3. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб.

Правила про дію КПК за колом осіб, що знаходяться в логічному зв’язку із загальноправовим принципом рівності перед законом та судом, передбачають однакову дію кримінального процесуального закону щодо будь-якої особи, незалежно від ознак її раси, кольору шкіри, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також мовних чи інших ознак (ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 10 КПК).

Разом з тим існує певна категорія громадян (народні депутати, судді, адвокати та ін.), діяльність яких спрямована на забезпечення належного функціонування основних державних інститутів, підтримання сталості суспільних відносин у цілому. З метою створення дієвого механізму безперешкодного та ефективного здійснення ними своїх функцій на законодавчому рівні передбачені додаткові гарантії їх діяльності. Відповідний правовий режим не є особистим привілеєм, має публічно-правовий характер, що покликаний встановити перепони незаконному втручанню у виконання професійних обов’язків вказаних суб’єктів. Зокрема, сфера кримінальних процесуальних відносин передбачає певну специфіку кримінального провадження щодо: 1) народного депутата України; 2) судді КСУ, професійного судді, а також присяжного, народного засідателя на час здійснення ними правосуддя; 3) кандидата у Президенти України;4) Уповноваженого ВР України з прав людини; 5) Голови Рахункової палати, його першого заступника, заступника, головного контролера та секретаря Рахункової палати; 6) депутата місцевої ради; 7) адвоката; 8) Генерального прокурора України, його заступника (ст. 480 КПК).

Особливий порядок кримінального провадження застосовується також і стосовно голів сільських, селищних та міських рад, які не віднесені до жодної вищезазначеної категорії, але які згадуються в ст. 481 КПК та на яких відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997р. поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 р.2, якщо інше не встановлено законом.

Аналізуючи правові приписи, зазначені в гл.37 КПК, треба враховувати, що, по-перше, встановлена специфіка кримінального провадження стосується лише випадків, коли особи, зазначені в ст.480 КПК, мають процесуальне положення підозрюваного чи обвинуваченого. Процедура їх участі в кримінальному провадженні в якості інших учасників визначається іншими статтями КПК (наприклад, п.7 ч.2 ст.65 КПК) або не встановлюється взагалі. По-друге, порядок кримінального провадження щодо осіб, зазначених у ст. 480 КПК, відбувається у відповідності із загальними положеннями КПК, під час якого враховуються особливості, зазначені в гл.37 КПК. По-третє, особливості провадження, що містяться в гл. 37 КПК, також диференційовані залежно від статусу особи, який вона має, здійснюючи певні державні або суспільні функції. По-четверте, для правильного розуміння специфіки кримінального провадження щодо окремих категорій осіб, положення гл. 37 КПК треба розглядати в нерозривному зв’язку з іншими законами, які комплексно визначають правову основу їх діяльності (наприклад, «Про судоустрій та статус суддів», «Про прокуратуру», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ін.). Кожному із цих нормативних актів притаманний свій основний предмет правового регулювання. Питання ж кримінального процесу, що в них включені, мають не основне значення, вони фрагментарні, оскільки окреслені у зв’язку з регламентацією не кримінальних процесуальних, а організаційних і спеціальних питань.

Враховуючи викладене, системно визначимо особливості кримінального провадження щодо кожної категорії осіб, про яких згадується в ст. 480 КПК.

1. Особливості кримінального провадження щодо народного депутата України встановлюються Конституцією, КПК, ЗУ «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р., ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010р. Офіційне тлумачення окремих положень міститься в рішеннях КСУ: у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень ч. 3 ст. 80 Конституції (справа про депутатську недоторканність) № 1-15/99 від 27 жовтня 1999р.; у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин 1, 3 ст. 80 Конституції, ч. 1 ст. 26, частин 1, 2, 3 ст. 27 ЗУ «Про статус народного

депутата України» та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ про офіційне тлумачення положення ч. 3 ст. 80 Конституції стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності) №1-15/2003 від 26 червня 2003р.; у справі зконституційним поданням Президента України про офіційне тлумачення положень частин 2, 3 ст. 17, ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про статус народного депутата України» (справа про гарантії діяльності народного депутата України) № 1-14/2003 від 10 квітня 2003 р

Зокрема, особливостями кримінального провадження є:

- притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди ВР України (ч. 2 ст. 482 КПК, ч. 1 ст. 27 ЗУ від 17 листопада 1992 p.). Процедура надання відповідної згоди ВР України встановлена гл.35 Регламенту ВР України;

- досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених народними депутатами, будуть здійснювати слідчі органів державного бюро розслідувань, а до моменту створення відповідного органу - слідчі органів прокуратури (ч. 4 ст. 216 КПК, і ч.1 розд.X «Прикінцеві положення», ч. 1 розд. XI «Перехідні положення», ч.1 ст. 9 і ЗУ «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р.;

- обшук, затримання народного депутата України чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, допускаються лише, у разі коли ВР України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо (ч. 3 ст. 482 КПК, ч. 2 ст. 1 27 ЗУ від 17 листопада 1992 p.);

- письмове повідомлення про підозру народному депутату України здійснюється Генеральним прокурором України (п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК);

- судове провадження здійснюється у складі суду, визначеному відповідно до ч. 9 ст. 31 КПК, а саме: у суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, та трьох присяжних; в апеляційному порядку - колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років; у касаційному порядку - колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

У разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити законодавчо визначений склад суду, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо його утворити.

Повноваження народного депутата припиняються достроково у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього (п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ від 17 листопада 1992 р.).

2. Особливості кримінального провадження щодо судді КСУ, професійного судді, присяжного та народного засідателя на час здійснення ними правосуддя визначаються Конституцією, КПК, ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 22 жовтня 2010 р.,ЗУ «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р., ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 р. На народних засідателів та присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків зі здійснення правосуддя (ч.3 ст.62 ЗУ від 22 жовтня 2010 p.).

Особливостями кримінального провадження є:

- досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених суддею КСУ, професійним суддею, присяжним та народним засідателем на час здійснення ними правосуддя будуть здійснювати слідчі органів державного бюро розслідувань, а до моменту створення відповідного органу - слідчі органів прокуратури (ч. 4 ст. 216 КПК, ч. 1 розд. X «Прикінцеві положення», ч. 1 розд. XI «Перехідні положення»);

- затримання судді або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вироку судом не може бути здійснено без згоди ВР України (ч.1 ст.482 КПК, ч.1 ст.48 ЗУ від 22 жовтня 2010р., ч.1 ст.28 ЗУ від 16 жовтня 1996p.). Процедура надання відповідної згоди ВР України встановлена гл. 35 Регламенту ВР України;

- суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи. Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду (ч. 2 ст. 48 ЗУ від 22 жовтня 2010 p.);

- відсторонення судді від посади у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України (ч.3 ст.154 КПК, ч.4 ст.48 ЗУ від 22 жовтня 2010 p.). Питання про відсторонення від посади суддів КСУ, що призначаються Президентом, вирішується ним на підставі подання відповідного прокурора (ч.3 ст.154 КПК);

- проникнення в житло або інше володіння судді чи його службове приміщення, особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитися лише за судовим рішенням (ч. 5 ст. 48 ЗУ від 22 жовтня 2010 p.);

- письмове повідомлення про підозру судді КСУ, професійного судді, присяжного та народного засідателя на час здійснення ними правосуд дя здійснюється Генеральним прокурором України або його заступником (п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК);

- судове провадження щодо Голови та членів КСУ, Голови та суддів ВСУ, Голови та судді ВССУ здійснюється у складі суду, визначеному відповідно до ч. 9 ст. 31 КПК, ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу» від 16 грудня 1993 p.;

- кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. У разі якщо згідно із загальними правилами підсудності кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснюється судом, найбільш територіально наближеним до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя) (ч. 2 ст. 32 КПК, ч. 6 ст. 48 ЗУ від 22 жовтня 2010 p.).

3. Особливості кримінального провадження щодо кандидата у Президенти України нормативно закріплені у КПК, ЗУ «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р. Відповідно до положень закону письмове повідомлення про підозру кандидату в Президенти України здійснюється Генеральним прокурором України (п. 2 ч. 1ст. 481 КПК).

4. Особливості кримінального провадження щодо Уповноваженого ВР України з прав людини встановлюються КПК, ЗУ «Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997р. Повноваження Уповноваженого не можуть бути припинені чи обмежені у разі закінчення строку повноважень ВР України або її розпуску (саморозпуску), введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях (ст. 4 ЗУ від 23 грудня 1997 p.).

Особливостями кримінального провадження є:

- Уповноважений не може бути без згоди ВР України притягнутий до кримінальної відповідальності або затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому огляду (ч. 3 ст. 20 ЗУ від 23 грудня 1997 p.). Порядок надання відповідної згоди у Регламенті ВР України відсутній, а тому вбачається, що у разі необхідності здійснення відповідних дій повинна застосовуватися за аналогією процедура, передбачена щодо народних депутатів України;

- досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених Уповноваженим з прав людини, будуть здійснювати слідчі органів державного бюро розслідувань, а до моменту створення відповідного органу - слідчі органів прокуратури (ч. 4 ст. 216 КПК, ч. 1 розд. X «Прикінцеві положення», ч.1 розд.XI «Перехідні положення», ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р., ст. 4 ЗУ від 23 грудня 1997 p.);

- письмове повідомлення про підозру Уповноваженого ВР України з прав людини здійснюється Генеральним прокурором України (п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК, ч. 3 ст. 20 ЗУ від 23 грудня 1997 p.).

5. Особливості кримінального провадження щодо Голови Рахункової палати, його першого заступника, заступника, головного контролера та секретаря Рахункової палати зазначені в КПК, ЗУ «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 р.

Особливостями кримінального провадження щодо зазначеної категорії осіб є:

- здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених посадовими особами Рахункової палати, віднесено до повноважень слідчих органів державного бюро розслідувань, а до моменту створення відповідного органу - до слідчих органів прокуратури (ч. 4 ст. 216 КПК, ч. 1 розд. X «Прикінцеві положення», ч. 1 розд. XI «Перехідні положення», ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р., ст.39 ЗУ від 11 липня 1996 p.);

- письмове повідомлення про підозру Голові Рахункової палати, Першому заступнику і заступнику Голови, головним контролерам, Секретарю Рахункової палати може бути здійснено лише Генеральним прокурором України (п. 2 ч.1 ст. 481 КПК, ч.2 ст.37 ЗУ від 11 липня 1996 p.).

6. Особливості кримінального провадження щодо депутатів місцевих рад визначаються КПК, ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 р. Зокрема, особливостями є:

- письмове повідомлення про підозру депутату місцевої ради здійснюється виключно Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК, ч. 1 ст. 31 ЗУ від 11 липня 2002 p.);

- прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру (абз. 2 ч. 1 ст. 31 ЗУ від 11 липня 2002 p.);

- суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу (ч.2 ст.31 ЗУ від 11 липня 2002 p.).

7. Особливості кримінального провадження щодо адвокатів закріплені в КПК, ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 р. Ними є:

- письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється виключно Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором АРК, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК, п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ від 5 липня 2012 p.);

- забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро; адвокатським об’єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею.

З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом (п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ від 5 липня 2012 p.);

- проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора України, його заступників, прокурора АРК, області, міста Києва та міста Севастополя (п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ від 5 липня 2012 p.);

- забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності (п. 4 ч. 1 ст. 23 ЗУ від 5 липня 2012 p.);

- орган або посадові особи, які затримали адвоката або застосували до нього запобіжний захід, зобов’язані негайно повідомити про це відповідну раду адвокатів регіону (п. 1 ч. 1 ст. 483 КПК, п. 12 ч. 1 ст. 23 ЗУ від 5 липня 2012 p.);

- забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом (п. 14 ч. 1 ст. 23 ЗУ від 5 липня 2012 p.);

- у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов’язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пп. 2-А частин 1, 2 ст. 23 ЗУ від 5 липня 2012 p.);

- під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абз.4 ч. 2 ст. 23 ЗУ від 5 липня 2012 р. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії. З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі (абзаци 2, 3 ч. 2 ст. 23 ЗУ від 5 липня 2012 р).

8.Особливості кримінального провадження щодо Генерального прокурора України, його заступника встановлені КПК,ЗУ «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. До них слід віднести такі:

- здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених Генеральним прокурором, його заступниками, віднесено до повноважень слідчих органів державного бюро розслідувань, а до моменту створення відповідного органу слідчих органів прокуратури (ч.4 ст. 216 КПК, ч. 1 розд. X «Прикінцеві положення», ч. 1 розд. XI «Перехідні положення»);

- письмове повідомлення про підозру Генеральному прокурору здійснюється заступником Генерального прокурора України (п. 4 ч. 1 ст. 481 КПК);

- питання про відсторонення від посади Генерального прокурора вирішується Президентом на підставі подання відповідного прокурора (ч. 3 ст. 154 КПК);

- судове провадження здійснюється у складі суду, визначеному відповідно до ч. 9 ст. 31 КПК.

Для розуміння специфіки кримінального провадження щодо окремої категорії осіб треба також знати, що:

- не тільки повідомлення про підозру, застосування заходів забезпечення кримінального провадження стосовно осіб, зазначених у ст. 480 КПК, повинно відбуватися із врахуванням положень гл. 37 КПК, але й їх зміна та продовження;

- особливий порядок кримінального провадження, зазначений у гл. 37 КПК, треба відрізняти від кримінального процесу щодо особи, яка користується дипломатичною недоторканністю. Зазначений статус надається міжнародним правом і характеризується більшим обсягом імунітету;

- приписи гл. 37 КПК є спеціальними нормами, а тому буде правильним їх застосовувати навіть тоді, коли законодавець не встановлює їх винятковість в окремих категоріях кримінальних проваджень (наприклад, у провадженні, що відбувається у формі приватного обвинувачення, та ін.);

- стаття 481 КПК передбачає порядок інформування державних та інших органів чи службових осіб про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку щодо осіб, зазначених у ст. 480 КПК. Зокрема, щодо адвокатів повідомляються відповідні органи адвокатського самоврядування; щодо інших категорій осіб - органи і службові особи, які їх обрали або призначили чи відповідають за заміщення їхніх посад.