2.2 Циклограма роботи пристрою

Режим руху підйомних машин може бути представлений ідеалізовани­ми розрахунковими діаграмами швидкості руху підйомної посудини за цикл руху (рис. 2.2).

Рис. 2.2 Розрахункові швидкісні діаграми підйомної установки: а - триперіодна; б, в - п'ятипсріодна; г –шестиперіодна

Тут V, V_м - швидкість підйомної посудини та її максимальне значення; t – час, г; - тривалість періодів руху.

У залежності від типу підйомної посудини (скіп, кліть) діаграми швид­кості можуть бути трьох-, п'яти-, шестиперіодними і т.д. У розрахункових ді­аграмах швидкості час циклу, прискорення й уповільнення підйомної посу­дини визначені так само,як величини максимальної швидкості, прискорення й уповільнення.

3. Технологічна система використання пристрою

Білозерський залізорудний район, до складу якого входять Южно-Білозерське, Переверзевське і Північно-Білозерське родовища, витягнутий у субмеридиональном напрямку на 40 км [1] від Каховського водосховища на півночі до села Веселе на півдні, розташовуючись на території Василівського, Михайлівського та Веселівського районів Запорізької області. Площа району близько 1200 км².

У даному районі на базі Південно-Білозерського родовища споруджено Запорізький залізорудний комбінат, експлуатований з 1970 року.

Найближчими великими промисловими центрами є г. Запоріжжя, Нікополь та Мелітополь. У районі існує розгалужена транспортна мережа. Уздовж району з півночі на південь проходить залізниця, що пов'язує проммайданчик ЗЗРК (ст. Дніпрорудне) з містом Дніпрорудне на півночі, а на півдні примикає у роз'їзду Веселе до залізничної лінії Федорівка-Каховка. Запорізький ЗРК пов'язаний шосейною дорогою з містом Дніпрорудне. У 35 км на схід родовища проходить автодорога Харків-Сімферополь. Крім того, район покритий густою мережею автодоріг місцевого значення.

До району родовищ підведені і перетинають його лінії високо-вольтних передач.

У гідрологічному відношенні район відноситься до басейну річки Дніпро. У 25 км північніше проммайданчика ЗЗРК знаходиться Каховське водосховище з відміткою урізу води + 16 м. Поблизу родовищ протікає річка Великий Березний, що є притокою Дніпра, з непостійним стоком, залежних від часу року і атмосферних опадів.

З місцевих будівельних матеріалів в районі є глини, при-придатні для виробництва цегли і будівельні піски.

Геологічна будова родовища

За геологічною будовою і характером розподілу багатих залізних руд Переверзевське родовище віднесено до другої групи. Балансові запаси руди зосереджені лише в покладах 4 і 7, розтин яких у поверсі 480-940 м передбачаються до першочерговому відпрацюванню справжнім проектом. Співвідношення запасів категорій С1 і С2 по решті покладів не дозволяє віднести їх навіть до родовищ третьої групи, як це було зроблено щодо Південно-Білозерському родовищу в поверсі 1040-1240 м. Так, максимальне співвідношення запасів категорії С1 в сумі запасів за категоріями С1 + С2 по поклади 9 складає всього 58,8%.

Дорозвідкою, виконаної в 1986-91 роках покладів багатих залізних руд 4 і 7 кількість запасів категорії В у поверсі 400-940м було доведено до 38,8%. Середній вміст заліза в рудах категорій В + С1 становить 61,3%, категорії С2 - 58%.

При підрахунку запасів багатих залізних руд за обома родовищ в основу покладені кондиції, затверджені ДКЗ в 1976 р., згідно з якими:

- бортовий вміст заліза загального в пробі для оконтурювання рудних тіл 48%;

- мінімальна потужність рудних тіл, включених до підрахунок 2,5 м;

- максимальна потужність прошарків некондиційних руд і пустих порід, включаються в контур підрахунку 10 м.

РОЗДІЛ 3. МОДЕЛЮВАННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИСТРОЮ