2. Правове регулювання екологічними правами людини

У зв'язку з різким стрибком індустріального розвитку та економічного зростання в другої половини сучасності, переростання екологічних проблем на регіональних еліт і національних ровнях в планетарні, поставило під загрозу реальність існування. Стурбоване світове співтовариство вжив низки документів, присвячених закріплення правами людини використання природних ресурсів немає і здорову довкілля. До них, насамперед ставляться Стокгольмская Декларація принципів, і План заходів із проблемам оточуючої людини природного довкілля, прийнята на конференції ООН 16 липня 1972 р., Віденська конвенція про охорону озонового шару, затверджена 1985 р., та інші.

Права особи на одне використання природних ресурсів немає і охорони навколишнього середовища отримали своє зізнання у документах міжнародних регіональних організацій (Хельсинский документ «Надії і проблеми часу змін» від 10 липня 1992 р., Конвенція про захист у Чорному морі від забруднення від 2 квітня 1992 р. та інших.).

Безперечним досягненням більшості визнаних міжнародно-правових документів є закріплення природних правами людини використання природних ресурсів немає і здорову довкілля.

Екологічна безпеку є найбільш гуманним, шляхетним і відповідальним завданням екологічного законодавства, яке, передусім, закріплює екологічні права населення, по-друге, гарантує їхньої реалізацію, по-третє, визначає правові, економічні та соціальні основи охорони навколишнього середовища у сфері нинішнього майбутнього поколінь.

Україна має кожен громадянин має право:

1) безпечне його життя і здоров'я навколишнє середовище;

2) що у обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів відношенні розміщення, будівництва та реконструкції об'єктів, які можуть опинитися негативно проводити стан навколишнього довкілля й внесення пропозицій у господарські та державні органи, заклади і організації цих питань;

3) участь у розробці і здійснення заходів з охорони довкілля, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

4) здійсненні спільного освітнього і спеціального використання природних ресурсів

5) об'єднання в громадські природоохоронні формування;

6) одержання установленому порядку повною і достовірною інформації про стан довкілля та її впливу здоров'я населення;

7) що у проведенні екологічної експертизи;

8) отримання екологічного освіти;

9) подачу до суду позовів державних органам, підприємствам, організаціям, і громадянам про відшкодування шкоди його здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу навколишнє середовище.

 У правових актах закріплені як і обов'язки громадян України у галузі охорони навколишнього природного середовища. Громадяни зобов'язані: берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимогами законодавства про охорону навколишнього середовища; здійснювати діяльність із дотримання вимог законодавства, вимог екологічну безпеку, інших екологічних нормативів і лімітів використання природних ресурсів; не порушувати екологічні правничий та законні інтересів інших суб'єктів тощо.

Екологічні громадян забезпечуються системою гарантій:

- проведенням широкомасштабних державних заходів із підтримці, відновлення та поліпшенню стану навколишнього природного довкілля;

- здійсненням міністерствами, відомствами, організаціями технічних та інших заходів із попередження шкідливого впливу господарської та іншій діяльності на навколишнє середовище, виконанням екологічних вимог щодо разі планування, розміщення продуктивних сил, будівництва і експлуатації народногосподарських об'єктів;

- участю цивільних об'єд-нань і окремих особистостей у діяльності з охорони навколишнього природного довкілля;

- здійсненням суспільного телебачення і державного контролю над дотриманням законодавства про охорону навколишнього довкілля й т.д.

Недоліком і те, що ці гарантії часто залишаються самі на папері. Не стали тієї загальної обов'язком, яка виконувалася завжди, скрізь і кожним, хто стосується. Це є характерною як Україні, а й інших держав, оскільки, інакше, екологічні проблеми не придбали б характер глобальних для людства.