2. Теорія пізнання, політична економія (економічна теорія) й принципи діалектики

Науковими основами економічного аналізу є теорія пізнання, політична економія (економічна теорія) й найважливіші принципи діалектики.

Теорія пізнання, що є методологічною основою всіх галузей науки, визначає сутність, необхідність і послідовність економічного аналізу. В процесі пізнання широко використовуються різноманітні методи: спостереження, порівняння, системний підхід, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, формалізація, експеримент, моделювання, вимірювання та ін.

Аналіз як метод пізнання завдяки всезагальності знайшов широке застосування в сучасній науці. Поняття «аналіз» як метод пізнання об’єктивної дійсності не ідентичне поняттю «аналіз» як синоніму поняття «дослідження». Останній термін значно ширший і являє собою всебічне наукове вивчення предмета за допомогою різних способів та прийомів.

Політична економія (економічна теорія) дозволяє визначити предмет економічного аналізу, адже вона розкриває сутність і якісні особливості процесів, явищ та категорій, створює необхідні умови для проведення економічного аналізу діяльності окремих суб’єктів підприємництва.

В основу аналізу покладено діалектичний метод пізнання, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень.

Основні принципи діалектики − рух, розвиток, саморозвиток, взаємообумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість, покладені в основу визначення методології (методу і методики) економічного аналізу.

3. Взаємозв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами

Теоретичною основою економічного аналізу є політична економія, а загальним методом пізнання, як і для всіх інших наук, − діалектика.

Економічний аналіз тісно пов’язаний з галузевими економіками, організацією та менеджментом, маркетингом, фінансовими дисциплінами, банківською справою і кредитуванням.

Особливу роль в економічному аналізі відіграють бухгалтерський облік та статистика. Вони не тільки постачають йому необхідну інформацію, а й надають деякі свої методи для її вивчення. Особливо плідно у цій справі склалися стосунки між аналізом і статистикою, внаслідок чого методика аналізу збагатилася багатьма статистичними методами й прийомами дослідження.

В економічному аналізі широко застосовуються сучасні засоби обробки інформації, економіко-математичні та соціологічні методи, знання в галузі техніки й технології виробництва.

Таким чином, економічний аналіз використовує теоретико-методологічні, методичні надбання основних економічних, технологічних, природничих наук. Одночасно він забезпечує ефективні наукові інструменти, інформаційну базу для розвитку і функціонування інших наук. Завдяки цьому економічний аналіз у поєднанні з іншими науками сприяє подальшому зростанню економіки, підвищенню ефективності суспільного виробництва.

4. Проблеми і перспективи розвитку економічного аналізу

Перед економічним аналізом, як наукою, за сучасних умов розвитку постали такі проблеми:

• створення єдиної системи економічного аналізу, що дозволяла б здійснювати аналіз діяльності на всіх рівнях управління;

• створення аналітичної системи прогнозування розвитку суб'єктів господарювання;

• створення єдиної системи показників для оцінки ефективності господарювання;

• підвищення оперативності економічного аналізу;

• удосконалення форм аналітичної роботи і перебудова інформаційних потоків.

Перспективи та напрями розвитку економічного аналізу:

1. потребують перегляду традиційні прийоми дослідження і засвоєння, оцінки та аналізу багатьох нових економічних категорій щодо відповідності їх ринковим умовам;

2. ситуаційний комерційний аналіз, заснований на комп'ютерній технології обробки оперативних інформаційних масивів за умов заглиблення комерційного ризику;

3. створення та розвиток комплексних автоматизованих систем комерційної інформації (завдання досить складне, але, як показала міжнародна практика, цілком здійсненне);

4. необхідність розробки єдиної системи економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях та базувалась на єдиній обґрунтованій системі оцінних показників ефективності господарювання підприємств і їхніх підрозділів;

5. підвищення оперативності економічного аналізу, удосконаленні організаційних форм аналітичної роботи і перебудові інформаційних потоків;

6. широке використання досвіду розвинутих капіталістичних держав капіталістичних країн доцільно звернутись до тих його методичних і організаційних засад, які протягом десятків років формувалися у країнах дальнього зарубіжжя;

7. широке застосування економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки й персональних комп'ютерів, що дасть змогу скоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовірність помилок під час обробки та користування даними;

8. важливим є розробка багатоваріантних розв'язань аналітичних задач та методика вибору з них того варіанта, який буде оптимальним для заданих параметрів.