Оповідання "стариган із крилами"

Художній світ: елементи реального (буденний побут і психологія мешканців невеличкого рибальського селища) + фантастичного ( образи янгола та жінки-павука)

Мета: за допомогою фантастичних деталей підкреслити і загострити ті духовні, моральні аномалії, які визначають реальність існування значної частини людства

Своєрідність: фантастичне в оповіданні виконує функцію філософського гротеску,

який увиразнює і доводить майже до абсурду картину духовної безкрилості і моральної ницості людини, що замкнулася в колі егоїстичних матеріальних інтересів

Тема: зображення людського суспільства, в якому немає місця Янголам, бо в ньому панують корисливість, байдужість; через це = моральна деградація

Фабула: стилізація під біблійну ситуацію : перед людьми з'являється Божий вісник ( "янгол" = "вісник, посланець Бога"), але люди навіть не намагаються зрозуміти, для чого він з'явився. Для них янгол - звичайний стариган, от хіба що з крилами.

Причина: у людей порушено уявлення про добро і зло, духовне і буденне

Композиція: 1) зав'язка - поява янгола; 2) розвиток дії - ставлення до цього мешканців селища; 3) кульмінація - хвороба янгола; 4) розв'язка - відліт янгола.

Біблія: твір починається з триденного дощу (попередження про всесвітній потоп)

Символіка: дощ = необхідність очищення землі, янгол = знехтування віри; селище = модель Людства, дитина = майбутнє, дівчина-павук = деградація людства

Засоби: іронія, сарказм, сатира, гротеск, гіпербола

Ідея: людство має духовно зцілитися, одужати, згадати про вічні цінності та врятувати янголів = Бога та духовність

Висновок: образ Янгола - символічний, це - людська совість, беззахисне добро,

істина. Фінал твору закономірний :Янгол залишає селище, загнаний і принижений дух випростовує крила і злітає у височінь. А бездуховні люди залишаються у бруді свого дрібного матеріального світу. Чи є у людей шанс змінитися?

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Заняття №

Тема заняття: ЕРНЕСТ ХЕМІНГУЕЙ (США)

( 1899 - 1961)

Життя: 21 липня 1899 року, батько – лікар; міська школа; мандри; Канзас, репортерська робота в газеті «Канзас – Сіті»; Перша світова війна, фронт, Європа, санітар тяжке поранення (1917), 1937 – 1939, Громадянська війна ( Іспанія), Друга світова війна, військовий журналіст, партизани (Франція); письменництво, слава (Нобелівська премія, 1954), але: смуга нещасть,самогубство (2 липня 1961 року)

Світогляд: «кодекс честі» = будь сильним, чесним, справедливим + не чекай ні

від кого співчуття + не нападай, але захищайся + не прагни

одержати вигоду з підлості

Принцип: «Я знаю лише те, що бачив»

Твори: «Прощавай, зброє!» (1920) = трагедія Першої світової війни

«Фієста» (1926) = «втрачене покоління» ( молодь, яка пішла на фронт в

18 років, рано почала вбивати, а після війни не змогла пристосуватися

до мирного життя)

«По кому подзвін» ( 1944) = війна в Іспанії

Лейтмотив: віддавати перевагу тим, хто бере на себе відповідальність