопографічне знімання
- •Стереотопографічне знімання
- •Наземне фотографічне знімання
- •Застосування космічного знімання
- •Тема 12 математична основа дрібномасштабних географічних карт Зміст поняття ”математична основа“
- •Суть поняття ”картографічна проекція“
- •Види спотворень на географічних картах
- •Показники спостворення на карті та способи їх визначення
- •Класифікація картографічних проекцій
- •Тема 13 характеристика основних картографічних проекцій Проекції карт світу
- •Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. Бсэ
- •Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. 1939-49 рр.
- •Поліконічна довільна проекція цндігАік, вар. Фгам
- •Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. 1954 р.
- •Нормальна циліндрична рівнопроміжна проекція на дотичному циліндрі (квадратна)
- •Нормальна циліндрична прямокутна проекція на січному циліндрі
- •Нормальна циліндрична довільна проекція Урмаєва, вар. 1
- •Проекції карт півкуль Нормальна азимутальна рівнопроміжна по меридіанах проекція Постеля
- •Поперечна азимутальна рівновелика проекція Ламберта
- •Коса азимутальна рівновелика проекція Постеля
- •Поперечна азимутальна ортографічна проекція
- •Проекції карт материків, частин світу та океанів Коса азимутальна рівновелика проекція Ламберта
- •Поперечна азимутальна рівновелика проекція Ламберта
- •Умовна проекція цндігАіК, вар. 2.
- •Псевдоциліндрична довільна проекція Урмаєва
- •Поперечна (коса) псевдоазимутальна проекція цндігАіК з овальними ізоколами
- •Проекції карт окремих країн та номенклатурних карт Нормальна конічна рівнопроміжна по меридіанах проекція
- •Розпізнавання картографічних проекцій
- •Тема 14 картографічна генералізація. Написи на картах. Класифікація географічних карт Суть та фактори картографічної генералізації
- •Види картографічної генералізації
- •Написи на географічних картах
- •Класифікація географічних карт
- •Тема 15 Оглядові загальногеографічні карти Особливості оглядових загальногеографічних карт
- •Зображення водних об’єктів
- •Зображення рельєфу, рослинного й ґрунтового покриву
- •Зображення населених пунктів
- •Зображення елементів політико-адміністративного поділу
- •Тема 16 тематичні карти Особливості тематичних карт
- •Картографічні знаки, їхні функції. Побудова знаків та знакових систем
- •Порівняльна характеристика способів картографування та їхнє сумісне застосування
- •Головні види тематичних карт
- •Тема 17 серії карт. Географічні атласи. Поняття про проектування й складання географічних карт Серії карт
- •Географічні атласи та їх типологія
- •Загальні відомості про складання й видання карт
- •Тема 18 використання дрібномасштабних географічних карт Карти як засіб пізнання дійсності
- •Поняття про картографічний метод дослідження
- •Основні способи аналізу в кмд
- •Сумісне використання і перетворення карт в кмд
- •Тема 19
- •Шкільні картографічні твори
- •Роль і значення картографічних творів
- •У викладанні шкільної географії.
- •Особливості шкільних карт
- •Серії шкільних карт
- •Спеціальні шкільні карти та інші картографічні твори
- •Розвиток картографічних знань в шкільному курсі географії
- •Тема 21
- •Розвиток топографії та картографії в україні. Картографічна вивченість території україни.
- •Картографічні відомості про територію сучасної України
- •В стародавні часи
- •Картографічні відомості про Україну в часи Київської Русі.
- •Картографія в Україні в середньовічний період
- •Картографія в Україні в нові часи
- •Українська картографія в новітні часи
- •Українська картографія – складова частина сучасного географічного наукового процесу
- •Сучасні проблеми української картографії
Тема 13 характеристика основних картографічних проекцій Проекції карт світу
Поліконічна довільна проекція ЦНДІГАіК, варіант 1950 р.
Розроблена в Центральному науково-дослідному інституті геодезії, аерофотознімання і картографії (ЦНДІГАіК) Г.О. Гінзбургом у 1950 р. Середній меридіан та екватор – взаємно перпендикулярні прямі лінії. Всі інші меридіани – криві, які збільшують кривизну при віддаленні від прямого. Всі паралелі – слабо вигнуті дуги ексцентричних кіл, опуклі в бік екватора. Вони збільшують свою кривизну із збільшенням широти. Всі паралелі – рівнороздільні. Середній меридіан теж рівнороздільний. На ньому зберігається головний масштаб довжин. На всіх інших паралелях він більший від головного. Масштаб довжин зберігається також на паралелях із широтами ±48° (на карті відсутні). На менших широтах він менший від головного, а мінімальне значення має на екваторі – 0,823. У високих широтах масштаб довжин по паралелях зростає і доходить до ¥ на лініях, що зображають точки екватора (на карті відсутні). Середній меридіан має довготу 30° сх. Повторно на карті зображаються північно-західна частина Північної Америка та Північно-Східна Азія.
Дві точки нульових спотворень (ТНС) кутів лежать на середньому меридіані на широті ±48°. Максимальні спотворення кутів і форм – в приполярних областях (Антарктида, північ Гренландії, повторне зображення Північної Америки і Північно-Східна Азія), де w³70°. Лінія нульових спотворень (ЛНС) площ – замкнута крива, подібна на овал і прямокутник. Перетинає середній меридіан на широтах ±48°, а екватор – на 116° на схід і захід від прямого. Максимальні спотворення площ – в приполярних областях, де p=1,5-2,0, мінімальне значення p=0,823 – в центрі карти. Застосовується для побудови карт світу та інших карт в атласі для 10-го класу видання до 1990-х рр., контурних карт для 10-го класу. Вказаний на них масштаб 1:100 000 000 зберігається на екваторі. Головний масштаб, який зберігається на середньому меридіані та на паралелях ±48°, більший від головного – 1: »82 000 000. В ній побудовані всі карти світу в Атласі учителя (1980-1985), крім карти поясного часу. Тут головний масштаб зберігається на широтах ±30°, а головний більший від нього в 1,142.
Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. Бсэ
Від попередньої відрізняється тим, що посідає приблизно середнє положення між рівновеликими і рівнокутними проекціями. Співвідношення спотворень площ і кутів суттєво змінюється в межах карти: центральна частина ближча до рівновеликого, ніж до рівнокутного, приполярні області – ближчі до рівнокутного зображення, ніж до рівновеликого.
Сітка меридіанів та паралелей подібна до попередньої проекції. Однак паралелі мають більшу кривизну, а середній меридіан (він має довготу 40° сх.) нерівнороздільний (відстань по ньому між сусідніми паоалелями від екватора збільшується). Масштаб довжин на ньому дорівнює головному лише в точці перетину із екватором, а при віддаленні від нього до полюсів зростає. Головний масштаб довжин зберігається також на паралелях із широтою ±45°.На паралелях із меншою широтою він менший від головного і на екваторі дорівнює 0,833. На паралелях із більшою широтою він більший від головного і досягає ¥ на лініях, що позначають полюси (на карті відсутні).
Система спотворень подібна до попередньої проекції. Дві ТНС кутів і форм лежать на середньому меридіані на широті ±52,7°. Максимальні спостворення кутів і форм характерні для тих частин карти, що прилягають до кутів рамки, де w не досягає 70°. ЛНС площ близька до еліпса; перетинає середній меридіан на широтах ±40°, а екватор – на довготі 140° на сіхд і захід від прямого меридіана. Максимальні спотворення площ в приполярних областях, де p>3, мінімальні значення – p=0,833 – в центрі карти (на сході Африки).
Застосувується для побудови карт світу в Учебном атласе мира (1967-1980), Справочном географическом атласе, атласі для 7-го і 10-го (1990-х, виданих Укргеодезкартографією), настінні навчальні карти масштабу 1:20 000 000.
