Тема 4 математичні елементи топографічної карти Рамки аркушів топографічних карт

Рамками топографічних карт є відрізки меридіанів та паралелей.

Внутрішня рамка служить для обмеження картографічного зображення і є відрізками меридіанів та паралелей. Сам аркуш є трапецією. У кутах аркушів карт підписуються координати його рамок. Розміри аркушів відповідають розграфленню.

Паралельно до внутрішньої рамки проведена мінутна рамка – подвійна ліня, розділена на відрізки, які відповідають одній мінуті широти на бічних рамках і одній мінуті довготи на верхній та нижній рамках. Кожна мінута розділена на 6 проміжків – по 10² кожен. Мінутна рамка служить для визначення географічних координат точок або нанесення точок на карту за їхніми географічними координатами. Точність визначення географічних координат залежить від точності вимірів, масштабу карти, спотворень на карті при її друці.

Потовщена зовнішня рамка обмежує саму карту від елементів допоміжного оснащення та допоміжної характеристики.

Координатами називають величини, які визначають положення певної точки на місцевості (на плані чи на карті) відносно прийнятої системи координат. Система координат встановлює початкові (вихідні) точки поверхні або лінії відліку потрібних величин – початку відліку координат та одиниці їх обчислення.

На топографічних картах представлені система географічних координат та система плоских прямокутних координат.

Система географічних координат (географічні координати) застосовується для визначення положення точок земної поверхні відносно екватора й початкового (нульового) меридіана. Координатами є кутові величини: географічна широта B й географічна довгота L. Для визначення географічних координат на топографічних картах служить мінутна рамка. Кожна її поділка, рівна 1 мінуті довготи, розділена точками на 6 рівних частин, по 10 секунд кожна.

Для визначення географічної широти слід провести найближчу з півдня до точки паралель, кратну 10², опустити перпендикуляр із заданої точки на цю проведену паралель і зміряти його довжину m в мм. Крім того, слід зміряти довжину M десятисекундної поділки бічної рамки в мм (вона дорівнює 12,0 мм) і підрахувати величину приросту широти: B=m·10²/M. Широта заданої точки визначається за формулою: B=B_півд.+DB. Для визначення географічної довготи слід провести найближчий із заходу до точки меридіан, кратний 10², опустити перпендикуляр із заданої точки на проведений меридіан і зміряти його довжину k, а також довжину десятисекундної поділки K на південній (чи північній) рамці (вона дорівнює 7,0 мм), після чого знайти величину приросту довготи: L=k·10²/K і довготу точки за формулою: L=L_зах.+DL.

Географічні координати передають горизонтальне (планове) положення точок. Але при роботі із топографічною картою необхідно знати і абсолютну висоту. Абсолютні висоти в Україні визначають в Балтійській системі висот (відносно поверхні геоїда). Для забезпечення правильного положення об’єктів, що наносяться на карту, необхідно визначити географічну широту та географічну довготу й абсолютну висоту певної кількості точок, а положення всіх інших – відносно цих. Точки, закріплені на місцевості із точно встановленими плановими і висотними координатами, називають опорними пунктами, які поділяються на пункти планової основи та пункти висотної основи. Сукупність опорних пунктів дає опорну геодезичну мережу. Точність визначення координат опорних пунктів впливає на точність геодезичної основи карти.