- •Імунітет вроджений – це:
- •Імунітет гуморальний – це:
- •Імунітет клітинний – це:
- •Імунітет набутий штучний – це:
- •Імунітет нестерильний – це:
- •Імунітет стерильний – це:
- •Пастеризація – це:
- •Тиндалізація – це:
- •Етіологія сапролегніозу …
- •Свербіж та розчухування місць проникнення вірусу при хворобі Ауєскі спостерігається у:
- •Секундарна інфекція – це:
- •Септична інфекція – це:
- •Ензоотії хвороби Ауєскі серед хутрових звірів пов’язані, переважно …
- •Стаціонарність – це:
- •Стерилізація – це:
- •Чи можуть бруцели утворювати капсули?
- •Вірулентність – це:
- •Тривале мікробоносійство при лептоспірозі зумовлене …
- •Наявність жовтяниці за лептоспірозу пояснюється …
- •У разі пошесного запалення легень тривале мікробоносійство у перехворілих тварин спостерігається тому, що…
- •Чи хворіють люди на орнітоз?
- •Термін «тигрове серце» при ящурі означає, що …
- •Туші тварин, хворих на класичну чуму свиней …
- •За відсутності росту мікобактерій через 60 днів після посіву пробірку …
- •Тварин, хворих на колібактеріоз …
- •Тварин, що абортували у неблагополучному щодо бруцельозу господарстві …
- •Мед, одержаний від бджіл, хворих на американський гнилець …
- •Тварин, хворих на актиномікоз …
- •209. Характеристика постійних зоопаразитів:
- •210. Ветеринарна гельмінтологія вивчає:
- •211. Характеристика гетероксенних зоопаразитів:
- •212. Характеристика моноксенних зоопаразитів:
- •222. Морфологічні особливості Dicrocoelium lanceatum такі:
- •231. Характеристика інвазійної личинки Cysticercus bovis:
- •232. Характеристика інвазійної личинки Cysticercus tenuicollis:
- •233. Характеристика інвазійної личинки Echinococcus granulosus:
- •234. Характеристика інвазійної личинки Coenurus cerebralis:
- •255. Характерними морфологічними особливостями Strongylus edentatus є:
- •256. Характерними морфологічними особливостями Strongylus equinus є:
- •257. Локалізація личинок Strongylus edentatus в організмі коней:
- •258. Локалізація личинок Strongylus vulgaris в організмі коней:
- •267. Морфологічні особливості роду Sarcoptes:
- •268. Морфологічні особливості роду Chorioptes:
- •269. Морфологічні особливості Otodectes cynotis:
- •270. Морфологічні особливості Notoedres cati:
- •271. Первинні місця поселення кліщів роду Psoroptes:
- •272. Первинні місця поселення кліщів роду Chorioptes:
- •273. Первинні місця поселення кліщів роду Sarcoptes:
- •274. Первинні місця поселення кліщів роду Otodectes:
- •275. Первинні місця поселення кліщів роду Notoedres:
- •280. Морфологічна характеристика імаго Melophagus ovinus:
- •281. Морфологічна характеристика імаго роду Haematopinus:
- •282. Біологічні особливості роду Bovicola:
- •283. Біологічні особливості роду Haematopinus:
- •284. Біологічні особливості Melophagus ovinus:
- •285. Біологічні особливості Wohlfahrtia magnifica:
- •286. Морфологічні особливості родини Ceratopogonidae:
- •287. Морфологічні особливості родини Culicidae:
- •288. Морфологічні особливості родини Simuliidae:
- •289. Українська назва овода Gastrophilus intestinalis:
- •290. Українська назва овода Gastrophilus pecorum:
- •291. Морфологічні особливості Babesia bovis:
- •292. Морфологічні особливості Babesia bigeminum:
- •298. Особливості біології збудників саркоцистозів:
- •299. Особливості біології збудника токсоплазмозу:
- •300. Характеристика найпростіших типу Sarcomastigophora:
- •Симптоми, що можуть проявлятися в еректильній стадії шоку:
- •Симптоми, що можуть проявлятися в торпідній стадії шоку:
- •Для анаеробної флегмони характерно:
- •Абсцесом називають:
- •До світлозаломлювальних середовищ ока відносять:
- •До захисних пристосувань ока відносять:
- •Рефракція – це:
- •Кератоскопією вивчають:
- •Боковим фокусним освітленням установлюють:
- •До антисептичних засобів, що використовують в офтальмології, відносять:
- •Причиною телязіозного кон’юктиво-кератиту є:
- •Засоби, що звужують зіницю:
- •До засобів, що розширюють зіницю, відносять:
- •До в’яжучих та припікаючих засобів, що використовують в офтальмології, відносять:
- •Правильна послідовність стадій рикетсіозного кератокон’юнктивіту:
- •До засобів, що подразнюють та прискорюють розсмоктування в офтальмології відносять:
- •Для патогенетичного лікування катарального кон’юнктивіту виконують:
- •В офтальмології найдовше діють форми лікарських засобів:
- •Для катарального кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •Для фолікулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •Єктропіум – це:
- •Блефароспазм – це:
- •Для фібринозного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •Під час виконання інтраплевральної блокади в теляти голку вколюють:
- •Розріз, який виконують за лапаротомії бокової черевної стінки:
- •Під час виконання пункції черевної аорти в корови за методом і.І. Вороніна голку вколюють:
- •Під час виконання підокісної резекції ребра окістя розтинають:
- •Після ампутації вушної раковини в собаки на рану накладають шов:
- •Кількість лігатур, яку потрібно накладати на яремну вену за її резекції:
- •Оперативний доступ до стравоходу у великої рогатої худоби виконують:
- •Приступати до пластики носо-губного дзеркала в разі його розриву в бугая потрібно:
- •Під час виконання паралюмбальної анестезії клубово-пахвинного нерва у великої рогатої худоби голку вколюють:
- •Розріз, який виконують за лапаротомії вентральної черевної стінки:
- •Під час виконання надплевральної блокади в корови голку вколюють:
- •Прокол рубця в корови виконують:
- •Прокол сліпої кишки в коня виконують:
- •Ділянка рубця в корови, яку фіксують і розтинають у разі румінотомії:
- •Розріз черевної стінки, який виконують у корови за румінотомії:
- •Для розтину черевної стінки в разі правостороннього зміщення сичуга в корови виконують лапаротомію:
- •Уретротомія – це:
- •Уретростомія – це:
- •У разі уретротомії в бугая розріз виконують:
- •Прокол сечового міхура в дрібних тварин виконують:
- •За резекції прямої кишки у великих тварин за способом Оливкова фіксацію зовнішнього й внутрішнього циліндрів випалої частини органа виконують за допомогою:
- •За резекції прямої кишки у великих тварин після відповідної фіксації й видалення периферичної частини органа на його куксу накладають:
- •За колоностомії в поросяти лапаротомію виконують у ділянці:
- •Під час виконання провідникової анестезії статевого члена в бугая голку вколюють:
- •У разі резекції “манжетки” на статевому члені в коня на її основу накладають петлеподібні шви таким чином, щоб:
- •Грижа – це:
- •Пролапс – це:
- •Вправна грижа характеризується тим, що:
- •Фіксована грижа характеризується тим, що:
- •Защемлена грижа характеризується тим, що:
- •Інтравагінальною називається грижа, за якої внутрішні органи проникають:
- •Під час виконання провідникової анестезії нервів у ділянці п’ястка за г.Т. Шабровим у великої рогатої худоби голку вколюють:
- •Прекарпальна бурса знаходиться на:
- •Під час виконання провідникової анестезії великогомілкового нерва в коня голку вколюють:
- •Під час екстирпації підшкірної ліктьової бурси розріз шкіри слід виконати:
- •Під час екстирпації підшкірної прекарпальної бурси розріз шкіри слід виконати:
- •Під час тенотомії сухожилка глибокого згинача пальця у коня оперативний доступ виконують:
- •Під час резекції сухожилка глибокого згинача пальця у коня оперативний доступ виконують:
- •Екзартикуляція третьої фаланги пальця в корови – це:
- •Під час екстирпації підшкірної п’яткової бурси в коня розріз шкіри слід виконувати:
Симптоми, що можуть проявлятися в еректильній стадії шоку:
-
+1. збудження тварини;
3. зниження артеріального кров’яного тиску;
2. втрата свідомості;
4. зниження температури тіла.
Симптоми, що можуть проявлятися в торпідній стадії шоку:
-
1. збудження тварини;
2. підвищення температури тіла;
3. підвищення артеріального тиску;
+4. виражене пригнічення загального стану, зниження температури тіла.
Шок – це:
-
1. зміни морфологічного складу крові у разі потрапляння у неї мікроорганізмів;
2. реакція імунної системи на чужорідний білок;
3. розлад роботи нервової системи;
+4. неспецифічний синдром, зумовлений зниженням перфузії тканин кров’ю.
Основним заходом під час лікування шоку є:
-
+1. інфузійна терапія;
2. застосування інгаляційного наркозу;
3. коротка новокаїнова блокада;
4. застосування діуретиків.
У разі багаторазових розтягнень сухожилків виникає:
-
+1. тендогенна контрактура;
3. вивих суглоба;
2. звапнування сухожилка;
4. розрив капсули суглоба.
Асептичне гнійне запалення може розвиватися у разі:
-
1. виражених захисних властивостей організму;
+2. внутрішньом’язевого чи підшкірного введення скипідару;
3. внутрішньом’язевого чи підшкірного введення антибіотиків;
4. внутрушньом’язового введення кальцію глюконату.
Залежно від інтенсивності запалення може бути:
-
1. гіпотонічне;
3. атонічне;
2. гіпертонічне;
+4. нормергічне.
Серозна ексудація виражена у:
+1. коней;
3. великої рогатої худоби;
2. свиней;
4. овець.
До фізіотерапевтичних засобів лікування запальних процесів відносять:
-
+1. дію УВЧ–поля
3. новокаїнові блокади
2. тканинну терапію
4. протизапальні засоби
До неспецифічної стимулювальної терапії відносять:
-
+1. гемотерапію;
3. парафінотерапію;
2. новокаїнові блокади;
4. вапоризацію.
До гідротерапії відносять:
-
+1. використання з лікувальною метою холодної води;
2. використання інфузій гіпертонічних сольових розчинів;
3. використання з лікувальною метою синтетичних кровозамінників;
4. використання гідрофільних мазей.
Стадії розвитку шоку:
-
+1. еректильна;
3. запальна;
2. інфекційно–токсична;
4. гідратації.
Рідина, яку не можна використовувати для внутрішньовенних інфузій під час лікування шоку:
-
1. гіпертонічні сольові розчини;
3. синтетичні кровозамінники;
+2. гіпотонічні сольові розчини;
4. сольові кровозамінники.
Гострим вважається запальний процес тривалістю до:
-
+1. 5–7 днів;
3. 3–4 місяців;
2. 4–6 тижнів;
4. 4–6 місяців.
Фібринозна ексудація у разі ран та запальних процесів виражена у:
-
1. коней;
3. собак;
2. котів;
+4. великої рогатої худоби.
Концентрація розчину новокаїну, яку використовують для проведення блокад із патогенетичною метою:
-
1. 10%;
3. 2%;
2. 3%;
+4. 0,5%.
Гематома – це:
-
+1. крововилив у пухку клітковину з утворенням порожнини;
2. множинні крапкові крововиливи в пухку клітковину;
3 крововилив у серцеву сорочку;
4. крововилив у черевну порожнину.
До імуностимулювальних препаратів не відносять:
1. тіотриазолін;
3. тимоген;
+2. анальгін;
4. левамізол.
За характером ексудату запалення може бути:
-
+1. серозно-фібринозне;
3. гіперергічне;
2. асептичне;
4. анергічне.
Очищають зону пошкодження від мікробів та продуктів розпаду клітини:
-
+1. нейтрофіли;
3. еритроцити;
2. езонофіли;
4. тромбоцити.
До засобів ферментотерапії у разі запалення відносять:
-
+1. трипсин;
3. преднізолон;
2. імзауф;
4. тіотриазолін.
Через годину після отримання забою для лікування тварини застосовують:
-
1. масаж;
+3. тиснучу пов’язку у поєднанні з холодом;
2. теплові процедури;
4. гіпсову пов’язку.
До кортикостероїдних препаратів відносять:
-
1. бутадіон;
+3. преднізолон;
2. анальгін;
4. кисоту ацетилсаліцилову.
У разі виникнення інфікованих гематом:
-
1. накладають помірно тиснучу пов’язку і застосовують холод;
2. застосовують зігрівальний спирт–скипидарний компрес;
+3. розтинають і лікують як рану, що загоюється за вторинним натягом;
4. проводять коротку новокаїнову блокаду.
Порожнина гематоми збільшується:
-
1. до зниження артеріального тиску;
2. до ретракції згустка;
3. до зсідання крові;
+4. до вирівнювання тиску в порожнині гематоми з тиском у пошкодженій судині.
На початку утворення гематоми:
-
+1. накладають помірно тиснучу пов’язку і застосовують холод;
2. застосовують зігрівальний спирт – скипидарний компрес;
3. розтинають і лікують як рану, що загоюється за вторинним натягом;
4. проводять коротку новокаїнову блокаду.
У разі утворення дифузної гематоми:
1. застосовують зігрівальний спирт – скипидарний компрес;
+2. розтинають порожнину гематоми та лігують пошкоджені судини;
3. застосовують УВЧ-терапію;
4. проводять коротку новокаїнову блокаду.
Пульсуюча гематома утворюється:
-
+1. артерією;
3. будь-якою підшкірною веною;
2. яремною веною;
4. капілярною сіткою.
Лімфоекстравазати найчастіше виникають у ділянках:
-
+1. де шкіра розташована на щільній основі;
3. молочної залози;
2. внутрішньої поверхні стегна;
4. копита.
Під час лікування лімфоекстравазатів показано:
-
1. марлевий дренаж із гідрофільною маззю;
2. марлевий дренаж із протизапальними препаратами;
+3. марлевий дренаж із 1–2% спиртовим розчином йоду;
4. марлевий дренаж із гіпертонічним сольовим розчином.
Рани, що не загоюються за первинним натягом:
-
1. асептичні операційні рани;
2. забруднені рани після відповідної хірургічної обробки;
3. гнійні рани після повного висікання;
+4. гнійні рани.
Відносно низьку чутливість до болю мають тварини:
-
1. коти;
3. собаки;
2. коні;
+4. велика рогата худоба.
Для загоювання ран за первинним натягом потрібні такі умови:
-
+1. асептичність рани;
3. відсутність коаптації країв;
2. кровотеча;
4. наявність мертвих тканин.
Для нормалізації перебігу ранового процесу в стадію самоочищення потрібно:
-
+1. недопустити розвитку інфекції;
2. стимулювати переподразнення нервової системи;
3. пригнічувати реакцію імунної системи;
4. запобігати відтоку ранового ексудату.
За первинним натягом загоюються рани:
-
+1. асептичні операційні;
3. із значним дефектом тканин;
2. гнійні рани;
4. з омозолілими грануляціями.
Після аспірації лімфи з порожнини лімфоекстравазату в неї вводять:
-
+1. 1–2%-й спиртовий розчин йоду;
3. фурацилін;
2. 1%-й спиртовий розчин бриліантового зеленого;
4. хлоргексидин.
У динаміці перебігу ранового процесу виділяють стадію:
+1. самоочищення;
3. деградації;
2. еректильну;
4. торпідну.
Під струпом схильні загоюватися рани у:
-
+1. птиці;
3. коней;
2. собак;
4. котів.
Гнійно-ферментативне очищення ран притаманне для:
-
1. птиці;
+3. коней;
2. гризунів;
4. великої рогатої худоби.
Гнійно-секвестраційне очищення ран притаманне для:
-
+1. свиней;
3. коней;
2. собак;
4. котів.
Секвестраційне очищення ран притаманне для:
-
+1. птиці;
3. коней;
2. собак;
4. котів.
Часткове висікання рани передбачає:
-
+1. видалення з порожнини рани нежиттєздатних тканин;
2. висікання у межах неушкоджених тканин, відступивши на кілька міліметрів від ранового краю;
3. видалення всіх грануляцій;
4. видалення гнійного ексудату.
Влітку накладають джгут для тимчасової зупинки кровотечі на термін:
-
+1. не більше 2-х годин;
2. не більше 6–7-ми годин;
3. не більше 16–17-ми годин;
4. до однієї доби.
Накладати джгут на тазовій кінцівці краще в ділянці:
-
+1. гомілки;
3. плюсни;
2. заплюсни;
4. стегна.
Для зупинки кровотечі застосовують препарати:
-
+1. адреналіну гідрохлорид;
3. лідокаїн;
2. ацетилсаліцилову кислоту;
4. анальгін.
До рани або виразки, що погано загоюється, застосовують такий метод хірургічної обробки:
-
+1. повне висікання;
3. розсікання рани;
2. часткове висікання;
4. дренування порожнини рани.
Гідрофільну основу має мазь:
+1. нітацид;
3. стрептоцидова емульсія;
2. лінімент Вишневського;
4. лінімент синтоміцину.
Складові, що обумовлюють гідрофільні властивості мазей:
-
+1. ПЕГ-400, ПЕГ-1500;
3. ланолін;
2. вазелінове масло;
4. тваринні жири.
Захворювання великої рогатої худоби на травматичний ретикулоперикардит відносять до травматизму:
-
1. експлуатаційного;
3. транспортного;
+2. кормового;
4. спортивного.
Масові захворювання корів на субклінічний мастит є наслідком травматизму:
-
1. транспортного;
+3. експлуатаціного;
2. кормового;
4. спортивного;
Дисплазія суглобів – це:
-
+1. порушення розвитку кістково-зв’язкового компонентів суглоба;
2. дегенеративні зміни зв’язкового компонента суглобів;
3. дегенеративні зміни гіалінового шару суглоба;
4. дегенеративні зміни гіалінового шару суглоба.
За місцем локалізації флегмони є:
-
+1. підшкірні, підфасціальні, міжм’язові;
2. серозні, серозно-некротичні, гнійні;
3. гострі, хронічні, латентні;
4. аеробні та анаеробні.
У разі глибокої міжм’язової флегмони:
-
1. виявляється гіперемія і флюктуація;
+2. не виявляєтья гіперемія і флюктуація;
3. виявляється гіперемія і флюктуація на 3–4-й день;
4. виявляється крепітація.
У хворої тварини після розтину флегмони протягом 3–4 днів зберігається висока температура, потрібно:
-
1. призначити жарознижувальні засоби;
+2. провести додаткову ревізію рани;
3. призначити фізіотерапевтичні процедури;
4. не призначати антибіотико терапію.
У разі оперативного лікування флегмони потрібно:
1. розітнути флегмону у верхній ділянці;
2. висікти частково тканини, що формують порожнину;
+3. розітнути флегмону в нижній частині, забезпечити
відтік ексудату і ввести в її порожнину дренаж;
4. ввести в її порожнину гостроподразнювальні речовини.
Травма, нанесена тварині під час виконання діагностичних чи лікувальних процедур, називається:
-
1. випадковою;
3. інструментальною;
+2. ятрогенною;
4. біологічною.
Септикопіємія –це форма сепсису:
-
1. з множинними первинними гнійними осередками;
+2. зі створенням гнійних метастазів і токсемією;
3. з прогресуючою ендотоксимією;
4. без розвитку ендотоксимії.
Анаеробна (газова) флегмона виникає:
-
+1. після інфікування рани анаеробами в асоціації з гнійною мікрофлорою;
2. внаслідок поширення інфекції гемо- чи лімфогенним шляхом;
3. внаслідок загострення дрімаючої інфекції.
Симптом А.В. Мельникова у разі анаеробної газової гангрени:
-
1. крепітація під час пальпації;
+2. врізання лігатури в шкіру;
3. дзвінкий хруст під час гоління волосся на шкірі;
4. флюктуація під час пальпації.
Високоефективним методом лікування анаеробної гангрени є:
-
1. глухе закриття рани;
2. використання гідрофобних мазей;
3. парентеральне введення стероїдних препаратів;
+4. гіпербарична оксігенізація уражених тканин.
У разі виникнення анаеробної гангрени м’язи мають колір:
-
1. яскраво-червоний;
3. звичайний;
+2. вареного м’яса;
4. з ціанотичним відтінком.
Проникненню мікроорганізмів у кров’яне русло під час сепсису сприяє їх здатність до:
-
+1. виділення гіалуронідази;
3. синтез фібринолізину;
2. виділення гемолізинів;
4. виділення простагландинів.
У клініку доставлена вівчарка з вкороченням грудної кінцівки (на 3–4 см), внаслідок чого спостерігається кульгавість. У ділянці ліктьового суглоба спостерігається припухання тканин, зміни в конфігурації суглоба, пасивні рухи якого утруднені та болючі. Поставте діагноз.
+1. вивих ліктьового суглоба;
2. артрит ліктьового суглоба;
3. артроз ліктьового суглоба.
Клінічно анаеробна (газова) гангрена супроводжується:
-
+1. напруженням шкіри без ознак запалення, прогресуючим болем, холодним припуханням та крепітацією;
2. значним гарячим припуханням та слабовираженою флюктуацією;
3. утворенням порожнини заповненої гноєм.
Розриви сухожилків частіш зустрічаються:
-
+1. на згиначах пальців;
3. у ділянці стегна;
2. на розгиначах пальців;
4. у ділянці лопатки.
Під час гнійно-септичного процесу у лейкограмі спостерігають зміни:
-
1. кількість паличкоядерних нейтрофілів не змінюється;
2. збільшення кількості еритроцитів;
3. зменшення кількості паличкоядерних нейтрофілів;
+4. збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів.
Бурсоліти – це:
-
1. пухлини в порожнині бурси;
2. запалення сухожилкової піхви;
+3. ущільнені частинки фібріну і епітеліальних тканин;
4. личинки паразитів, які проникли в бурсу.
Офтальмоскопією вивчають:
-
+1. прохідність світла через середовища ока та стан його дна;
2. найдрібніші зміни на кон’юнктиві повік, склери, рогівці, райдужній оболонці у передній та задній камерах ока та на передній поверхні кришталика;
3. стан рогівки і склери.
Флегмона – це:
-
+1. гостре розлите гнійне запалення пухкої сполучної тканини;
2. обмежений гнійний запальний процес, що супроводжується утворенням порожнини заповненої гноєм;
3. гнійне запалення волосяного мішечка і сальної залози разом із навколишньою клітковиною;
4. накопичення крові в новоутвореній порожнині.