Одним із завдань, яке сприяє вивченню української мови є збагачення словникового запасу молодших школярів. Розвиток мовлення є умовою успішного засвоєння як мови, так і інших навчальних предметів.

Вивчення фразеологізмів розширює знання учнів про природу взаємин людей, морально - етичні норми спілкування. Їх справедливо називають перлинами народної мудрості, оскільки вживання їх пожвавлює мовлення, дає можливість відобразити позитивну чи негативну оцінку предмета, явища, вчинку.

Фразеологізми дають інформацію про особливості сприймання людиною дійсності, рівень її мислення і мовлення. Знання і вживання фразеологізмів є свідченням емоційного засвоєння учнями скарбів рідної мови. Вони не лише навчають, а й виховують, бо містять глибокі узагальнення народного досвіду. Досліджено, що сучасні школярі недостатньо володіють фразеологічним багатством рідної мови і замість цього спостерігається широке вживання сленгу, засвоєного з телепередач, що свідчить про низький рівень культури мовлення.

На мою думку, знайомство з фразеологізмами лише при опрацюванні теми «Синоніми» недостатньо для того, щоб діти запам’ятали їх значення і ввели їх до активного словника. До того ж ототожнення фразеології і синонімів не правомірне, оскільки не завжди можна передавати їх значення одним словом. Наприклад, вислови двох слів докупи не зв’яже, кидати слова на вітер, знати на зубок, дивитися крізь пальці можна замінити одним словом - синонімом.

З окремими фразеологізмами діти зустрічаються під час читання художніх творів, починаючи з 1 класу. Вміщені в підручниках ідіоми можна класифікувати так: фразеологічні зрощення: ні в сих ні в тих, нехай тобі біс, мало каші з’їв, голод не тітка, вряди годи, гарбуза дати, березова каша, як на гріх;

фразеологічні єдності: міняти шило на мило, пасти очима, легкий хліб, завидки беруть, ані пари з вуст, гнути спину, очі б тебе не бачили;

фразеологічні сполучення: взяти слово, покласти край, берегти як зіницю ока, подавати надію, звести очі, зачепити гордість.

Фразеологізми за співвіднесеністю з окремими частинами мови бувають:

Іменникові - називають предмети чи явища: сім чудес світу, ласий шматок, лебедина пісня, рятівна соломинка;

Прикметникові - називають ознаки: не з полохливого десятка, білими нитками шитий, нечистий на руку, одним миром мазані;

Прислівникові - характеризують дію, стан чи ознаку: з відкритим серцем, як на долоні, не чуючи землі під ногами, не в зуб ногою, хоч плач, кров холоне в жилах;

Вигукові – вказують на почуття, емоції: ні пуху, ні пера, хай йому грець, цур тобі, от тобі на.

За походженням фразеологізми поділяються на спільнослов’янські (водити за носа, з голови до п’ят, як на долоні), спільносхіднослов’янські (попасти під гарячу руку), українські (піймати облизня)

Велика кількість фразеологізмів виникла із словосполучень на позначення вчинків людини в різних ситуаціях, реалій побуту: водити за ніс, кліпати очима, мотати на вус, гнути спину, як горохом об стіну, прошуркотіти вуха, бити себе в груди, зіпнутися на ноги,пальчики оближеш.

Значне місце посідають фразеологізми, що виникли на основі спостережень за явищами природи, тваринним і рослинним світом:

як вітром здуло

пустити за вітром

як грім з ясного неба

витати в хмарах

хмари згущаються

радий сонце прихилити

жде біля моря погоди

як кіт наплакав

комар носа не підточить

Проте більшість фразеологізмів своїм виникненням завдячують різним ремеслам, видам діяльності людей – таких як рибальство ( пійматися на гачок, битися як риба в сіті, заманити в свої сіті);

військова справа ( гострити меч, ламати списи, тримати порох сухим, викликати вогонь на себе );

фінансово-торгівельні операції ( зводити рахунки,показувати товар лицем);

транспортна сфера ( давати зелену вулицю, натискати на всі педалі, давати задній хід,брати на буксир, пливти за течією, тримати курс).

Помітний слід у фразеологізмах залишили народні звичаї, обряди,вірування, забобони: дістати гарбуза, в'язати руки, як засватаний, зуби заговорювати, вставати на ліву ногу, виносити сміття з хати, дорогу перейти. Стали фразеологізмами окремі характерні словосполучення з народних пісень , казок, оповідей: біле личко, чорні брови, молочні річки й кисельні береги, на злодієві шапка горить, язиката Хвеська, товчеться як Марко в пеклі.

Основна маса фразеологізмів складається із широковживаних слів. Найбільше фразеологізмів побудовано із використанням слів на позначення частин людського тіла. Наприклад із словом ГОЛОВА в різних формах є приблизно 300 фразеологізмів:

Гаряча голова

Голова йде обертом

Голова не половою набита

Голова стала дірява

Капустяна голова

На головах ходити

Валити з хворої голови на здорову

Не виходить з голови

Поставити з голови на ноги

Мати олію в голові

Битися головою об стіни

Ручатися головою

Звалитися на голову

Морочити голову

Як грім на голову

Зі словом ОКО утворено ще більше фразеологізмів:

Гостре око

Веселити око

Про людське око

Стороннє око

Краєм ока

Як зіницю ока

І оком не змигнути

Дивитися правді в очі

Куди очі дивляться

Робити великі очі

Своїм очам не вірити

Стояти перед очима.

Зі словом СЕРЦЕ налічують понад 200 фразеологізмів:

Гаряче серце

Крається серце

Покласти руку на серце

Серце не камінь

Серце радіє

Серце сохне

Брати до серця

Гірко на серці.

Стільки ж приблизно фразеологізмів має у своєму складі слово рука:

Легка рука

Рука в руку

Набити руку

На швидку руку

Брати в руки

Зв’язувати руки

Майстер на всі руки

Горить у раках

Зі словом НОГА є понад 100 фразеологізмів:

Нога за ногою

Переминатися з ноги на ногу

Вставати на ліву ногу

Ні в зуб ногою

Брати ноги на плечі

Падати в ногу

Давати волю ногам

Плутатися під ногами

Твердо стояти на ногах

Чимало фразеологізмів групуються навколо слів, що означають явища природи (прихилити сонце, вітер у голові, як сніг на голову) назви тварин (кури засміють, як з гуся вода, гнатися за двома зайцями) назви рослин (хай буде гречка, дати на горіхи, як гриби після дощу) назви знарядь праці (хоч лопатою греби, облизати макогона, ложка дьогтю,нести воду решетом).

Підвищення мовної культури молодших школярів засобами фразеологізмів проявляється в умінні оформляти думку в слово, в манері говорити і спілкуватися, в умінні володіти силою голосу та інтонацією, уважно слухати співрозмовника в багатстві етикетної фразеології. Робота з фразеологізмами дозволяє розширити фразеологічний запас учнів, довести важливість правил ґречної поведінки людей в суспільстві, сприяє реалізації комунікативної та діяльнісної змістових ліній навчання української мови.

Мовлення людей здійснюється не лише як судження про дійсність, а й як певна комунікативна ситуація: як звернутися до співбесідника, запитати, привітатися, попрощатися, подякувати, висловити незгоду, попросити вибачення, виразити здивування.

Спілкування – одна із форм людської взаємодії, завдяки якій індивіди духовно впливають один на одного. Інтерес до проблем культури спілкування у школярів можна підтримувати шляхом використання фразеологізмів в ілюстративному матеріалі. Робота з фразеологізмами як засіб формування культури спілкування молодших школярів не може обмежуватися бесідами на окремих уроках. Щоб виробити в учнів внутрішню потребу в дотриманні правил спілкування, мовленнєвого етикету, необхідно працювати систематично, раціонально використовувати можливості міжпредметних зв’язків.

Фразеологія – це окраса мови і водночас могутній стилістичний засіб влучної і дохідливої передачі думки. Їх розуміння під час читання художніх творів, використання в усному і писемному мовленні є одним із показників високого володіння рідною мовою.

Під час добору фразеологізмів для засвоєння молодшими школярами слід керуватися такими критеріями:

• доступність фразеологізмів для дітей молодшого шкільного віку;

• значення фразеологізмів в етичному вихованні та розвитку світогляду;

• вживання фразеологізмів в різних життєвих ситуаціях;

• врахування сфери їх вживання;

• відповідність фонетичних, лексичних, синтаксичних особливостей фразеологізмів граматичному матеріалу.

Який фразеологізм використовувати під час вивчення тієї чи іншої граматичної теми, вирішує вчитель, орієнтуючись на рівень розвитку свого класу.

Система вправ і завдань для вивчення фразеологізмів

Запропонована система вправ і завдань виконує такі функції:

комунікативну мотиваційну пізнавальну розвивальну виховну корекційну

1. Замінити вислови словами,які відповідають на питання ЯК: крапля в морі – (мало) день за днем – (поступово) як сніг на голову – (несподівано) в одну хвилину – (швидко) всією душею – (щиро) як зіницю ока – (турботливо) як вдома – (вільно) рука в руку – (разом) на швидку руку – (швидко) крок за кроком – (поступово) як заячий хвіст – (мало)

2. До поданих висловів дібрати синоніми. Скористувавшись довідкою: золоті руки заплющувати очі бити байдики одним словом крапля в морі плечем до плеча один на один ( Лікоть в лікоть, майстер на всі руки, дивитися крізь пальці, кіт наплакав, сам на сам, ганяти вітер вулицями, коротше кажучи).

3. Замінити у поданих висловах прикметники антонімами, пояснити зміст: низька оцінка, вузьке коло, легка задача, добра новина, холодна зустріч, з важким серцем, міцне здоров’я.

4. Замінити вислови близькими за змістом дієсловами : брати за душу - хвилювати тримати в голові - пам’ятати бити тривогу - турбуватися тремтіти як осиковий лист - лякатися скласти голову - загинути продавати зуби - сміятися продавати душу - зраджувати накивати п’ятами - втікати ні живий, ні мертвий - перелякатися ламати голову - обдумувати зуб на зуб не попадає - змерзнути мов у воду впасти - зникнути вкладати всю душу - старатися крутити носом - вередувати

5. Яке із цих словосполучень є фразеологізмом, а яке – ні ? пекти раки пекти хліб пасти корів пасти задніх накрити ковдрою накрити мокрим рядном замилювати очі замилювати пляму замовити словечко замовити товар крутити гайку крутити носом мама радіє душа радіє

6. Назвати з яких професій прийшов у життя поданий фразеологічний зворот: Не святі горшки ліплять . Куй залізо поки гаряче. Влучити в ціль. Замилити шию. Під одну гребінку. Видавати на – гора. Не нюхати пороху. Грати першу скрипку. Підвищувати тон. Брати на буксир. Білими нитками шито. Відповіді: з мови гончарів, ковалів, з військової справи, перукарів, шахтарів, музикантів, моряків, кравців.

7. Дописати замість крапок число, яке загубилось. Знаю, як свої … пальців. … п’ятниць на тиждень. За … земель. Сім раз відмір - … раз відріж. Один з сошкою, а … з ложкою. … без палички. На всі … сторони. Зігнувся в … погибелі. Краще … раз побачити, чим … раз почути. Сльози в … ручаї. Один розум добре, а … краще. Не зв’яже … слів. Одна нога тут, а … там. Кований на всі … ноги. Відповіді : п’ять, сім, тридев`ять, один, семеро, нуль, чотири, три, один – сто, три, два, двох, друга, чотири.

8. Фразеологізми в зоопарку. а) замість крапок вставити назви тварин: злий як … упертий як … хитрий як … полохливий як … колючий як … надутий як … шкідливий як … б) записати і пояснити фразеологізми , у яких трапляється назви тварин: ведмежа послуга, крутиться як білка, надувся як сич, крокодилячі сльози, курей восени рахують, як кіт наплакав, живуть як собака з кішкою, треті півні, ходити півнем, нагадати козі смерть, як корова язиком злизала, мокра курка, робити з мухи слона, повертатися як слон.

9. Аукціон. До поданих фразеологізмів дібрати схожі за значенням Байдики бити І за холодну воду не братися,

собак ганяти, тинятися з кутка

в куток, горобцям дулі давати, у

стелю плювати Давати прочухана Читати нотацію, вправляти

мозок, давати жару, милити чуба,

знімати стружку Замилювати очі Напускати туману, замовляти

зуби, обводити навколо пальця, у

дурні пошити, дим пускати в очі,

водити за ніс, у дурні пошити

Тримати язик за зубами І рота не розкрити, ні пари з вуст,

як у рот води набрати, втрачати

дар мови, ані мур – мур,

прикусити язика, мовчанку

справляти як риба.