- •Імунітет вроджений – це:
- •Імунітет гуморальний – це:
- •Імунітет клітинний – це:
- •Імунітет набутий штучний – це:
- •Імунітет нестерильний – це:
- •Імунітет стерильний – це:
- •Пастеризація – це:
- •Тиндалізація – це:
- •Етіологія сапролегніозу …
- •Свербіж та розчухування місць проникнення вірусу при хворобі Ауєскі спостерігається у:
- •Секундарна інфекція – це:
- •Септична інфекція – це:
- •Ензоотії хвороби Ауєскі серед хутрових звірів пов’язані, переважно …
- •Стаціонарність – це:
- •Стерилізація – це:
- •Чи можуть бруцели утворювати капсули?
- •Вірулентність – це:
- •Тривале мікробоносійство при лептоспірозі зумовлене …
- •Наявність жовтяниці за лептоспірозу пояснюється …
- •У разі пошесного запалення легень тривале мікробоносійство у перехворілих тварин спостерігається тому, що…
- •Чи хворіють люди на орнітоз?
- •Термін «тигрове серце» при ящурі означає, що …
- •Туші тварин, хворих на класичну чуму свиней …
- •За відсутності росту мікобактерій через 60 днів після посіву пробірку …
- •Тварин, хворих на колібактеріоз …
- •Тварин, що абортували у неблагополучному щодо бруцельозу господарстві …
- •Мед, одержаний від бджіл, хворих на американський гнилець …
- •Тварин, хворих на актиномікоз …
- •209. Характеристика постійних зоопаразитів:
- •210. Ветеринарна гельмінтологія вивчає:
- •211. Характеристика гетероксенних зоопаразитів:
- •212. Характеристика моноксенних зоопаразитів:
- •222. Морфологічні особливості Dicrocoelium lanceatum такі:
- •231. Характеристика інвазійної личинки Cysticercus bovis:
- •232. Характеристика інвазійної личинки Cysticercus tenuicollis:
- •233. Характеристика інвазійної личинки Echinococcus granulosus:
- •234. Характеристика інвазійної личинки Coenurus cerebralis:
- •255. Характерними морфологічними особливостями Strongylus edentatus є:
- •256. Характерними морфологічними особливостями Strongylus equinus є:
- •257. Локалізація личинок Strongylus edentatus в організмі коней:
- •258. Локалізація личинок Strongylus vulgaris в організмі коней:
- •267. Морфологічні особливості роду Sarcoptes:
- •268. Морфологічні особливості роду Chorioptes:
- •269. Морфологічні особливості Otodectes cynotis:
- •270. Морфологічні особливості Notoedres cati:
- •271. Первинні місця поселення кліщів роду Psoroptes:
- •272. Первинні місця поселення кліщів роду Chorioptes:
- •273. Первинні місця поселення кліщів роду Sarcoptes:
- •274. Первинні місця поселення кліщів роду Otodectes:
- •275. Первинні місця поселення кліщів роду Notoedres:
- •280. Морфологічна характеристика імаго Melophagus ovinus:
- •281. Морфологічна характеристика імаго роду Haematopinus:
- •282. Біологічні особливості роду Bovicola:
- •283. Біологічні особливості роду Haematopinus:
- •284. Біологічні особливості Melophagus ovinus:
- •285. Біологічні особливості Wohlfahrtia magnifica:
- •286. Морфологічні особливості родини Ceratopogonidae:
- •287. Морфологічні особливості родини Culicidae:
- •288. Морфологічні особливості родини Simuliidae:
- •289. Українська назва овода Gastrophilus intestinalis:
- •290. Українська назва овода Gastrophilus pecorum:
- •291. Морфологічні особливості Babesia bovis:
- •292. Морфологічні особливості Babesia bigeminum:
- •298. Особливості біології збудників саркоцистозів:
- •299. Особливості біології збудника токсоплазмозу:
- •300. Характеристика найпростіших типу Sarcomastigophora:
- •Симптоми, що можуть проявлятися в еректильній стадії шоку:
- •Симптоми, що можуть проявлятися в торпідній стадії шоку:
- •Для анаеробної флегмони характерно:
- •Абсцесом називають:
- •До світлозаломлювальних середовищ ока відносять:
- •До захисних пристосувань ока відносять:
- •Рефракція – це:
- •Кератоскопією вивчають:
- •Боковим фокусним освітленням установлюють:
- •До антисептичних засобів, що використовують в офтальмології, відносять:
- •Причиною телязіозного кон’юктиво-кератиту є:
- •Засоби, що звужують зіницю:
- •До засобів, що розширюють зіницю, відносять:
- •До в’яжучих та припікаючих засобів, що використовують в офтальмології, відносять:
- •Правильна послідовність стадій рикетсіозного кератокон’юнктивіту:
- •До засобів, що подразнюють та прискорюють розсмоктування в офтальмології відносять:
- •Для патогенетичного лікування катарального кон’юнктивіту виконують:
- •В офтальмології найдовше діють форми лікарських засобів:
- •Для катарального кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •Для фолікулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •Єктропіум – це:
- •Блефароспазм – це:
- •Для фібринозного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •Під час виконання інтраплевральної блокади в теляти голку вколюють:
- •Розріз, який виконують за лапаротомії бокової черевної стінки:
- •Під час виконання пункції черевної аорти в корови за методом і.І. Вороніна голку вколюють:
- •Під час виконання підокісної резекції ребра окістя розтинають:
- •Після ампутації вушної раковини в собаки на рану накладають шов:
- •Кількість лігатур, яку потрібно накладати на яремну вену за її резекції:
- •Оперативний доступ до стравоходу у великої рогатої худоби виконують:
- •Приступати до пластики носо-губного дзеркала в разі його розриву в бугая потрібно:
- •Під час виконання паралюмбальної анестезії клубово-пахвинного нерва у великої рогатої худоби голку вколюють:
- •Розріз, який виконують за лапаротомії вентральної черевної стінки:
- •Під час виконання надплевральної блокади в корови голку вколюють:
- •Прокол рубця в корови виконують:
- •Прокол сліпої кишки в коня виконують:
- •Ділянка рубця в корови, яку фіксують і розтинають у разі румінотомії:
- •Розріз черевної стінки, який виконують у корови за румінотомії:
- •Для розтину черевної стінки в разі правостороннього зміщення сичуга в корови виконують лапаротомію:
- •Уретротомія – це:
- •Уретростомія – це:
- •У разі уретротомії в бугая розріз виконують:
- •Прокол сечового міхура в дрібних тварин виконують:
- •За резекції прямої кишки у великих тварин за способом Оливкова фіксацію зовнішнього й внутрішнього циліндрів випалої частини органа виконують за допомогою:
- •За резекції прямої кишки у великих тварин після відповідної фіксації й видалення периферичної частини органа на його куксу накладають:
- •За колоностомії в поросяти лапаротомію виконують у ділянці:
- •Під час виконання провідникової анестезії статевого члена в бугая голку вколюють:
- •У разі резекції “манжетки” на статевому члені в коня на її основу накладають петлеподібні шви таким чином, щоб:
- •Грижа – це:
- •Пролапс – це:
- •Вправна грижа характеризується тим, що:
- •Фіксована грижа характеризується тим, що:
- •Защемлена грижа характеризується тим, що:
- •Інтравагінальною називається грижа, за якої внутрішні органи проникають:
- •Під час виконання провідникової анестезії нервів у ділянці п’ястка за г.Т. Шабровим у великої рогатої худоби голку вколюють:
- •Прекарпальна бурса знаходиться на:
- •Під час виконання провідникової анестезії великогомілкового нерва в коня голку вколюють:
- •Під час екстирпації підшкірної ліктьової бурси розріз шкіри слід виконати:
- •Під час екстирпації підшкірної прекарпальної бурси розріз шкіри слід виконати:
- •Під час тенотомії сухожилка глибокого згинача пальця у коня оперативний доступ виконують:
- •Під час резекції сухожилка глибокого згинача пальця у коня оперативний доступ виконують:
- •Екзартикуляція третьої фаланги пальця в корови – це:
- •Під час екстирпації підшкірної п’яткової бурси в коня розріз шкіри слід виконувати:
Розріз, який виконують за лапаротомії вентральної черевної стінки:
-
1. паралюмбальний;
3. парамедіальний;
+2. поперечний;
4. у центрі голодної ямки.
Під час виконання надплевральної блокади в корови голку вколюють:
-
+1. у місці перетину останнього міжреберного проміжку з латеральним краєм найдовшого м’яза спини;
2. у місці перетину 9-го міжреберного проміжку з латеральним краєм найдовшого м’яза спини;
3. за відведеної вперед грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 5-го ребра;
4. у першому міжреберному проміжку, позаду і на 1 см нижче м’язового горба 1-го ребра.
Прокол рубця в корови виконують:
-
1. у центрі лівої голодної ямки, спрямовуючи троакар перпендикулярно до шкіри;
+2. у центрі правої голодної ямки, спрямовуючи троакар перпендикулярно до шкіри;
3. у центрі лівої голодної ямки, спрямовуючи троакар на ліктьовий суглоб правої грудної кінцівки;
4. у центрі правої голодної ямки, спрямовуючи троакар на мечоподібний хрящ.
Прокол сліпої кишки в коня виконують:
-
1. у центрі лівої голодної ямки, спрямовуючи троакар перпендикулярно до шкіри;
2. у центрі правої голодної ямки, спрямовуючи троакар на мечоподібний хрящ;
+3. у центрі правої голодної ямки, спрямовуючи троакар перпендикулярно до шкіри;
4. у центрі лівої голодної ямки, спрямовуючи троакар на ліктьовий суглоб правої грудної кінцівки.
Ділянка рубця в корови, яку фіксують і розтинають у разі румінотомії:
-
1. дорсокаудальна складка;
3. будь-яка;
+2. латеральна стінка;
4. дорсальна стінка.
Розріз черевної стінки, який виконують у корови за румінотомії:
1. парамедіанний;
2. паракостальний, довжиною 18–20 см, що починається на 10 см нижче поперечнореберних відростків поперекових хребців і проходить на відстані 5 см від реберної дуги;
+3. паракостальний, довжиною 8–10 см, що починається на 10 см нижче поперечнореберних відростків поперекових хребців і проходить на відстані 5 см від реберної дуги;
4. медіанний.
Для розтину черевної стінки в разі правостороннього зміщення сичуга в корови виконують лапаротомію:
-
1. медіанну;
+2. паракостальну з лівого боку, з довжиною розрізу 18–20 см, що починається на 10 см нижче поперечнореберних відростків попере-кових хребців і проходить на відстані 5 см від реберної дуги;
3. паракостальну з правого боку, з довжиною розрізу 18–20 см, що починається на 10 см нижче поперечнореберних відростків попере-кових хребців і проходить на відстані 5 см від реберної дуги;
4. парамедіанну.