12.Поняття правосуддя. Види судочинства.

Правосуддя — особлива функція державної влади, що здійснюється через розгляд і вирішення в

судових засіданнях цивільних справ зі спорів, що стосуються прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань і кримінальних справ, і застосування встановлених законом карних заходів щодо осіб, винних у вчиненні злочину, або виправдання невинних.

Правосуддя в Україні регулюється ст. 124—131 КУ, Законом України «Про судоустрій України» від 07.11.02, а також законами України про конституційне, цивільне, кримінальне і господарське судочинство. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, які відповідно до ст. 6 Конституції України є самостійною гілкою влади і діють незалежно від законодавчої та виконавчої влади.

Судова влада в Україні здійснюється у формі конституційного, цивільного, господарського,

адміністративного та кримінального судочинства.

Конституційне судочинство - це діяльність судових органів, що полягає в розгляді справ, предметом яких є конституційно-правові питання, пов’язані із забезпеченням дотримання Конституції державними органами й у прийнятті щодо них рішень, що тягнуть за собою правові наслідки.

Цивільне судочинство є формою реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються правові конфлікти, що виникають із цивільних, сімей­ них та деяких інших правовідносин.

Господарське судочинство є формою реалізації судової влади, у про­ цесі якої вирішуються правові конфлікти, що виникають у сфері господарських правовідносин.

Адміністративне судочинство є формою реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються юридично значущі справи, що виникають у сфері управлінських правовідносин за наявності публічного інтересу.

Кримінальне судочинство є формою реалізації судової влади, у про­ цесі якої розглядаються й вирішуються справи про злочини

13.Принцип верховенства пава.

Цей принцип надає ціннісну кваліфікацію судовій владі, ґрунтується на моральному баченні належного суду та оцінює правові норми і точки зору того, наскільки вони дозволяють досягти поставлених перед судом цілей. Як зазначає з цього приводу Ф. Хайєк, головна мета суддів

полягає у тому, щоб знайти рішення, яке відповідає загальним очікуванням суспільства щодо застосування правових норм і вимог справедливості. Якщо визначити принцип верховенства права як принцип судової влади, то на основі аналізу практики Європейського суду з прав людини можна виокремити такі найважливіші складові: 1) це є спосіб унеможливлення свавільного і неправового відправлення правосуддя, а також відображує спосіб організації функціонування суду;

2) це є основний критерій визначення неправових законів та основна гарантія справедливості судових рішень;

3) це є спосіб організації належної судової системи (незалежні суди і судді, судовий контроль, професіоналізм суддів, доступність). Принцип верховенства права включає такі елементи: повнота юрисдикції суду, процедурність судочинства; компетентність суду; презумпція невинуватості; рівність учасників судового процесу перед законом і судом; відкритість та доступність судового розгляду справ та ін.

Отже, може виступати і як інституціональний принцип судової влади, і як функціональний (судочинний) принцип. Найбільш важливий зміст принципу верховенства права в контексті феномену судової влади вбачається у гарантуванні та забезпеченні пріоритету панування права у суспільстві, яке унеможливлює прояв свавілля судів та забезпечує реалізацію основних прав та свобод та їх відповідні гарантії.Ст 8 ЗУ