62. Представництво прокуратурою інтересів громадян і державив суді

Представництво прокуратури - це правовідносини, у яких прокурор (представник)виступає в суді від імені держави або громадянина щодо захисту порушенихправ, свобод і інтересів.

Отже, представництво прокуратурою інтересів громадян і держави

в суді слід розглядати як напрям прокурорської діяльності, що одержаластатус конституційної функції прокуратури. Характерно, що цядіяльність прокуратури, як уже було сказано, тісно пов’язана з наглядомза додержанням і застосуванням законів. Необхідно виділити низку особливостей такого представництва: по-перше, представництво ґрунтуєтьсябезпосередньо на нормі Конституції України, тим часом як

інші представництва здійснюються на підставі доручень, адміністративних або законодавчих актів; по-друге, особливістю прокурорськогопредставництва є те, що його здійснює орган, який не має свого інтересуі завжди стоїть на варті законності.

Суб’єктами реалізації представництва інтересів громадян і держави,а також контролю за його здійсненням є:

а) Генеральний прокурор України та його заступники, а також прокурори Управління представництва інтересів громадян і держави в судах;

б) прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва

і Севастополя, Дніпровської екологічної прокуратури, а також регіонів з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері;

в) прокурори міських, районних, міжрайонних прокуратур і прокурори спеціалізованих прокуратур.

63. Правовий статус прокурора

64. Дисциплінарна відповідальність прокурора

Підставою дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного правопорушення (проступку), під яким розуміється винне порушення трудових (службових) обов'язків.

У ч.3 ст. 48 Закону України від 5 листопада 1991 р. "Про прокуратуру" зазначено: за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України. В ст. 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України закріплено, що дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

65. Органи прокурорського самоврядування

Від 1 липня 2014. Запровадження двох незалежних від керівництва прокуратури органів прокурорського самоврядування та наділення їх значними повноваженнями.

Маються на увазі Рада прокурорів та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Це є основною новацією закону. Новостворені органи не декоративні, а мають цілком реальні та вагомі інструменти впливу.

Так, Рада прокурорів вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад, захищає прокурорів від незаконного впливу, у тому числі з боку керівного складу.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, у свою чергу – проводить добір кандидатів на посаду прокурора; бере участь у переведенні прокурорів з одного органу прокуратури до іншого; розглядає скарги/заяви про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснює дисциплінарне провадження. Причому законом передбачено мінімізацію впливу на діяльність цих органів із боку керівного складу прокуратури.

Обидва органи обираються шляхом таємного голосування Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури, де представники Генеральної прокуратури становлять абсолютну меншість.

До складу Ради прокурорів складається входять 13 осіб, лише два з яких є представниками ГП. Крім того, два члени є представниками юридичних вузів. Членом Ради прокурорів не може стати прокурор, що займає адміністративну посаду, або входить до складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

У свою чергу, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів складається з п'яти прокурорів, двох учених, одного адвоката, трьох представників Уповноваженого Верховної Ради України із прав людини – правозахисників, представників громадських організацій.