1. Ваш попередній діагноз.

2. Які необхідно провести додаткові обстеження.

3. Продемонструйте на фантомі катетеризація сечового міхура.

Еталони

1. Діагноз:Гострий гломерулонефрит

2. Додаткові методи обстеження:

- ЗАК (анемія, лейкоцитоз, лімфопенія, еозинофілія, збільшена ШОЕ;

- біохімічне дослідження крові (с-реактивний білок, диспротеінемія);

- підвищений титр антистрептококових антитіл;

- ЗАС (колір м’ясних помиїв, протеінурія, гематурія, циліндрурія);

- аналіз сечі за Нечипоренком, Аддіс-Каковським, Амбюрже ( підвищена к-сть еритроцитів та циліндрів);

- аналіз сечі за Зимницьким (підвищена щільність сечі, олігурія);

- оглядова екскреторна урографія;

- УЗД.

3. Катетеризація сечового міхура

Мета:

Лікувальна, діагностична, виведення сечі.

Показання: Визначає лікар (гостра затримка сечі, промивання сечового міхура, забір сечі для лабораторного дослідження).

Протипоказання Визначає лікар

Місце виконання: лікувальний заклад

Підготувати необхідне:

Стерильні:

лотки, катетер, гліцерин, пінцети, серветки, корнцанг, гумові рукавички, маска, розчин фурациліну (1:5000); 70 етиловий спирт, кухоль, вода, судно, клейонка, пелюшка.

Алгоритм виконання:

1.Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення.

2.Вимийте руки, одягніть маску, гумові рукавички.

3.Відгородіть пацієнтку ширмою.

4.Вкладіть пацієнтку на кушетку на спину, підкладіть під сідниці клейонку, пелюшку; ноги зігніть в колінах і розведіть.

5.Між ногами покладіть судно.

6.Здійсніть туалет зовнішніх статевих органів.

7.Візьміть пінцетом стерильний марлевий тампон, змочіть стерильним розчином фурациліну і обробіть навколо зовнішнього отвору сечівника тричі.

8.Зніміть рукавички, вимийте руки, одягніть стерильні рукавички, протріть їх спиртом.

9.Змастіть стерильним гліцерином катетер.

10.Візміть катетер стерильним пінцетом, розведіть статеві губи і введіть катетер у сечовивідний канал на відстань 4-6 см від сліпого кінця до появи сечі.

11.Опустіть зовнішній кінець катетера в підкладне судно.

12.Після припинення виділення сечі з катетера злегка натисніть над лобком, щоб видалити із сечового міхура залишки сечі, витягніть катетер серветкою (одночасно залишками сечі промивши сечовід).

13.Недотримання правил асептики веде до інфікування сечовивідних шляхів.

14.Поцікавтесь у пацієнта самопочуттям.

15.Продезінфікуйте оснащення.

16.Зробіть запис про виконання процедури.

Задача

Пацієнт Б. 26 років, поступив в поступила на стаціонарне лікування в ендокринологічне відділення ОКЛ зі скаргами на спрагу, поганий апетит, біль голови, слабість, напередодні виник біль в животі, неодноразова блювота і втрата свідомості. Протягом останніх днів не дотримувався дієти (вживав багато солодощів та алкоголю). При об'єктивному обстеженні встановлено: хворий загальмований, шкіра суха, запах ацетону в повітрі, очні яблука м^,які, дихання шумне, пульс 100 уд.за хв., живіт напружений.

1. Ваш попередній діагноз.

2.Тактика акушерки при наданні невідкладної допомоги при гіперглікемічній комі.

3. Продемонструйте на фантомі підшкірне введення 20 ОД інсуліну.

Еталон

1.Діагноз: Цукровий діабет. Гіперглікемічна кома

2.Невідкладна медична допомога при гіперглікемічній комі

1.Госпіталізація.

1. Усунення дефіциту інсуліну та нормалізація вуглеводного обміну (інсуліни короткої дії на ізотонічному розчині натрію хлориду внутрішньовенно краплинно (під контролем глікемії).

2. Регідратаційна терапія: розчин Рінгера, 0,9% ізотонічний розчин натрію хлориду, ацисоль, диполь, глюкоза 5%. Темп регідратації – 1л протягом 1год, 1л – упродовж наступних 2 год, 1л – упродовж подальших 3 год.

3. Корекція електролітних порушень. Через 3-4 години від початку інсулінотерапії вводять розчини КСІ 3% - до 100мл або розчин пан ангіну 10,0 в/в краплинно

4. Боротьба з ацидозом. При зниженні рН артеріальної крові менше 7,0 (клінічно дихання Куссмауля) вводять розчин гідрокарбонату натрію 2,5% 200 мл або трисамін 200 мл до зникнення дихання Куссмауля і нормалізації рН крові.

5. Симптоматичне лікування: метаболічна терапія (в/в краплинно вводять 100 мг кокарбоксилази, розчин аскорбінової кислоти 5% - 5,0 мл, розчин вітаміну В₆ 5%-1,0 мл, глюкоза 5%-500,0мл + 6 ОД інсуліну), при вираженій тахікардії – серцеві глікозиди. При приєднанні інфекції антибіотикотерапія.

3. Продемонструйте на фантомі підшкірне введення 20 ОД інсуліну

Мета:

лікувальна

Показання: За призначенням лікаря

Протипоказання:

Визначає лікар .

Місце виконання: лікувальний заклад,домашні умови

Підготувати необхідне: Стерильні:

шприци, ватні тампони, серветки, лоток, гумові рукавички, маска, пінцет в дез.розчині.

Спирт етиловий 70%, лікарські препарати в ампулах, флаконах, пилочка, лоток для використаного матеріалу, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка “АНТИСНІД”, бікси зі стерильним матеріалом і інструментарієм, ємкості з дезрозчинами.

Алгоритм виконання:

1.Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції.

2.Отримайте згоду на її проведення.

3.Уточніть індивідуальну чутливість до препарату.

4.Помийте руки під проточною водою двічі з милом, висушіть рушником і обробіть спиртом.

5.Одягніть маску, рукавички.

6.Підготуйте шприц до виконання ін”єкцій. Пам'ятайте! Доза інсуліну повинна бути набрана точно!

7,У шприц набирають повітря до позначки, що відповідає необхідній дозі інсуліну, і після цього повітря випускають у флакон.

8. Шприц із флаконом перевертають таким чином, щоб флак5он опинився догори дном, і набирають необхідну дозу інсуліну.

9. Голку виводять з флакона, шприц звільняють від повітря і перевіряють правильність набраної дози інсуліну.

10.При передозуванні інсуліну може виникнути зниження вмісту цукру в крові - гіпоглікемічна кома.

11.При недостатньому введенні інсуліну може виникнути діабетична кома

12.Допоможіть пацієнту зайняти зручне положення.

13.Протріть двічі місце ін”єкції ватними кульками, змоченими спиртом, дайте спирту висохнути.

14.Обробіть руки спиртом.

15. Видаліть повітря з шприца.

16.Захопіть вказівним та великим пальцями лівої руки шкіру з підшкірною основою у ділянці ін”єкції.

17.Введіть в основу утвореної складки голку на 2/3 її довжини під кутом 30-45.

18.Відпустіть складку і повільно введіть ліки.

19.Прикладіть суху стерильну ватну кульку до місця ін”єкції.

20.Витягніть швидким рухом голку.

21.Спитайте у пацієнта про його самопочуття. Запам'ятайте!

Місце введення інсуліну необхідно змінювати кожного разу, тому що при постійному введенні препарату в одне й те саме місце можуть виникнути ускладнення - жирова дистрофія підшкірної основи (ліподистрофія).

22.Ін'єкції інсуліну треба робити за 20-30 хв. до їжі

23.Продезінфікуйте використане оснащення.

24.Зробіть запис про виконання процедури.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Спирт інактивує інсулін, тому необхідно дати спирту висохнути!

• Протираємо спиртом гумову кришку і даємо спирту висохнути.

• Набираємо необхідну кількість інсуліну повільно, щоб уникнути спінення препарату.

Задача

Пацієнтка Н., 39 р., поступила на стаціонарне лікування в ендокринологічне відділення ОКЛ зі скаргами на з скаргами на задишку, субфебрилітет, поганий сон, підвищену дратівливість, загальну слабкість, серцебиття у стані спокою та під час навантаження, часом – перебої в роботі серця, проноси, втрату ваги тіла до 7 кг (апетит збережений), підвищену пітливість, стурбована з приводу витрішкуватості.

При об'єктивному обстеженні встановлено: метушливість, швидка безладна мова, блиск очей, екзофтальм, потовщена шия за рахунок збільшення щитоподібної залози. Температура тіла – 37,4°С, пульс 120 уд./хв., АТ=165/90 мм.рт.ст.