Роман «Чума» (1947)

Жанр: роман – притча, роман – хроніка (літопис)

Тема: боротьба людської спільноти проти Зла

Мета: «За допомогою чуми я хочу передати почуття задухи, від якої ми

страждали, атмосферу остраху та вигнання,в якій ми жили тоді…»

Сюжет: опис пошесті чуми в алжирському місті ( починаючи з 16 квітня

194…року)

Основа: випробування оранців перед загрозою смерті

Проблеми: 1) суть існування та призначення людини;

2) Добро і Зло;

3) відповідальність людини за свою долю;

4) людина («Я») та суспільство («інші»)

Питання: що значить зберегти гідність перед наступом стихії зла? (моральний

вибір)

Герої: лікар Ріє = «Бути чесним означає добре робити свою справу»

(санітарні дружини)

священик Панлю = «Змиритися і прийняти кару, що очищує»

Тарру = «Епідемія – справа кожного»

Символіка: 1) Чума = Зло = хвороба + війна + смертні судові вироки + фанатизм

церкви та політичних партій + загибель невинних людей = фашизм

2) «зачумленість» = не тільки готовність убивати, а й примиренність з

тим, що вбивають; суспільна пасивність і самовпевнене

невігластво

Метод: «принцип айсберга» = алегорія ( чума = фашизм = Зло)

Епілог: чума відступила, але…

Висновок: у творчості А.Камю світ отримав усвідомлення своєї абсурдності й

невизначеності буття. Куди йти? У що вірити? Як вибратися з

лабіринту хаосу? Ці питання залишилися невирішеними, але А.Камю

порушив їх перед людством, змусивши сучасників замислитись над

сенсом свого існування. А розуміння порухів власної душі – перший

крок до впорядкування життя.

Значення: роман = літературний пам’ятник борцям проти гітлерівської навали

-------------------------------------------------------------------

ЗАНЯТТЯ №

Тема: Лірика періоду Другої світової війни

Пауль целан. «фуга смерті»

( 1920 - 1970)

Біографія: 23 листопада 1920 року, Чернівці, батько – небагатий єврейський

комерсант; початкова( народна) школа (1926 - 1930), елітарний

«Православний ліцей» (румунська державна гімназія (1935 – 1938);

Франці; війна, повернення на Буковину. Чернівецький університет;

окупація Буковини румунами (1941), каральні акції проти євреїв,

смерть батьків у концтаборі; румунський трудовий табір; після

війни – санітар у шпиталі, навчання в університеті; Бухарест, Відень,

Париж; поетична діяльність; важка депресія, лікування у

психіатричній клініці; 20 квітня 1979 року – самогубство (міст

Мірабо)

Тема: Голокост = трагедія європейського єврейства ( 6 млн чоловік)

Бабин Яр = 195 тисяч

Жанр: Балада? Плач? Репортаж?

Назва: фуга = поліфонія = багатоголосся ( 1944)

Своєрідність: 1) верлібр

2) низка літературних та міфологічних шифрів, до яких треба

підібрати свій ключ

Принцип: контрапункт – проводяться та розвиваються декілька мотивів

водночас, щоб у фіналі знову з’єднатися і остаточно розв’язатися

Побудова: 38 віршованих рядків = 7 блоків

Значення: 1) сублімація трагедії й страждань єврейського народу

20 зразок сугестивної лірики, насиченої алюзіями

Висновок: Осереддя творчості Пауля Целана - пам’ять і забуття, пам’ять про

часи протиборства Добра і Зла, жорстокості і гуманізму,

варварства й милосердя, звіра і Людини,

але: самогубство (міст Мірабо)

ГОЛОКОСТ

1938 - «кришталева ніч»

1942 - «фабрики смерті» = Освенцим, Майданек, Треблінка, Дахау,

Бухенвальд тощо( всього опинилося = 18 млн, з них – 6 млн євреїв а з

Одай = чорна земля, на якій ніщо не росте

Треблінка : камера = 25 кв.м + 500 душ. Газ, 15 хвилин, не падали

«Кришталева ніч» (нім. Kristallnacht, i Reichskristallnacht — «ніч битого скла») — назва першої, цілеспрямованої та керованої нациською державною владою Третього Рейху, масової акції прямого фізичного насильства та терору по відношенню до євреїв на території Німеччини, що відбулася в ніч з 9 на 10 листопада 1938 року.

За одну ніч, в основному гітлерівської молоддю (гітлерюгенд), були убиті 91 євреїв[1], сотні поранено та покалічено, тисячі піддалися приниженням і образам, близько 3,5 тис. арештовано і відправлено до концентраційних таборів Заксенхаузен, Бухенвальд та Дахау. У цю ж ніч були спалені або розгромлені 267 синагог, 7,5 тис. торгових і комерційних підприємств, сотні житлових будинків євреїв[2]. Загальний збиток склав 25 млн рейхсмарок, з яких близько 5 млн припало на розбиті вітрини (звідси друга назва у традиційному перекладі «Кришталевої ночі» — «Ніч розбитих вітрин».)