1.3. Викладач та студент у проектуванні.

З метою досягнення позитивних результатів у запровадженні методу студентських проектів кожний викладач має бути різнобічно підготований:

- інформаційно (із теоретичною підготовкою);

- організаційно-практично (із закріпленням та апробацією теоретичних знань на практиці);

- рефлексивно (із самостійною роботою щодо осмислення й творчого аналізу результатів експериментальної роботи);

- корекційно (спрямування на поповнення знань і практичних навичок викладача, необхідних для подолання труднощів, що виникли);

- методологічно (консультації з педагогами-“тренерами”, які можуть навчати інших, відвідування майстер-класів, ознайомлення з методичною літературою).

Підготовка викладача до роботи за методом проектів необхідна, оскільки проектний підхід докорінно змінює функції педагога в освітньому процесі. Кардинально змінюється також система стосунків викладач – студент,

10

збагачується палітра рольової поведінки. У процесі застосування методу проектів викладач виконує такі ролі:

1. Проектувальник (практичне перетворення внутрішнього світу, активне ставлення до своєї проектної діяльності).

2. Демократ (врахування різних позицій у виборі особистісної траєкторії проектної діяльності).

3. Гуманіст (увага та повага до особистості студента, курсанта; позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток особистості студента, курсанта; відповідальність за результат).

4. Професіонал (педагог широкого профілю; педагогічний супровід проектування).

5. Організатор проектування.

6. Консультант (допомога в пошуку й обробці інформаційних джерел).

7. Сам джерело інформації.

8. Помічник (допомога студентові, курсантові тільки тоді, коли він переживає неподоланні труднощі й усі спроби подолати їх самостійно вже вичерпані; допомога студентові, курсантові, а не виконання роботи замість нього).

9. Координатор (координація всього процесу роботи над проектом).

10. Психолог (підтримка й заохочення студентів, курсантів; зміна психологічного клімату в групі; переорієнтація репродуктивної навчальної діяльності студентів, курсантів на дослідницьку, пошукову, творчу; створення ситуації успіху під час роботи від усього серця; забезпечення успішного розвитку й саморозвитку).

11. “Вічний двигун” (підтримка неперервного руху студентів, курсантів у роботі над проектом).

12. Партнер (втрата “повного авторитету”, отримання статусу старшого партнера, дії та вчинки якого вже підлягають оцінці).

13. Вихователь (формування особистісних якостей, емоційно-вольової сфери, компетентностей, ціннісних орієнтацій, стратегічного мислення, ділових, моральних якостей).

1.4. Етапи методу проектів та специфіка підготовки до захисту (презентації)

Метод студентських проектів як педагогічна технологія має певну структуру, яка за своєю сутністю відбиває загальну логіку проектної діяльності. Лінгводидакти виділяють такі етапи методу проектів:

1. Підготовка (визначення теми й мети проекту).

2. Планування:

а) визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів;

б) встановлення критеріїв оцінки результату й процесу.

3. Збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент).

11

4. Аналіз (аналіз результатів, формулювання висновків).

5. Подання й оцінка результатів (усний, письмовий звіт, оцінка результатів і процесу дослідження).

Найважливішим є етап підготовки. Обравши тему, слід визначити зі студентами, курсантами ідею та разом обговорити її. Попередньо викладачеві потрібно продумати можливі варіанти проблем, які важливо дослідити. Самі ж проблеми висуваються студенгтами, курсантами з подачі викладача. На даному етапі використовується „мозковий штурм” з подальшим колективним обговоренням. Після формування груп, розподілу обов’язків (врахувавши здібності), обговорюються можливі методи дослідження пошукової інформації, способи оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчі роботи і т. ін.). Для полегшення роботи розробляються і пропонуються пам’ятки.

Під час самостійної роботи не придушується ініціатива студентів, курсантів, створюється ситуація успіху. Призначаються консультації, переглядаються чернетки, даються рекомендації. Увесь опрацьований, оформлений матеріал студенти, курсанти представляють під час захисту проектів.

Однак не можна стверджувати, що проектна робота допоможе вирішенню всіх проблем навчання. Адже в роботі за даним методом існують і труднощі: на підготовку до роботи витрачається багато часу (значні моральні та інтелектуальні зусилля).

Процес застосування методики студентських проектів на уроках української мови має певну специфіку. Роботу логічно побудувати за таким алгоритмом:

1. Підготовча роботу над створенням проекту (процес проектування, опрацювання тематичних питань проекту) варто організувати на першому уроці розвитку та удосконалення власного мовлення.

2. Студенти виконують письмову роботу (проект) самостійно у формі домашньої роботи.

3. У визначений викладачем термін студенти, курсанти у свій вільний час збираються групами (тими ж групами, які опрацьовували разом операційні карти проекту), перечитують письмові роботи один одного (якщо це груповий проект), шляхом конкурсного відбору обирають найкращий проект, готуються до його захисту.

4. Студенти, що готують індивідуальний проект, приходять до викладача на індивідуальну консультацію у разі виникнення питань чи проблем.

5. У разі необхідності викладач проводить аналіз письмових робіт на наступному уроці удосконалення власного мовлення чи на консультації.

6. На другому та третьому уроках удосконалення власного мовлення проводяться захисти (презентації) студентських проектів.

7. Викладач здійснює оцінку проектів за критеріями оцінювання.

12