Тема 13 характеристика основних картографічних проекцій Проекції карт світу

Поліконічна довільна проекція ЦНДІГАіК, варіант 1950 р.

Розроблена в Центральному науково-дослідному інституті геодезії, аерофотознімання і картографії (ЦНДІГАіК) Г.О. Гінзбургом у 1950 р. Середній меридіан та екватор – взаємно перпендикулярні прямі лінії. Всі інші меридіани – криві, які збільшують кривизну при віддаленні від прямого. Всі паралелі – слабо вигнуті дуги ексцентричних кіл, опуклі в бік екватора. Вони збільшують свою кривизну із збільшенням широти. Всі паралелі – рівнороздільні. Середній меридіан теж рівнороздільний. На ньому зберігається головний масштаб довжин. На всіх інших паралелях він більший від головного. Масштаб довжин зберігається також на паралелях із широтами ±48° (на карті відсутні). На менших широтах він менший від головного, а мінімальне значення має на екваторі – 0,823. У високих широтах масштаб довжин по паралелях зростає і доходить до ¥ на лініях, що зображають точки екватора (на карті відсутні). Середній меридіан має довготу 30° сх. Повторно на карті зображаються північно-західна частина Північної Америка та Північно-Східна Азія.

Дві точки нульових спотворень (ТНС) кутів лежать на середньому меридіані на широті ±48°. Максимальні спотворення кутів і форм – в приполярних областях (Антарктида, північ Гренландії, повторне зображення Північної Америки і Північно-Східна Азія), де w³70°. Лінія нульових спотворень (ЛНС) площ – замкнута крива, подібна на овал і прямокутник. Перетинає середній меридіан на широтах ±48°, а екватор – на 116° на схід і захід від прямого. Максимальні спотворення площ – в приполярних областях, де p=1,5-2,0, мінімальне значення p=0,823 – в центрі карти. Застосовується для побудови карт світу та інших карт в атласі для 10-го класу видання до 1990-х рр., контурних карт для 10-го класу. Вказаний на них масштаб 1:100 000 000 зберігається на екваторі. Головний масштаб, який зберігається на середньому меридіані та на паралелях ±48°, більший від головного – 1: »82 000 000. В ній побудовані всі карти світу в Атласі учителя (1980-1985), крім карти поясного часу. Тут головний масштаб зберігається на широтах ±30°, а головний більший від нього в 1,142.

Поліконічна довільна проекція цндігАіК, вар. Бсэ

Від попередньої відрізняється тим, що посідає приблизно середнє положення між рівновеликими і рівнокутними проекціями. Співвідношення спотворень площ і кутів суттєво змінюється в межах карти: центральна частина ближча до рівновеликого, ніж до рівнокутного, приполярні області – ближчі до рівнокутного зображення, ніж до рівновеликого.

Сітка меридіанів та паралелей подібна до попередньої проекції. Однак паралелі мають більшу кривизну, а середній меридіан (він має довготу 40° сх.) нерівнороздільний (відстань по ньому між сусідніми паоалелями від екватора збільшується). Масштаб довжин на ньому дорівнює головному лише в точці перетину із екватором, а при віддаленні від нього до полюсів зростає. Головний масштаб довжин зберігається також на паралелях із широтою ±45°.На паралелях із меншою широтою він менший від головного і на екваторі дорівнює 0,833. На паралелях із більшою широтою він більший від головного і досягає ¥ на лініях, що позначають полюси (на карті відсутні).

Система спотворень подібна до попередньої проекції. Дві ТНС кутів і форм лежать на середньому меридіані на широті ±52,7°. Максимальні спостворення кутів і форм характерні для тих частин карти, що прилягають до кутів рамки, де w не досягає 70°. ЛНС площ близька до еліпса; перетинає середній меридіан на широтах ±40°, а екватор – на довготі 140° на сіхд і захід від прямого меридіана. Максимальні спотворення площ в приполярних областях, де p>3, мінімальні значення – p=0,833 – в центрі карти (на сході Африки).

Застосувується для побудови карт світу в Учебном атласе мира (1967-1980), Справочном географическом атласе, атласі для 7-го і 10-го (1990-х, виданих Укргеодезкартографією), настінні навчальні карти масштабу 1:20 000 000.