1. Ваш попередній діагноз.

2. Які необхідно провести додаткові методи обстеження.

3. Продемонструйте вимірювання та реєстрацію температури тіла.

Еталон

1.Діагноз: Дифузний токсичний зоб

2. Додаткові методи обстеження:

- ЗАК, ЗАС;

- біохімічне дослідження крові;

- аналіз на гормони крові Т3-Т4;

- УЗД щитовидної залози;

- визначення основного обміну;

- визначення поглинання щитоподібною залозою радіоактивного йоду.

3. Продемонстуйте вимірювання та реєстрацію температури тіла

Мета:

Діагностична.

Показання: Призначення лікаря.

Протипоказання: Немає.

Місце виконання: Стаціонар, домашні умови.

Підготувати необхідне:

Ниркоподібний лоток, медичний термометр, скляна банка ємністю 0,5 л, бинт, вата, рушник, чиста серветка, температурний лист, ручка.

Алгоритм виконання:

1. Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення.

2.Повідомити пацієнта, що в стаціонарі температуру тіла вимірюють вранці натще з 6 до 8 години та з 16 до 18 години до вечері. На протязі дня температуру вимірюють через 30-40 хв після прийняття їжі.

3.Вимити руки під проточною водою, витерти чистим рушником.

4.Перевірити, чи вся ртуть в резервуарі термометра ( на рівні поділки 34С), коли ні-струсити термометр.

5.Провести огляд шкіри пахвової ділянки; при наявності гіперемії, місцевих запальних процесів в області пахвової ділянки не можна проводити вимірювання температури тіла в цій ділянці, тому що показання термометра буде вищим, ніж температура усього тіла.

6.При відсутності місцевих запальних процесів в області пахової ділянки, витерти шкіру сухим рушником методом «промокання», оскільки вологість охолоджує ртуть і покази термометра будуть нижчими.

7.Встановити термометр так, щоб весь ртутний резервуар з усіх боків щільно прилягав до пахвової ділянки.

8.Запропонувати пацієнту притиснути плече до грудної клітки, а передпліччя розмістити таким чином, щоб долоня розміщувалась у протилежній пахвовій ділянці.

9Через 10 хв вийняти термометр і визначити його показники.

10.Повідомити пацієнту результат термометрії.

11.Продезинфікувати термометр.

Задача

Хвора пред’являє скарги на загальну слабість, пітливість, періодичну субфебрильну температуру тіла, збільшення периферичних лімфовузлів. Хворіє біля 3 років, коли після перенесеного гострого респіраторного захворювання збільшились периферичні лімфовузли і тривалий час відмічалась слабкість.

Об’єктивно: шкірні покриви без змін, периферичні лімфовузли збільшені, тони серця приглушені, АТ - 120/70 мм.рт.ст., Р =76 уд/хв, печінка виступає на 3 см з під краю реберної дуги.

Аналіз крові: гемоглобін –74 г/л, еритроцити –3,4 · 10/12/л, лейкоцити –90·10/ 9/л, лімфоцити – 80%, наявні тіні Боткіна – Гумпрехта.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Невідкладна допомога при геморагічному синдромі.

3. Продемонструвати техніку в/м введення 1мл 1% вікасолу.

Еталон

1.Діагноз: Хронічний лімфолейкоз.

2.Невідкладна медична допомога при геморагічному синдромі:

• амінокапронова кислота 5% 100 мл в/в краплинно;

• етамзилат натрію або дицінон 12,5% - 2-4 мл в/в або в/м;

• вікасол 1% - 1 мл в/м;

• переливання антигемофільної плазми;

• гемотрансфузії крові.

3.Продемонструйте на фантомі внутрім’язове введення вікасолу.

Мета:

Лікування.

Показання: Призначення лікаря.

Протипоказання: Індивідуальна непереносимість лікарських засобів.

Місце виконання: Лікувальний заклад, домашні умови.

Підготувати необхідне:

Стерильні:

лоток, шприц (5 або 10 мл), голки для внутрішньом’язових ін’єкцій, ватні кульки, серветки, пінцет, гумові рукавички, маску.

Бікси зі стерильним матеріалом і інструментарієм, спирт етиловий 70, ампули, флакони з ліками, ємкість для використаного матеріалу, який не був в контакті з пацієнтом ( відро з педаллю); лоток для використаного матеріалу, ємкості з дезрозчинами,

Аптечка “АНТИСНІД”, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір.

Алгоритм виконання:

1.Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції, отримайте згоду на її проведення.

2.Уточніть індивідуальну чутливість до препарату.

3.Помийте руки 2 рази під проточною водою з милом, висушіть, обробіть руки спиртом, одягніть маску, рукавички.

4.Підготуйте весь стерильний матеріал та шприц до виконання ін’єкції.

5.Спитайте пацієнта, як він себе почуває. Запропонуйте пацієнту лягти на живіт або бік.

6.Визначте місце ін’єкції: - верхньо-зовнішній квадрант сідниць - передньо-зовнішня поверхня верхньої третини стегна

7.Огляньте можливе місце ін’єкції. Обстежте його пальпаторно.

8.Протріть місце ін’єкції почергово двома ватними кульками, змоченими спиртом. Протріть спиртом гумові рукавички.

9.Видаліть зі шприця пухирці повітря.

10.Тримайте приготовлений шприц з голкою, розтягніть шкіру на місці ін’єкції. Різким рухом введіть голку перпендикулярно до поверхні шкіри на 2/3 її довжини.

11.Відтягніть поршень до себе і переконайтесь, що голка не потрапила в просвіт судини ( у циліндрі шприца не повинно бути крові).

12.Повільно введіть ліки, натиснувши на поршень.

13.Прикладіть стерильну ватну кульку до місця ін’єкції, швидким рухом витягніть голку.

14.Спитайте у пацієнта про його самопочуття.

15.Продезінфікуйте використане обладнання.

16.Зробіть запис про проведення процедури.

Задача

Пацієнтка К.45р. скаржиться на сильну втомлюваність, сонливість, мерзлякуватість, сухість шкіри, закрепи.

З роки тому була зроблена операція з приводу дифузного токсичного зобу IІІ ступеня. На протязі останніх років почувала себе добре, на виклики ендокринолога не з’являлася. Два місяці тому перенесла вірусну інфекцію, після чого стала відмічати вищеозначені симптоми.

Стан середньої тяжкості. Хвора бліда, обличчя маскоподібне, голос сиплий, мова сповільнена, рухи скуті, шкіра суха, холодна на дотик. Пульс 52 у/хв. слабкого наповнення і напруження. Тони серця глухі. В легенях без особливостей.