Тема 4: Метод і методика економічного аналізу

План

1. Визначення методу економічного аналізу

2. Особливості та класифікація методу економічного аналізу

3. Показники в економічному аналізі

4. Способи та прийоми економічного аналізу

1. Визначення методу економічного аналізу

Метод економ аналізу відповідає на питання «як вивчається?» «яким способом?» «за допомогою яких інструментів?».

Під методом економічного аналізу слід розуміти сукупність способів і прийомів для дослідження системи показників роботи підприємства з метою встановлення резервів виробництва, підвищення його ефективності, економічного обґрунтування управлінських рішень.

В основу методу економічного аналізу покладено діалектичний метод, який є предметом дослідження філософії та єдиним способом наукового дослідження. Отримання правдивих економічних знань можливі за допомогою таких форм та способів наукового пізнання, як:

• статистичні спостереження;

• обробка отриманого матеріалу через аналіз і синтез;

• індукція та дедукція;

• системний підхід;

• розробка гіпотез та їх перевірка;

• проведення експериментів;

• розробка моделей у логічних та математичних формах.

Метод економічного аналізу - діалектична здатність підходу до вивчення господарських процесів у їхньому становленні й розвитку, характерними рисами якого є:

1) використання системи показників, всебічної характеристики й господарської діяльності підприємства;

2) вивчення причин зміни економічних показників;

3) установлення й вимірювання взаємозв'язку й взаємозалежності між показниками, які визначаються умовами виробництва, ринком попиту та пропозиції товарів і внутрішнім організаційно-економічним механізмом підприємства.

2. Особливості та класифікація методу економічного аналізу

Для методу економічного аналізу характерні такі особливості:

• використання системи взаємопов'язаних показників при вивченні господарських явищ і процесів;

• установлення причинно-наслідкових змін та залежності, які зумовлюють вплив головних факторів на досліджувані показники;

• встановлення й вимір взаємозв'язку та взаємозалежності показників, які визначаються об'єктивними умовами виробництва та обігу товарів.

• Успіх в будь−якому бізнесі можна досягти лише за умови безперервного глибокого аналізу діяльності.

Методика − сукупність способів, прийомів і правил, що застосовуються для вивчення економіки підприємств і обробки економічної інформації.

Методика економічного аналізу - це методологічні поради та накази щодо виконання аналітичного дослідження. Як видно з наведеного вище, вона включає багато моментів. Основними з них є послідовність виконання аналітичної роботи та способи (прийоми) дослідження об'єктів.

Розрізняють загальну (однакову для усіх галузей економіки) і індивідуальну (для певної галузі, об'єму дослідження) методики.

Методика економічного аналізу базується на перетині трьох галузей знань: економіки, статистики та математики.

До економічних методів аналізу відносять порівняння, групування, балансовий і графічний методи.

Статистичні методи включають використання середніх і відносних величин, індексний метод, кореляційний і регресивний аналіз та ін.

Математичні методи можна розділити на три групи:

• економічні (матричні методи, теорія виробничих функцій, теорія міжгалузевого балансу);

• методи економічної кібернетики і оптимального програмування (лінійне, нелінійне, динамічне програмування);

• методи дослідження операцій і ухвалення рішень (теорія графів, теорія ігор, теорія масового обслуговування).

Система економічних показників − впорядкована їх множина, в якій кожен показник дає кількісну чи якісну характеристику певної сторони господарської діяльності, має властивості звідності і подільності, пов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх.

Комплексний економічний аналіз − визначення конкретного завдання аналізу певних процесів або явищ господарсько-фінансової діяльності підприємства; комплексна їх оцінка у взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємозумовленості; дослідження причин та наслідків цих зв'язків; обчислення величини впливу чинників на кінцевий результатний показник; визначення пріоритетних напрямів розвитку; оцінка обґрунтованості й дієвості механізму реалізації управлінських рішень.