32. Значення та завдання ознайомлення дітей з природою

Значення ознайомлення дітей з природою для їх всебічного розвитку,

формування матеріалістичного світосприймання. Своєрідність сприймання

природи дітьми дошкільного віку. Позитивний вплив спілкування дітей з

природою на всебічний розвиток дитини.

Завдання ознайомлення дітей з природою.

Розумове виховання. Розвиток сенсорної культури, спостережливості,

мислення, мови.

Формування уявлень про природу.

Виховання пізнавального відношення до природи. Достовірні знання про

предмети і явища природи, прості взаємозв’язки і закономірності. Розвиток на

цій основі елементів матеріалістичного світорозуміння. Формування трудових

вмінь і навичок по вирощуванню рослин і догляду за тваринами. Посильна

участь в охороні природи.

Морально-естетичне виховання. Виховання любові, бережливого і

дбайливого відношення до природи і його роль в формуванні позитивних рис

особистості, відповідальності, цілеспрямованості, колективізму. Виховання

уміння бачити і розуміти красу природи.

Екологічне виховання дітей.

Фізичне виховання. Загартування, зміцнення здоров’я, нервової системи

дитини засобами природи. Рух на повітрі і його значення організму дитини.

Роль вихователя в ознайомленні дітей з природою, вимоги до його особистості.

25.Молодший дошкільний вік

Середній дошкільний вік

Старший дошкільний вік

1. Сюрпризний момент. Сюрпризний момент

(І півріччя).

Коротка бесіда про об»єкти

природи.

2. Розглядання і коротка

бесіда про предмети (назва,

властивості).

Розглядання і коротка бесіда

про предмети (назва,

властивості).

Пояснення правил гри,

закріплення.

3. Пояснення правил гри. Пояснення правил гри. Хід гри в першому варіанті.

4. Хід гри. Закріплення правил (при

потребі).

Пояснення другого варіанта

гри, закріплення.

5. Позитивна оцінка всіх

дітейю

Хід гри. Хід гри у другому варіанті.

Диференційована оцінка

діяльності дітей.

Підсумок гри – оцінка

вихователем діяльності дітей

у грі.

Участь дітей в аналізі і оцінці

дій товаришів у грі.

23.Види праці в природі, їх зміст у різних вікових групах

У дитячому садку організуються такі види праці в природі:

1. Праця, що зв'язана з доглядом за рослинами; 2. З доглядом за тваринами;

3. З охороною природи.

Зміст праці визначається для кожної вікової групи програмою. Праця, що

зв'язана з доглядом за рослинами, має такий зміст:

Підготовка ґрунту до посіву (перекопування, розпушування) —

виконується дітьми старшої групи.

Планування грядок (старша група).

Посів насіння — всі вікові групи. Діти молодшої групи висівають більш

крупне насіння.

Садіння розсади — середня і старша групи.

Садіння живців кімнатних рослин — старша група.

Поливання — всі вікові групи.

Розпушування — середня і старша групи.

дітей до витирання Прополювання — старша група.

Витирання листків кімнатних рослин — усі вікові групи.

Обприскування, зрізування сухих листків — старша група.

Підживлення, боротьба із шкідниками виконуються дітьми

старшої групи разом з вихователем.

Збирання врожаю — всі вікові групи.

Праця, що зв'язана з доглядом за тваринами, містить:

Самостійне приготування кормів для птахів, кролів — старша

група.

Самостійне годування — старша група. Інші вікові групи ви

конують доручення під керівництвом вихователя.

Чищення кліток, миття поїлок тощо — старша група. В інших

вікрвих групах діти виконують окремі доручення.

Праця, що зв'язана з охороною природи, містить:

Прибирання ділянки від сміття, камінців, листя — виконує

ться дітьми всіх вікових груп.

Підгодовування птахів — виконується дітьми всіх вікових

груп.

Підгрібання снігу під дерева, кущі — виконується дітьми всіх

вікових груп.

Укриття на зиму хризантем, примул тощо — виконується

дітьми старшої групи.

Форми організації праці дітей у природі

У дитячому садку використовуються різні форми організації праці дітей у

природі: доручення, чергування, колективна праця.

Доступною формою залучення до щоденної трудової діяльності в

дитячому садку є доручення. їх поділяють на види за складністю завдань (прості і складні), за тривалістю виконання (короткочасні і тривалі), за

способом організації дітей (індивідуальні і групові) . Трудові доручення

широко використовуються в усіх вікових групах. Так, у молодшій групі на

початку року діти спостерігають, як вихователь годує рибок в акваріумі.

Комусь із дітей він пропонує потримати коробочку з кормом, через певний

час пропонує дати рибкам корм. Час від часу вихователь залучає великих

листків у кімнатних рослин, поливання рослин у кутку природи і на грядці. Ці

перші трудові доручення допомагають підвести дітей до усвідомлення того,

що все живе потребує догляду.

У середньому і старшому дошкільному віці доручення можуть мати

триваліший і складніший характер. Дітям надається більше самостійності при

їх виконанні, наприклад визначити, чи потребують квіти на квітнику

поливання, і полити їх при потребі. Важливо використовувати доручення для

індивідуальної роботи з дітьми. Наприклад, дітям, у яких недостатньо

виявляється інтерес до рослин, можна подарувати кімнатну рослину і

запропонувати вирощувати її вдома, доглядати і розповідати дітям, як вона

росте.

Доручення вимагають керівництва з боку вихователя. Основними

прийомами для цього є показ, нагадування, заохочування. Показ потрібний

при введенні нового об'єкта, нових способів догляду за ним. Якщо спосіб

догляду вже відомий дітям, вихователь обмежується нагадуванням і

заохочуванням: «Молодець, Сергійку, ти добре пам'ятаєш, що цикламен

можна поливати тільки у піддонник».

Чергування в кутку природи запроваджується в старшій групі. Це

обумовлено складністю завдань, які повинні виконати діти самостійно. Перед

початком чергування доцільно провести заняття, на якому вихователь

ознайомлює дітей із щоденними обов'язками чергових, показує і пояснює, як

треба доглядати рослин і тварин, нагадує про те, що діти вже знають і вміють.