«Носороги» ( 1959)

Витоки: Драматург пояснював, що «відправною точкою» у створенні «Носорогів» була розповідь письменника Дені де Ружмона про маніфестацію фашистів у Нюрнбергу 1938 року. Натовп очікував прибуття Гітлера, він впадав у своєрідну істерію. І Ружмона спочатку здивували такі ознаки масового психозу. «Коли ж Гітлер, - розповідає Йонеско, - опинився зовсім близько і навколо нього всі поголовно і остаточно впали у транс, письменник відчув, що й у ньому піднімається почуття нестями, що загальне безумство «електризує» і його самого. Він уже готовий був піддатися цим чарам, коли все його єство повстало і вчинило опір колективному божевіллю…»

Жанр: притча - трагіфарс (перетворення людей на носорогів)

Проблеми: сенс буття = зберегти в собі людину, не зрадити індивідуальність

здатність людини протистояти злу ( = омасовленню)

людська схильність ховатися від неприємних очевидностей

Герої: Жан = обов’язок, дисципліна: «Вища людина – це та, яка виконує свій

обов’язок»

Логік = всесилля раціо: «Страх ірраціональний. Розум мусить долати

його»

Ботар = політичний активізм: «Я викрию ці уявні таємниці»

Дудар = конформізм: «Ставтеся до всього легше, не переймайтеся»

Беранже: «Я з вами не піду! Я зостануся тим, ким є. Я ж людина! Я не здамся!»

Еволюція: намагання не помічати «оносороження» ----- констатація факту як виправдання власної слабодухості («носороги існують, ось і все» ----- призвичаювання і повна духовна капітуляція («А в мене нема амбіцій. Мене задовольняє мій теперішній стан»

Фінал: «Скільки сягає око – жодної людської істоти»

Символи: носороги = фашизм + комунізм = тоталітаризм

Беранже = прагнення людини бути людиною, бути вільною: «Світ хворий» (палата № 6 Чехова)

Своєрідність: алегорія людського суспільства, де озвіріння людей – закономірний результат соціального устрою

Висновок: п’єса – звинувачення : у суспільстві ХХ століття розроблені механізми впливу на людську свідомість з метою перетворення людей на слухняних ляльок. Але Беранже стверджує здатність людини протистояти злу, в даному разі - омасовленню

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Заняття №

Тема: Драма абсурду. Ф.Дюрренматт. «ВІЗИТ СТАРОЇ ДАМИ»

Жанр трагікомедія + притча

Тема: влада грошей + конформізм

Проблема: 1) ціна життя окремої людини

2) Моральна відповідальність за свої вчинки

Основа: суд = гюлленці ------Клер ( 45 років тому)

Клер -------Ілля + гюлленців

Методи: гротеск = «незвичайний»

Парадокс = незвичайне твердження

Символіка Клер = ідея помсти

Ілль = спокута застарілих гріхів

Гюлленці = неблагополуччя сучасного суспільства

Гюллен = модель суспільства ( «люди, як люди..,» - Воланд)

Еволюція гюлленців: «не в грошах щастя»---------«ми не можемо терпіти серед

нас злочинця»

Фінал: вбивство Ілля

Причина злочину: конформізм = бідність + безпринципність + спокуса

Значення: показує механізм, що змушує звичайних людей непомітно для

самих себе ставати спільниками будь-яких злочинів

------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Заняття №

Тема: ПОСТМОДЕРНІЗМ. Творчість Патріка ЗЮСКІНДА.

Вступ: Закінчення II світової війни ознаменувало важливий поворот у світосприйнятті західної цивілізації. Війна була не тільки зіткненням держав, а й зіткненням ідей, кожна з яких обіцяла зробити світ ідеальним, а натомість принесла ріки крові. Звідси — відчуття кризи ідеї, тобто зневіра у можливість будь-якої ідеї зробити світ кращим. Виникла також і криза ідеї мистецтва. З іншого боку, кількість літературних творів досягла такої кількості, що склалося враження, ніби все вже написано, кожен текст містить посилання на попередні тексти, тобто є метатекстом.

У ході розвитку літературного процесу розрив між елітарною і поп-культурою став надто глибоким, з'явився феномен «твору для філологів», для прочитання і розуміння якого потрібно мати дуже ґрунтовну філологічну освіту. Постмодернізм став реакцією на цей розкол, поєднавши обидві сфери багатошаровістю твору. Наприклад, «Парфумер» Зюскінда може бути прочитаний як детектив, а може — як філософський роман, що розкриває питання геніальності, митця і мистецтва.

Постмодернізм: «слідуючий за модернізмом» : світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття 20 століття приходить на зміну модернізму. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних

Порівняння: модернізм постмодернізм

перша половина XX ст.. друга половина ХХ ст..

Скандальність Конформізм

Антиміщанський пафос Відсутність пафоса

Емоційне заперечення попереднього Ділове заперечення попереднього

Декларована елітарність Недекларована демократичність

Переважання ідеального над матеріальним Комерційний успіх

Віра у високе мистецтво Антиутопічність

Особливості Постмодернізму: 1) відображення розриву моральних, духовних

зв'язків у суспільстві

2) екзистенціалізм + абсурд

ПАТРІК ЗЮСКІНД ( Німеччина, 1949)

Біографія: 26 березня, м.Амбах, Баварія; батько – літератор; гімназія; журналістика; сценарист на телебаченні; літературна творчість

Твори: п’єса-монолог «Контрабас» (1980), новели «Голуб» (19887), «Історія пана Зоммера» (1991), сценарії до кінофільмів ( «Россіні»

«Запахи» (1985)

Вступ: Життя, як відомо, дана нам у відчуттях. Зір, звук, нюх - як оманливі вони часом, наскільки легко недочути, помилитися в обрисах і кольорі, прийняти за реальність марево спекотного коливного повітря, або почути мову в шелесті листя. Здається, весь світ навколо задуманий з однією єдиною метою: обдурити нас, заплутати в купі неясних тіней, і ледве чутних звуків, переконати нас у тому, що все навколо сон і не є реальністю. І тільки один запах не бреше. Запах скаже все. У страху, ненависті і любові - у всього є запах. Запах не обманює, поки не з'явиться парфумер.

Власне сам роман Патріка Зюскінда носить назву «Аромат», і лише по примсі наших перекладачів він перетворився на «Парфумера». Але, напевно, так і правильніше, бо перед нами не сага про парфумерному мистецтві, а історія однієї людини, Жана-Батіста Гренуя, бідного юнака, якому запахи замінили в житті все: надію, почуття..

Патрік Зюскінд склав історію про людської обмеженості і сумні наслідки подібного дефекту душі.

Назва: «Аромат» ---«Запахи».. Чим відрізняються? (запахи - різні)

Друга назва: «Історія одного вбивці»

Жанр: Містичний детектив? ( інтрига злочину)

Роман виховання? ( історія життя та виховання сироти)

Історичний роман? ( буремна історія Франції 18 століття)

Час подій: середина 18століття = епоха Просвітництва

Предмет зображення: запах, феномен запаху

Ідея: «Злочин пристрасті, що скоєний в ім’я пізнання істинної природи людини і порядку речей у світі»

Своєрідність: 1) «експлуатація» сюжетів, ситуацій, мотивів, які віддавна активно побутують у світовій літературі

2) глузливо – незворушне імітування й тиражування традиційної культури

3) використання гри світлотіней, гротеску, романтичної казки

4) гібрид «філософського роману» та «роману жахів»

Гренуй: 1) переклад = «жаба»

2) його мета = опанувати світом ---запашне царство Краси і

Гармонії

3) надлюдина (Ніцше)

4) його перше слово - «риба» . А у Шарікова? ( «абир»)

5) народився 17 липня 1738 року - помер 25 червня 1767 ( 29 років)

6) перше вбивство-в 15 років ( 1753) спочатку = монастир, але: нема запаху

Життя Гренуя: до 8 років = пансіон мадам Гайяр (діти знущались, а вона не

відчувала запахів, та: знайшов гроші) 8 років = підмайстер чинбаря - шкіряного майстра Грімаля 9-15 років = учень Бальдіні (мова формул) 15-22 роки = печера, самотність 22 – 29 років = Граас, 25 дівчат, Лаура Ріші

Париж: вулиці смерділи гноєм, задвірки-сечею... (там він народився)

Особистість Гренуя Тези характеристики героя

1. Зовнішність, мова.

Невеликого зросту, трохи згорблений, кульгавий на праву ногу, тіло відразливе через наслідки багатьох хвороб.

Мова проста: складається здебільшого з іменників; важке розуміння слів “безтілесного смислу”.

2. Соціальний стан. Підмайстер чинбаря, пізніше підмайстер парфумера.

3. Вид діяльності. Пошук запахів; навчання мистецтва “перетворення запахів ” – парфумерної справи.

4. Здібності та інтереси. Феноменальне нюхове сприйняття навколишнього світу; пошук нових запахів; створення власного запаху.

5. Моральні якості. Позитивні відсутні.

6.Стосунки з людьми. Ненависть, відлюднення, прагнення до любові.

7. Ставлення до природи. Лише як до джерела запахів.

8.Незрозумілі для оточуючих вчинки. Пошук запахів, відсутність власного запаху, відчуженість від людей, феноменальний нюх

Кафка: дегуманізація суспільства, приреченість на самотність. Причина - відсутність любові, милосердя

Камю: 1) «всяка байдужість злочинна»

2) бактерія чуми прийшла і пішла, але: може повернутися. Бактерія злочинної геніальності (Гренуй) теж може відродитися

Йонеско: конформізм = «оносороження» (омасовлення, натовп)

Дюрренматт, Кафка, Йонеско: у своїх творах відображають духовну кризу, яка стає загрозою

Зюскінд: попередження = наша цивілізація вже дає тріщини, через які може пролізти Гренуй із власним флаконом парфумів у руках