3.1. Використання педагогічної спадщини о. Маркуша у сучасних умовах

У сучасних провідних нормативних документах чітко простежується спрямованість навчання і виховання підростаючого покоління у дусі поваги до історії, звичаїв, традицій свого народу, формування загальнолюдських духовних цінностей на основі національної та етнічної культури. Вся педагогічна спадщина О. Маркуша пройнята цією ідеєю.

Враховуючи педагогічний доробок О. Маркуша, пропонуємо включити у зміст літературного краєзнавства для учнів 5 класу загальноосвітніх шкіл Закарпаття кращі твори, які були надруковані у 20-30-х роках XX століття в укладених автором підручниках та редагованих часописах, які, на наш погляд, не втратили своєї актуальності і сьогодні. Їх доцільно використовувати як в урочній, так і позакласній діяльності.

Особливої уваги заслуговують твори усної народної творчості. Цікавим є і те, що кожен вид фольклору представлений у доступній для дітей формі, що є втіленням природовідповідного принципу. Пропонуємо збагатити зміст літературного краєзнавства такими фольклорними жанрами із педагогічного доробку О. Маркуша:

колядками: “Коляда” (Наш рідний край,1925, Р.4, ч. 4), “Жартівлива коляда” (Наш рідний край, 1924, Р.3, ч. 5), “Стародавня колядка” (Наш рідний край, 1927, Р.6, ч. 4), : “Коляда” (Наш рідний край,1926, Р.4, ч.4);

текстами народознавчого характеру: “Великодні звичаї в верховинських селах” (Наш рідний край, 1924, Р. 2, ч.8), “Як верховинці ходять колядувати” (Наш рідний край, 1927, Р. 6, ч.4), “Писанки” (Наш рідний край, 1928, Р. 7, ч. 4), “Великдень” (Наш рідний край, 1928, Р. 7, ч. 4) “Цвітна неділя” (Наш рідний край, 1928, Р. 7, ч.5) та ін;

казками: “Бідний чоловік і воронячий цар” (Наш рідний край, 1924, Р.3, ч.5), “Змійка в короні” (Наш рідний край, 1926, Р.4, ч.5), “Одноочка, Двоєочка, Троєочка” (Наш рідний край, 1927, Р.6, ч.1), “Відьма з чорної гори” (Наш рідний край, 1927, Р.6, ч.1), “Два братя” (Наш рідний край, 1928, Р. 6, ч. 7), “Казка” (Наш рідний край, Р. 6, ч. 10), “Казка про коня, що говорити знав” (Віночок, 1936, с.72-75);

прислів’ями та приказками [параграф 3.1]. Ці перлини усної народної творчості містять у собі велику виховну силу.

Добрим підґрунтям для збагачення змісту шкільного літературного краєзнавства могли б стати тексти історичного характеру, в яких висвітлюються основні віхи історії рідного краю, походження міст, сіл, замків, духовних осередків – монастирів, діяльність відомих історичних осіб. Серед яких: “Прихід мадярів”, “Князь Лаборець”, “Федір Корятович”, “Грушівський монастир” [6], “Ужгородський замок” (Наш рідний край, Р. 4, ч.9, “Пинтя” (Наш рідний край, 1924, Р. 2, ч.6), “Августин Волошин” (Наш рідний край, 1924, Р. 2, ч.8), “Од чого походить назва села Косівська Поляна” (Наш рідний край, 1923, Р. 2, ч.4) та ін. [параграф 3.1].

Великий виховний потенціал, як на нашу думку, містять кращі зразки патріотичної та пейзажної лірики: “Русин” В. Гренджа-Донський [5], “Не продам рідну землю” М. Конопницької [6], “Верховино-мати” І. Невицької [6] та ін. Такі твори вчать бачити не тільки красу природи, але і виховують велику любов до рідного краю. Їх також варто використовувати на уроках літератури рідного краю. Вони зайняли б належне місце і в позакласній роботі, зокрема при проведенні таких свят, як, наприклад: “Мій рідний край”, “До землі вклоняюсь отчій землі” та ін.

Отже, у другому розділі ми проаналізували змістове наповнення підручників, укладених О. Маркушем (одноосібно та у співавторстві) та часописів “Наш рідний край”, “Віночок для підкарпаторуських діточок”. Тематика навчальних книг, редагованих часописів була різноманітною та багатожанровою. До її структури входили: казки, прислів’я, приказки, приповідки, пісні, замовляння, притчі, легенди. Ці тексти спрямовані на виховання високоморальної особистості.

Зі сказаного робимо висновок, що впровадження результатів наукового дослідження в навчально-виховну практику загальноосвітніх шкіл Закарпаття дозволяє реалізувати у змісті навчального курсу української літератури регіональний компонент, передбачений чинною програмою, використовувати багатий місцевий матеріал під час уроків і в позаурочній діяльності. Зміст підручників, укладених О. Маркушем та редагованих часописів може бути використаний педагогами відповідно до нових суспільно-політичних і соціокультурних умов, а ідеї, закладені в них, можуть творчо переосмислюватися для піднесення рівня патріотичної свідомості школярів.

ВИСНОВКИ

Вивчення та узагальнення педагогічної діяльності О.Маркуша дає підстави зробити такі висновки:

О. Маркуш – основоположник краєзнавства на Закарпатті. .
Відстоював гуманістичні принципи виховання особистості. Пильну увагу звертав на особистий приклад учителя та таку професійну якість, як педагогічний такт.
Важлива сфера діяльності педагога – шкільне підручникотворення. Навчальні підручники, укладені педагогом на основі принципів народності, зв’язку навчання з життям, були важливим чинником національно-патріотичного виховання, на засадах інтеграції містили відомості із культури, історії, літератури рідного краю . Високий методичний рівень видань сприяв глибокому засвоєнню навчального матеріалу.
Значний виховний потенціал містять тексти редагованих часописів.
Як чутливий педагог і вихователь значну увагу звертав на роботу із обдарованими дітьми, схильними до наукової та літературної роботи. Саме тому серед дописувачів дитячих часописів, редагованих О.Маркушем, - це учні народних і горожанських шкіл нашого краю.
Здійснене дослідження дозволило окреслити конкретний змістовий матеріал для використання педагогічної спадщини О. Маркуша у навчально-виховному процесі сучасної школи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Гомоннай В.В. Антологія педагогічної думки Закарпаття (XIX- XX ст.) / Василь Васильович Гомоннай. – Ужгород: Видавництво “Закарпаття”, 1992. – 291 с.
Гурко І, Маркуш О: Краєзнавство: Учебник для 4-5 поступного річника народних шкіл // Наша школа. – 1937. - №3. – Ч.7. – С.15-16.
Данилюк Д. Д Популяризація історії Закарпаття на сторінках журналу “Наш рідний край” / Д. Данилюк // Тези III народознавчої науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження Олександра Маркуша 25-26 жовтня 1991 року. – Хуст, 1991. – С. 14–16.
Література- часописи // Наш родный край. – 1931. - №12. – Ч.10. – С.18-19.
Маркуш О., Ревай Ю. Друга читанка для 2 поступного річника народних шкіл / О.Маркуш, Ю.Ревай. – Прага: Державне видавництво, 1937. – 132 с.
Маркуш О., Ревай Ю. Отчина: читанка для 3-4 шкільного року народних шкіл / О.Маркуш, Ю.Ревай. – Прага: Накладом Державного видавництва, 1931. - 198 с.
Маркуш О. О учебниках / Олександр Маркуш // Учитель. – 1921. - №4. – С.1-3.
Маркуш О., Ревай Ю. Перша читанка для 1 школьного року руських народных шкіл. / О.Маркуш, Ю.Ревай. - Прага: Накладом Державного видавництва, 1931. – 47 с.
Маркуш О., Ревай Ю. Світло: читанка для 7-8 шкільного року народных школ / О.Маркуш, Ю.Ревай.– Прага: Накладом Державного видавництва, 1932. – 411 с.
Маркуш О., Шпицер М. По родному краю: Учебник географіи. – Ужгород: Свобода, 1926. – 80 с.
Марфинець Н. В. Аналіз підручників з літературного краєзнавства / Н. Марфинець // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. – 2011. – Вип. 23. – С. 86 – 90.
Марфинець Н. В. Вивчення літературного краєзнавства у школах Підкарпатської Русі (1919-1939 рр.) / Н. В. Марфинець // Шлях освіти. – Київ : Педагогічна преса, 2013. – №1 – С.35 – 39.
Пагиря В. В. “Наш рідний край” за 1931 рік / В. Пагиря // Тези III народознавчої науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження Олександра Маркуша 25-26 жовтня 1991 року. – Хуст, 1991. – С. 11–13.
Поп В.С. Струмки великої ріки. Літературно-критичні нариси / Василь Степанович Поп. – Ужгород, 1961. – 203 с.
Розлуцька Г.М. Зміст шкільних підручників як фактор полікультурного виховання молодших школярів у Закарпатті (1919-1939) : монографія / Галина Миколаївна Розлуцька. – Дрогобич : Коло, 2005. – 282 с.
Хланта І.В. Літературне Закарпаття у XX столітті : бібліографічний покажчик / І.В. Хланта. – Ужгород: Закарпаття, 1995. – 967 с.
Хланта І. В. Педагогічні функції фольклору у редагованому О. Маркушем журналі “Віночок для підкарпатських діточок” / І. Хланта // Тези III народознавчої науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження Олександра Маркуша 25-26 жовтня 1991 року. – Хуст, 1991. – С. 16–17.
Ходанич Л.П. Виховний потенціал дитячої літератури Закарпаття: Монографія / Лідія Петрівна Ходанич. – Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2010. – 208 с.