234. Характеристика інвазійної личинки Coenurus cerebralis:

1. міхур овальної форми, світло-сірого кольору, розміром з куряче яйце, заповнений рідиною з одним сколексом, прикріплений до органа довгою тонкою шийкою;

+2. міхур розміром із куряче яйце, світло-сірого кольору, заповнений рідиною, на внутрішній оболонці острівцями розміщено сотні протосколексів;

3. прозорий міхур сірувато-білого кольору, овальної форми, завдовжки 5–9 мм і завширшки 3–6 мм, заповнений рідиною, на його внутрішній оболонці просвічується один сколекс;

4. міхур завбільшки від горошини до голови новонародженої дитини, заповнений світло-жовтою рідиною; стінка має зовнішню оболонку – кутикулярну, молочно-білого кольору, іноді з жовтуватим відтінком, і внутрішню – гермінативну (зародкову), на поверхні якої відроджуються виводкові капсули, а в них – зародкові сколекси і вторинні (дочірні) міхурі.

235. Дефінітивними та проміжними хазяями цестоди Taenia saginata є:

1. собака; жуйні, свині;	+3. людина; велика рогата худоба;
2. собака; кролі, зайці;	4. людина; свині, м’ясоїдні, людина.

236. Дефінітивними та проміжними хазяями цестоди Taenia solium є:

1. собака; жуйні, свині;	3. людина; велика рогата худоба;
2. собака; кролі, зайці;	+4. людина; свині, м’ясоїдні, людина.

237. Дефінітивними та проміжними хазяями цестоди Taenia hydatigena є:

+1. собака; жуйні, свині;	3. людина; велика рогата худоба;
2. собака; кролі, зайці;	4. людина; свині, м’ясоїдні, людина.

238. Дефінітивними та проміжними хазяями цестоди Taenia pisiformis є:

1. собака; жуйні, свині;	3. людина; свині, м’ясоїдні, людина;
+2. собака; кролі, зайці;	4. людина; велика рогата худоба.

239. Морфологічна характеристика Moniezia expansa:

1. завдовжки до 3 м, за формою нагадує шнур, статеві органи розміщені з одного боку, матка у формі одинарного поперечного мішка, розпадається на капсули;
2. завдовжки до 4 м, стробіла жовто-білого кольору, широка, тонка і напівпрозора, членики широкі, міжпроглотидні залози мають вигляд суцільної смуги, в гермафродитному членику подвійний набір статевих органів і міститься до 600 сім’яників;
+3. завдовжки до 10 м, стробіла молочно-білого кольору, членики широкі і короткі, міжпроглотидні залози кільцеподібної форми, у гермафродитному членику – подвійний набір статевих органів;
4. завдовжки до 4 м, членики витягнуті в поперечному напрямі, статеві органи одинарні, матка розміщена у гермафродитному членику у вигляді слабохвилястої трубки, займає передню їх половину;
5. завдовжки до 3 м, за формою нагадує шнур, статеві органи розміщені з одного боку, матка у формі одинарного поперечного мішка, розпадається на капсули.

240. Локалізація цестоди Anoplocephala magna у коней:

1. дванадцятипала кишка;	+3. порожня і клубова кишки;
2. сліпа та ободова кишки;	4. шлунок.

241. Локалізація цестоди Anoplocephala

perfoliata у коней:

1. дванадцятипала кишка;	3. шлунок;
2. порожня і клубова кишки;	+4. сліпа та ободова кишки.

242. Локалізація цестоди Paranoplocephala mamillana у коней:

1. шлунок;	3. сліпа та ободова кишки;
+2. дванадцятипала кишка;	4. порожня і клубова кишки.

243. Морфологічна характеристика Moniezia benedeni:

+1. завдовжки до 4 м, стробіла жовто-білого кольору, широка, тонка і напівпрозора, членики широкі, міжпроглотидні залози мають вигляд суцільної смуги, в гермафродитному членику подвійний набір статевих органів і міститься до 600 сім’яників;

2. завдовжки до 4 м, членики витягнуті в поперечному напрямку, статеві органи одинарні, матка розміщена у гермафродитному членику у вигляді слабохвилястої трубки, займає передню їх половину;

3. завдовжки до 10 м, стробіла молочно-білого кольору, членики широкі і короткі, міжпроглотидні залози кільцеподібної форми, у гермафродитному членику – подвійний набір статевих органів;

4. завдовжки до 3 м, за формою нагадує шнур, статеві органи розміщені з одного боку, матка у формі одинарного поперечного мішка, розпадається на капсули.

244. Личинкові стадії збудника дифілоботріозу м’ясоїдних тварин:

1. онкосфера, цистицерк;	+3. корацидій, процеркоїд, плероцеркоїд;
2. онкосфера, ценур;	4. онкосфера, цистицеркоїд.

245. Личинкові стадії збудника дипілідіозу м’ясоїдних тварин:

+1. онкосфера, цистицеркоїд;	3. корацидій, процеркоїд, плероцеркоїд;
2. онкосфера, цистицерк;	4. онкосфера, ценур.

246. Локалізація нематоди Neoascaris vitulorum у телят:

1. сичуг;	3. бронхи, трахея;
+2. тонкий кишечник;	4. кон’юнктивальний мішок під третьою повікою.

247. Локалізація нематоди Haemonchus contortus у жуйних тварин:

1. товстий кишечник;	3. бронхи, трахея;
2. кон’юнктивальний мішок під третьою повікою;	+4. сичуг.

248. Локалізація нематоди Thelazia rhodesi у жуйних тварин:

1. сичуг;	+3. кон’юнктивальний мішок під третьою повікою;
2. бронхи, трахея;	4. тонкий кишечник.

249. Локалізація нематоди Dictyocaulus viviparus у телят:

1. кон’юнктивальний мішок під третьою повікою;	3. тонкий кишечник;
+2. бронхи, трахея;	4. сичуг.

250. Овальна форма, темно-коричневий колір, горбкувата зовнішня оболонка характерні для яєць гельмінтів:

+1. Ascaris suum;	3. Neoascaris vitullorum;
2. Ascaridia galli;	4. Parascaris equorum.

251. Лабораторними методами діагностики, які застосовують за диктіокаульозу жуйних тварин, є:

1. дослідження фекалій методом флотації за Фюллеборном;

2. дослідження фекалій методом седиментації;

3. дослідження крові, взятої з периферійних судин, методом розчавленої краплі;

+4. дослідження фекалій методом Бермана.

252. Овальна форма, коричневий колір, гладенька зовнішня оболонка характерні для яєць гельмінтів …

+1. Parascaris equorum;	3. Trichuris suis;
2. Neoascaris vitullorum;	4. Ascaris suum.

253. Лабораторними методами діагностики, які застосовують за сетаріозу жуйних тварин, є:

1. дослідження фекалій методом седиментації;

+2. дослідження крові з периферійних судин, методом розчавленої краплі;

3. дослідження фекалій методом флотації за Фюллеборном;

4. дослідження фекалій методом Бермана.

254. Характерними морфологічними особливостями Strongylus vulgaris є:

1. гельмінт завдовжки 2,5–4,5 см; у ротовій капсулі виростів немає; інвазійна личинка має 20 кишкових клітин;

2. гельмінт завдовжки 2,5–5 см; у ротовій капсулі знаходяться 4 гострокінцеві вирости, 2 з яких довгі, а 2 – короткі;

3. гельмінт завдовжки 1–2,5 см; у ротовій капсулі є 3 вирости;

+4. гельмінт завдовжки 1–2,8 см; у ротовій капсулі дорзальний стравохідний жолоб і 2 вушкоподібних вирости (зуби); інвазійна личинка має 32 кишкові клітини.