- •Імунітет вроджений – це:
- •Імунітет гуморальний – це:
- •Імунітет клітинний – це:
- •Імунітет набутий штучний – це:
- •Імунітет нестерильний – це:
- •Імунітет стерильний – це:
- •Пастеризація – це:
- •Тиндалізація – це:
- •Етіологія сапролегніозу …
- •Свербіж та розчухування місць проникнення вірусу при хворобі Ауєскі спостерігається у:
- •Секундарна інфекція – це:
- •Септична інфекція – це:
- •Ензоотії хвороби Ауєскі серед хутрових звірів пов’язані, переважно …
- •Стаціонарність – це:
- •Стерилізація – це:
- •Чи можуть бруцели утворювати капсули?
- •Вірулентність – це:
- •Тривале мікробоносійство при лептоспірозі зумовлене …
- •Наявність жовтяниці за лептоспірозу пояснюється …
- •У разі пошесного запалення легень тривале мікробоносійство у перехворілих тварин спостерігається тому, що…
- •Чи хворіють люди на орнітоз?
- •Термін «тигрове серце» при ящурі означає, що …
- •Туші тварин, хворих на класичну чуму свиней …
- •За відсутності росту мікобактерій через 60 днів після посіву пробірку …
- •Тварин, хворих на колібактеріоз …
- •Тварин, що абортували у неблагополучному щодо бруцельозу господарстві …
- •Мед, одержаний від бджіл, хворих на американський гнилець …
- •Тварин, хворих на актиномікоз …
- •209. Характеристика постійних зоопаразитів:
- •210. Ветеринарна гельмінтологія вивчає:
- •211. Характеристика гетероксенних зоопаразитів:
- •212. Характеристика моноксенних зоопаразитів:
- •222. Морфологічні особливості Dicrocoelium lanceatum такі:
- •231. Характеристика інвазійної личинки Cysticercus bovis:
- •232. Характеристика інвазійної личинки Cysticercus tenuicollis:
- •233. Характеристика інвазійної личинки Echinococcus granulosus:
- •234. Характеристика інвазійної личинки Coenurus cerebralis:
- •255. Характерними морфологічними особливостями Strongylus edentatus є:
- •256. Характерними морфологічними особливостями Strongylus equinus є:
- •257. Локалізація личинок Strongylus edentatus в організмі коней:
- •258. Локалізація личинок Strongylus vulgaris в організмі коней:
- •267. Морфологічні особливості роду Sarcoptes:
- •268. Морфологічні особливості роду Chorioptes:
- •269. Морфологічні особливості Otodectes cynotis:
- •270. Морфологічні особливості Notoedres cati:
- •271. Первинні місця поселення кліщів роду Psoroptes:
- •272. Первинні місця поселення кліщів роду Chorioptes:
- •273. Первинні місця поселення кліщів роду Sarcoptes:
- •274. Первинні місця поселення кліщів роду Otodectes:
- •275. Первинні місця поселення кліщів роду Notoedres:
- •280. Морфологічна характеристика імаго Melophagus ovinus:
- •281. Морфологічна характеристика імаго роду Haematopinus:
- •282. Біологічні особливості роду Bovicola:
- •283. Біологічні особливості роду Haematopinus:
- •284. Біологічні особливості Melophagus ovinus:
- •285. Біологічні особливості Wohlfahrtia magnifica:
- •286. Морфологічні особливості родини Ceratopogonidae:
- •287. Морфологічні особливості родини Culicidae:
- •288. Морфологічні особливості родини Simuliidae:
- •289. Українська назва овода Gastrophilus intestinalis:
- •290. Українська назва овода Gastrophilus pecorum:
- •291. Морфологічні особливості Babesia bovis:
- •292. Морфологічні особливості Babesia bigeminum:
- •298. Особливості біології збудників саркоцистозів:
- •299. Особливості біології збудника токсоплазмозу:
- •300. Характеристика найпростіших типу Sarcomastigophora:
- •Симптоми, що можуть проявлятися в еректильній стадії шоку:
- •Симптоми, що можуть проявлятися в торпідній стадії шоку:
- •Для анаеробної флегмони характерно:
- •Абсцесом називають:
- •До світлозаломлювальних середовищ ока відносять:
- •До захисних пристосувань ока відносять:
- •Рефракція – це:
- •Кератоскопією вивчають:
- •Боковим фокусним освітленням установлюють:
- •До антисептичних засобів, що використовують в офтальмології, відносять:
- •Причиною телязіозного кон’юктиво-кератиту є:
- •Засоби, що звужують зіницю:
- •До засобів, що розширюють зіницю, відносять:
- •До в’яжучих та припікаючих засобів, що використовують в офтальмології, відносять:
- •Правильна послідовність стадій рикетсіозного кератокон’юнктивіту:
- •До засобів, що подразнюють та прискорюють розсмоктування в офтальмології відносять:
- •Для патогенетичного лікування катарального кон’юнктивіту виконують:
- •В офтальмології найдовше діють форми лікарських засобів:
- •Для катарального кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •Для фолікулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •Єктропіум – це:
- •Блефароспазм – це:
- •Для фібринозного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •Під час виконання інтраплевральної блокади в теляти голку вколюють:
- •Розріз, який виконують за лапаротомії бокової черевної стінки:
- •Під час виконання пункції черевної аорти в корови за методом і.І. Вороніна голку вколюють:
- •Під час виконання підокісної резекції ребра окістя розтинають:
- •Після ампутації вушної раковини в собаки на рану накладають шов:
- •Кількість лігатур, яку потрібно накладати на яремну вену за її резекції:
- •Оперативний доступ до стравоходу у великої рогатої худоби виконують:
- •Приступати до пластики носо-губного дзеркала в разі його розриву в бугая потрібно:
- •Під час виконання паралюмбальної анестезії клубово-пахвинного нерва у великої рогатої худоби голку вколюють:
- •Розріз, який виконують за лапаротомії вентральної черевної стінки:
- •Під час виконання надплевральної блокади в корови голку вколюють:
- •Прокол рубця в корови виконують:
- •Прокол сліпої кишки в коня виконують:
- •Ділянка рубця в корови, яку фіксують і розтинають у разі румінотомії:
- •Розріз черевної стінки, який виконують у корови за румінотомії:
- •Для розтину черевної стінки в разі правостороннього зміщення сичуга в корови виконують лапаротомію:
- •Уретротомія – це:
- •Уретростомія – це:
- •У разі уретротомії в бугая розріз виконують:
- •Прокол сечового міхура в дрібних тварин виконують:
- •За резекції прямої кишки у великих тварин за способом Оливкова фіксацію зовнішнього й внутрішнього циліндрів випалої частини органа виконують за допомогою:
- •За резекції прямої кишки у великих тварин після відповідної фіксації й видалення периферичної частини органа на його куксу накладають:
- •За колоностомії в поросяти лапаротомію виконують у ділянці:
- •Під час виконання провідникової анестезії статевого члена в бугая голку вколюють:
- •У разі резекції “манжетки” на статевому члені в коня на її основу накладають петлеподібні шви таким чином, щоб:
- •Грижа – це:
- •Пролапс – це:
- •Вправна грижа характеризується тим, що:
- •Фіксована грижа характеризується тим, що:
- •Защемлена грижа характеризується тим, що:
- •Інтравагінальною називається грижа, за якої внутрішні органи проникають:
- •Під час виконання провідникової анестезії нервів у ділянці п’ястка за г.Т. Шабровим у великої рогатої худоби голку вколюють:
- •Прекарпальна бурса знаходиться на:
- •Під час виконання провідникової анестезії великогомілкового нерва в коня голку вколюють:
- •Під час екстирпації підшкірної ліктьової бурси розріз шкіри слід виконати:
- •Під час екстирпації підшкірної прекарпальної бурси розріз шкіри слід виконати:
- •Під час тенотомії сухожилка глибокого згинача пальця у коня оперативний доступ виконують:
- •Під час резекції сухожилка глибокого згинача пальця у коня оперативний доступ виконують:
- •Екзартикуляція третьої фаланги пальця в корови – це:
- •Під час екстирпації підшкірної п’яткової бурси в коня розріз шкіри слід виконувати:
234. Характеристика інвазійної личинки Coenurus cerebralis:
-
1. міхур овальної форми, світло-сірого кольору, розміром з куряче яйце, заповнений рідиною з одним сколексом, прикріплений до органа довгою тонкою шийкою;
+2. міхур розміром із куряче яйце, світло-сірого кольору, заповнений рідиною, на внутрішній оболонці острівцями розміщено сотні протосколексів;
3. прозорий міхур сірувато-білого кольору, овальної форми, завдовжки 5–9 мм і завширшки 3–6 мм, заповнений рідиною, на його внутрішній оболонці просвічується один сколекс;
4. міхур завбільшки від горошини до голови новонародженої дитини, заповнений світло-жовтою рідиною; стінка має зовнішню оболонку – кутикулярну, молочно-білого кольору, іноді з жовтуватим відтінком, і внутрішню – гермінативну (зародкову), на поверхні якої відроджуються виводкові капсули, а в них – зародкові сколекси і вторинні (дочірні) міхурі.
235. Дефінітивними та проміжними хазяями цестоди Taenia saginata є:
-
1. собака; жуйні, свині;
+3. людина; велика рогата худоба;
2. собака; кролі, зайці;
4. людина; свині, м’ясоїдні, людина.
236. Дефінітивними та проміжними хазяями цестоди Taenia solium є:
-
1. собака; жуйні, свині;
3. людина; велика рогата худоба;
2. собака; кролі, зайці;
+4. людина; свині, м’ясоїдні, людина.
237. Дефінітивними та проміжними хазяями цестоди Taenia hydatigena є:
-
+1. собака; жуйні, свині;
3. людина; велика рогата худоба;
2. собака; кролі, зайці;
4. людина; свині, м’ясоїдні, людина.
238. Дефінітивними та проміжними хазяями цестоди Taenia pisiformis є:
-
1. собака; жуйні, свині;
3. людина; свині, м’ясоїдні, людина;
+2. собака; кролі, зайці;
4. людина; велика рогата худоба.
239. Морфологічна характеристика Moniezia expansa:
-
1. завдовжки до 3 м, за формою нагадує шнур, статеві органи розміщені з одного боку, матка у формі одинарного поперечного мішка, розпадається на капсули;
2. завдовжки до 4 м, стробіла жовто-білого кольору, широка, тонка і напівпрозора, членики широкі, міжпроглотидні залози мають вигляд суцільної смуги, в гермафродитному членику подвійний набір статевих органів і міститься до 600 сім’яників;
+3. завдовжки до 10 м, стробіла молочно-білого кольору, членики широкі і короткі, міжпроглотидні залози кільцеподібної форми, у гермафродитному членику – подвійний набір статевих органів;
4. завдовжки до 4 м, членики витягнуті в поперечному напрямі, статеві органи одинарні, матка розміщена у гермафродитному членику у вигляді слабохвилястої трубки, займає передню їх половину;
5. завдовжки до 3 м, за формою нагадує шнур, статеві органи розміщені з одного боку, матка у формі одинарного поперечного мішка, розпадається на капсули.
240. Локалізація цестоди Anoplocephala magna у коней:
-
1. дванадцятипала кишка;
+3. порожня і клубова кишки;
2. сліпа та ободова кишки;
4. шлунок.
241. Локалізація цестоди Anoplocephala
perfoliata у коней:
-
1. дванадцятипала кишка;
3. шлунок;
2. порожня і клубова кишки;
+4. сліпа та ободова кишки.
242. Локалізація цестоди Paranoplocephala mamillana у коней:
-
1. шлунок;
3. сліпа та ободова кишки;
+2. дванадцятипала кишка;
4. порожня і клубова кишки.
243. Морфологічна характеристика Moniezia benedeni:
-
+1. завдовжки до 4 м, стробіла жовто-білого кольору, широка, тонка і напівпрозора, членики широкі, міжпроглотидні залози мають вигляд суцільної смуги, в гермафродитному членику подвійний набір статевих органів і міститься до 600 сім’яників;
2. завдовжки до 4 м, членики витягнуті в поперечному напрямку, статеві органи одинарні, матка розміщена у гермафродитному членику у вигляді слабохвилястої трубки, займає передню їх половину;
3. завдовжки до 10 м, стробіла молочно-білого кольору, членики широкі і короткі, міжпроглотидні залози кільцеподібної форми, у гермафродитному членику – подвійний набір статевих органів;
4. завдовжки до 3 м, за формою нагадує шнур, статеві органи розміщені з одного боку, матка у формі одинарного поперечного мішка, розпадається на капсули.
244. Личинкові стадії збудника дифілоботріозу м’ясоїдних тварин:
-
1. онкосфера, цистицерк;
+3. корацидій, процеркоїд, плероцеркоїд;
2. онкосфера, ценур;
4. онкосфера, цистицеркоїд.
245. Личинкові стадії збудника дипілідіозу м’ясоїдних тварин:
-
+1. онкосфера, цистицеркоїд;
3. корацидій, процеркоїд, плероцеркоїд;
2. онкосфера, цистицерк;
4. онкосфера, ценур.
246. Локалізація нематоди Neoascaris vitulorum у телят:
-
1. сичуг;
3. бронхи, трахея;
+2. тонкий кишечник;
4. кон’юнктивальний мішок під третьою повікою.
247. Локалізація нематоди Haemonchus contortus у жуйних тварин:
-
1. товстий кишечник;
3. бронхи, трахея;
2. кон’юнктивальний мішок під третьою повікою;
+4. сичуг.
248. Локалізація нематоди Thelazia rhodesi у жуйних тварин:
-
1. сичуг;
+3. кон’юнктивальний мішок під третьою повікою;
2. бронхи, трахея;
4. тонкий кишечник.
249. Локалізація нематоди Dictyocaulus viviparus у телят:
-
1. кон’юнктивальний мішок під третьою повікою;
3. тонкий кишечник;
+2. бронхи, трахея;
4. сичуг.
250. Овальна форма, темно-коричневий колір, горбкувата зовнішня оболонка характерні для яєць гельмінтів:
-
+1. Ascaris suum;
3. Neoascaris vitullorum;
2. Ascaridia galli;
4. Parascaris equorum.
251. Лабораторними методами діагностики, які застосовують за диктіокаульозу жуйних тварин, є:
-
1. дослідження фекалій методом флотації за Фюллеборном;
2. дослідження фекалій методом седиментації;
3. дослідження крові, взятої з периферійних судин, методом розчавленої краплі;
+4. дослідження фекалій методом Бермана.
252. Овальна форма, коричневий колір, гладенька зовнішня оболонка характерні для яєць гельмінтів …
-
+1. Parascaris equorum;
3. Trichuris suis;
2. Neoascaris vitullorum;
4. Ascaris suum.
253. Лабораторними методами діагностики, які застосовують за сетаріозу жуйних тварин, є:
-
1. дослідження фекалій методом седиментації;
+2. дослідження крові з периферійних судин, методом розчавленої краплі;
3. дослідження фекалій методом флотації за Фюллеборном;
4. дослідження фекалій методом Бермана.
254. Характерними морфологічними особливостями Strongylus vulgaris є:
-
1. гельмінт завдовжки 2,5–4,5 см; у ротовій капсулі виростів немає; інвазійна личинка має 20 кишкових клітин;
2. гельмінт завдовжки 2,5–5 см; у ротовій капсулі знаходяться 4 гострокінцеві вирости, 2 з яких довгі, а 2 – короткі;
3. гельмінт завдовжки 1–2,5 см; у ротовій капсулі є 3 вирости;
+4. гельмінт завдовжки 1–2,8 см; у ротовій капсулі дорзальний стравохідний жолоб і 2 вушкоподібних вирости (зуби); інвазійна личинка має 32 кишкові клітини.
