- •Живопис
- •Література
- •'Сонети до Орфея"
- •Олександр блок ( 1880-1921 )
- •Володимир маяковський ( 1893- 1930)
- •Рання (дожовтнева) творчість
- •Творчість бориса пастернака ( 1890-1960)
- •«Доктор Живаго» 1957
- •Франц кафка ( Австрія)
- •«Перевтілення»( 1912)
- •«Звіроферма» ( 1945)
- •«Маріо і чарівник» ( 1929 - 1930)
- •Роман «Чума» (1947)
- •Пауль целан. «фуга смерті»
- •Олександр твардовський ( Рос.)
- •« Над прірвою в житі» ( «Ловець у житі»), 1951 рік
- •Оповідання "стариган із крилами"
- •« Старий і море» ( 1952)
- •2) Старий ------------ хлопець
- •Повість «Тисячокрилий журавель» ( 1951)
- •«Носороги» ( 1959)
- •2) Моральна відповідальність за свої вчинки
- •Порівняння з Гренуєм:
- •Життя і творчість Річарда Баха, Мілана Кундери, Харукі Муракамі, Януша Вишневського.
Франц кафка ( Австрія)
( 1883 – 1940)
Життя: Прага; жорстокість батька + нелюба робота ( нотаріус) + хвороба
(туберкульоз)
Характер: слабодухість + невпевненість у собі + почуття страху перед
життям
Напрямок: екзистенціалізм = «існування» = життя – ілюзія
експресіонізм = «виразність» = протест проти безглуздого життя
Твори: «Сільський лікар», «Процес»,
«Залізничні пасажири»( 1917): катастрофа в тунелі – це метафора глухого
кута, в який загнало себе людство ( життя = поїздка у потязі,
але: тунель)
«Перевтілення»( 1912)
Тема: зображення маленької людини у відчуженому суспільстві
Сюжет: історія життя та смерті комівояжера Грегора Замзи, який за ніч
перетворився на таргана
Символіка: 1) людина = комаха в безкрайньому океані життя, яке їй вороже і
намагається його знищити
2) комаха = символ мертвого, тваринного існування звичайної сірої
людини
3) перевтілення = найбільша самотність
Гротеск: «примхливий» = тип художньої образності, який ґрунтується на
поєднанні фантастичного та реалістичного, прекрасного та потворного
Кредо: автор наголошує на тому, що людина, опинившись у безвихідному
становищі, нікому не потрібна
Висновок: 1) творчість Кафки - взірець модерністської прози
2) тематичне ядро його творів – ідея знеособлення та відчуження
особистості у світі
3) суспільство, яке відштовхує душевно хвору, безпомічну
людину, не має шансу вижити, воно повинно загинути
Додаток:
1) геометрія Лобачевського: теорія про паралельні лінії ( геометрія
Євкліда?)
2) казка про аленьку квіточку ( любов?)
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Заняття №
Тема: Антиутопія. Творчість Джорджа Оруелла
П л а н .
1. Від утопії до антиутопії.
2. Творчий шлях Оруелла.
І. Еволюція фантастики.
Утопія: ХУІ – ХУІІ ст.., назва = «у» + «топос» = «нема» + «місце» = «місце, якого нема»; роман Томаса Мора (Англія) «Утопія» (1516); позитивна модель суспільства. Т.Кампанелла, «Місто Сонця», Ф.Бекон, «Нова Атлантида»
Фантастика: ХУІІ – ХУІІІ ст.., «мистецтво уяви», Д.Свіфт, «Подорож Гулівера»
Наукова фантастика: ХІХ – ХХ ст..,назва = твори, які базуються на досягненнях науки. Напрямки = 1) інженерно-технічний ( Жуль Верн, «20 тисяч льє під водою», «Політ на Місяць») + 2) соціально-психологічний ( Г.Уеллс, «Перші люди на Місяці», «Машина часу», «Війна світів»); завдання = впливати на вибір шляху, вказуючи наслідки тих чи інших подій, К.Чапек, «Р.У.Р.»
Фентезі: ХХ – ХХІ ст.., назва = «чарівна казка»; тема = протиборство Добра і Зла; особливість = магія + добро завжди перемагає; Говард, «Конан», Толкін, «Володар кілець»
Антиутопія: ХХ – ХХІ століття; питання = що буде, якщо? Проблема = духовна деградація людини; негативна модель суспільства; твори-перестороги. Бредбері, «І гримнув грім», «Вельд», «451* за Фаренгейтом», Азімов, «Сталеві печери», «Оголене сонце»; Уіндем, «День триффідів»
ІІ. Джордж Оруелл ( Англія)
( 1903 – 1950)
«1984»: своєрідність = негативна утопія, антиутопія
стиль = публіцистичний
тема = показ духовної деградації людини за умов тоталітарної
системи
питання: яким чином відбувається перетворення нормальної мислячої
людини на істоту, яка здатна тільки виконувати вимоги режиму
ідея = протест проти насильства, захист прав людини
