8.9 Протоколи зв'язку факсиміле

У факс-модемів є свої протоколи, встановлені Міжнародним союзом електрозв'язку. На відміну від модемів, факсам не потрібно одночасно і передавати і приймати повідомлення, тому всі протоколи зв'язку факсиміле напівдуплексні. До них відносяться:

• V.27 terbo (4800 б/с);

• V.29 (9600 б/с);

• V.I 7 (14400 б/с).

Проте сьогодні про ці протоколи ми можемо забути, тому що останні протоколи V.34 і V.90 підтримують зв'язок факсиміле на швидкості 28 800 б/с. Таким чином, придбавши сучасний модем V.34 або V.90, ми одержуємо факс-модем. Про це навіть не прийнято говорити в рекламі і відзначати в прайс-листах. Ця функція сучасного модему розуміє сама собою.

8.10 Протоколи стиснення даних і корекції помилок

Сучасний модем немислимий без функцій стиснення і корекції помилок. Стиснення даних виробляється за рахунок виключення послідовностей символів, що часто повторюються, і заміни їх на код символу і коефіцієнт повтору. Інший прийом стиснення даних полягає у тому, що ті символи, які зустрічаються в повідомленні частіше, кодуються коротшими послідовностями бітів. Оскільки модем виробляє стиснення і розпаковування даних «на льоту», він використовує далеко не самі довершені алгоритми, але і вони дають ступінь стиснення в середньому від 2 до 4. Якщо дані в повідомленні раніше були заздалегідь стислі якою-небудь програмою, то ніякого виграшу при передачі вже не виникає, а може бути навіть і невеликий програш.

Функція корекції помилок може бути пасивною або активною. При пасивній корекції помилок дані передаються групами (кадрами). При цьому кожен кадр супроводжується контрольною сумою. Коли модем закінчує прийом кадра, він обчислює його контрольну суму і звіряє з тією, яку передав відправник. Якщо контрольні суми не співпадають, робиться запит на повторну передачу всього кадра.

При активній корекції приймаючий модем може не завжди запрошувати повторну передачу. Разом з кадром даних він одержує якийсь додатковий надмірний код, обчислений на основі вмісту кадра за допомогою спеціальних математичних методів. При вдалому збігу обставин, якщо помилок в кадрі не дуже багато, за надмірним кодом вдається відновити втрачений вміст. Після відновлення перевіряється контрольна сума. Якщо відновлення пройшло успішно, передача кадра не повторюється.

Довгий час права на протоколи стиснення і корекції належали розробляючій їх компанії Microcom. Ці протоколи називалися MNP (Microcom Network Protocol). Всього бути опубліковано десять протоколів: від MNP 1 до MNP 10. Не бажаючи платити патентні відрахування, виробники модемів, що об'єдналися під крилом Міжнародного союзу електрозв'язку, розробили універсальні стандарти загального застосування: V42 і V42 bis, перевершуючі по своїх параметрах аналогічні стандарти MNP. Протокол V42 визначає алгоритм корекції помилок, а протокол V42 bis - і алгоритм корекції помилок, і алгоритм стиснення даних. Сучасні модеми повинні бути сумісні з цими стандартами. Якщо модем V42 bis входить в контакт з модемом, що не підтримує цей протокол, він «відступає» до протоколу MNP4, потім до MNP3 і т.д. до протоколу MNP1. Якщо ж і той теж не підтримується, корекція помилок не виробляється.

У багатьох користувачів виникає справедливе питання:

«Якщо всі дані під час сеансу зв'язку постійно перевіряються і у разі потреби коректуються, то звідки ж тоді беруться помилки передачі? » Дійсно, рідко, але буває, що довгий файл, прийнятий з Мережі, не вдається розпакувати або запустити (якщо це програма). Річ у тому, що протоколи корекції помилок працюють тільки між модемами. Грубо кажучи, модем-приймач перевіряє відповідність того, що прийняте, тому, що відправив модем-передавач. Але в ланцюжку зв'язку між комп'ютерами є і такі ділянки, на яких цілісність даних не контролюється. Так, наприклад, не контролюється цілісність потоку даних між зовнішнім портом комп'ютера і модемом. Зокрема, можливі збої, пов'язані з буферизацією даних в мікросхемі послідовного порту.