ЛЕКЦІЯ №2.

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Мета вивчення: Предмет та метод, джерела конституційного права України. Орієнтуватись у виборчому процесі за партійними списками та знати нормативно-правові акти, які регламентують виборче право. Знати розділ 11 Конституції України де зазначені обов’язки громадян України та їх права. Знати, що таке Основний закон України та закон прямої дії - Конституція України. Її територіальний устрій як унітарної держави. Орієнтуватись в процесах державотворення, повноваженнях гілок влади та адміністративно-територіального устрою. Роботі органів прокуратури та судової системи України, а також органів місцевого самоврядування. Вміти права громадянина України відстоювати через виконання обов’язків громадян України.

Література:

1. Конституція України.

2. Декларація про державний суверенітет України.

3. Акт проголошення незалежності України.

4. З.У. “ Про правонаступництво України”.

5. Декларація прав національностей України.

6. З.У. “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”.

7. З.У. “Про вибори Президента України”.

8. З.У. “Про вибори депутатів місцевих рад сільських, селищних та міських голів”.

9. З.У. “Про вибори народних депутатів України”.

План:

1. Конституційне право - провідна галузь національного права України.

2. Виборче право та виборча система України.

3. Територіальний устрій України.

4. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України, гарантії їх Джерела:

1. Конституційне право - провідна галузь національного права України.

Конституційне право України як галузь права (законодавства) являє собою систему правових норм і нормативно-правових актів та інших джерел, що регулюють відносини народовладдя.

Предметом конституційного права України є особливе коло суспільних відносин, що виникають у процесі організації та здійснення публічної влади в Україні - державної та місцевої .

Принципами конституційно-правового регулювання розуміють найзагальніші нормативно-регулятивні правила поведінки у яких відображаються сутність і соціальне призначення конституційного регулювання суспільних відносин.

До них відносять принципи:

• верховенство права;

• верховенства і прямої дії Конституції України та законів у системі нормативно-правових актів;

• загальної демократії;

• поділу влади;

• гуманізму;

• пріоритетності норм міжнародного права;

• державного та іншого гарантування прав, свобод, і обов’язків людини і громадянина;

• захисту суверенітету й територіальної цілісності України.

Конституційно-правова норма - загальнообов’язкове правило поведінки, встановлене , чи санкціоноване державою з метою регулювання та охорони певних суспільних відносин, які становлять предмет конституційного права.

їх спеціальні ознаки:

• регулюють особливе коло суспільних відносин що стосується народовладдя;

встановлюють порядок створення інших правових норм який є обов’язковим для інших галузей права;

• Мають вищу юридичну силу щодо інших правових норм;

• Відрізняються особливою структурою ( без гіпотези і санкції).

Після розпаду СРСР і здобуття Україною незалежності розпочався новий етап розвитку конституційного процесу в Україні. Його вихідним пунктом стало проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року.

Важливе конституційне значення мав на той період Акт проголошення незалежності України від 2.4 серпня 1991 р. який дістав всенародну підтримку на референдумі 1 грудня 1991 року.

Конституцію України було прийнято В.Р.У. на 5-й сесії 28 червня 1996 року.

Конституція України є основою правової системи нашої держави. Вана має як правові та політичні ознаки.

Отже, Конституція України є рівночасно і політичним і правовим актом. Причому цей правовий акт має найвищу юридичну силу тобто вимоги Конституції України повинні відповідати всі без вийнятку правові акти, що видаються і діють в країні.

Конституція України складається із преамбули та 15 розділів (161 статей).

2. Виборче право та виборча система в Україні.

Під виборчою системою України розуміється передбачений законом порядок формування представницьких органів держави. Усі норми права, які регламентують цей порядок у суспільстві складають виборче право.

Основними джерелами його є :

• Конституція України;

• З.У. “1 Іро вибори Президента України”.

• З.У. “Про вибори народних депутатів України”.

• З.У. “ Про вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських, селищних та міських голів” 31667-1 від 06.04.2004.

Інших н.п.а.

В вищезазначених нормативно-правових актах зазначено головні принципи виборчого права.

Основні принципи виборчого права України:

1. принцип вільних виборів;

2. принцип загального виборчого права (надання цього права всів громадянам України);

3. принцип рівного виборчого права;

4. пряме виборче право ( всі депутати обираються безпосередньо виборцями);

5. принцип таємного голосування.

При цьому ст.. 70 Конституції України визначає деякі спеціальні умови:

• ценз громадянства;

• віковий ценз;

• ценз дієздатності;

• ценз осілості ( при проведенні місцевих виборів).

Виборча система України.

Виборчу систем у України на сьогодні прийнято використовувати в широкому та вузькому значеннях.

В широкому значенні під виборчою системою розуміють систему суспільних відносин . які складаються у зв’язку з виборами органів публічної влади та визначають порядок їх формування.

Виборча система у вузькому значенні - це певний спосіб розподілу делегатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб.

Па сьогодні у зв’язку з внесенням змін до всіх законів які регламентують виборче право, вибори депутатів всіх рівнів проводяться за партійними списками, які зареєстровані Міністерством юстиції України .