1.2 Психофізіологічні особливості діяльності мозку дитини.

Донедавна вважалося, що мозок - це такий самий парний орган, як нирки чи легені, і значна частина функцій однієї півкулі цілком відповідає функціям іншої. Проте у 50-х рр. ХХ ст. виникла теорія, відповідно до якої вважалося, що в процесі розвитку головного мозку в людини відбувається поділ функцій між лівою і правою півкулями. Це означає, що функціонально обидві півкулі головного мозку не є рівнозначними. Відповідальність за різні види діяльності поділена між ними.

Впродовж тривалого часу вчені вважали, що із двох півкуль мозку людини ліва головна, домінантна, а права – субдомінантна ( тобто підлегла). Існує перехрещення нервових шляхів, які йдуть від кінцівок до півкуль мозку. При домінуванні лівої півкулі провідною здебільшого є права рука. Перевагу, яку надавали лівій півкулі, пояснювали тим, що в ній зосереджено управління найважливішими психічними функціями свідомості, контролю, мови й абстрактного мислення, а також ( оскільки наші руки і ноги керуються навхрест ) провідної, правої руки.

Роберт Орштейн встановив, що ліва та права півкулі мозку мають своєрідну, так би мовити, спеціалізацію.

Наступні факти дадуть деяку інформацію ( яку важливо враховувати в навчальній діяльності, щоб зберегти психічне здоров’я дитини) про типові риси учнів початкової школи з вираженою домінантою однієї з півкуль.

Ліва півкуля. Людина схильна до формального навчання вона настирлива, відповідальна. Віддає перевагу індивідуальному навчанню.

Основна сфера спеціалізації лівої півкулі – логічне мислення, вона домінує при виконанні таких функцій:

Обробка вербальної інформації. Ця півкуля відповідає за мовні здібності. Вона контролює мовлення, здібності до читання та письма, а також запам’ятовує факти, імена, дати та їх написання.

Аналітичне мислення. Ліва півкуля відповідає за логіку й аналіз фактів.

Послідовне мислення. Інформація обробляється лівою півкулею послідовно по етапах.

Математичні здібності. Числа та символи також розпізнаються лівою півкулею. Логічний і аналітичний підходи, які необхідні для вирішення математичних задач, також наслідок роботи даної півкулі.

Контроль за рухами правої половини тіла. Коли учень піднімає праву руку, це означає, що команда її підняти надійшла з лівої півкулі мозку.

Тут знаходяться центри логіки, раціонального мислення, знакової інформації, тобто впливають і контролюють предмети «першої групи» ( яким приділяють більшу частину навчального часу й систематично контролюють) – українська та іноземна мови, читання, математика.

Але наука довела: права півкуля також не обділена управлінням – підсвідомості, інтегруванням психічних процесів, практично-наочною діяльністю, інтуїцією, музичною та художньою творчістю, образними мисленням.

Вона відповідає за виконання таких функцій:

Обробка невербальної інформації. Обробляє інформацію, яка виражається не в словах, а в символах та образах.

Паралельна обробка інформації. На відміну від лівої півкулі мозку, яка обробляє інформацію тільки в чіткій послідовності, права півкуля може одночасно опрацьовувати багато різнопланової інформації, здатна бачити проблему в цілому, не застосовуючи аналіз. Також розпізнає обличчя і завдяки чому учень може сприймати сукупність рис як єдине ціле.

Просторова орієнтація. Права півкуля мозку відповідає за сприйняття місця розташування і просторову орієнтацію в цілому. Саме завдяки їй можна орієнтуватися на місцевості та складати мозаїчні малюнки – головоломки.

Музикальність. Музичні здібності, а також здібність сприймати музику залежить від правої півкулі мозку.

Уява. Дана півкуля дає змогу учням мріяти і фантазувати. З допомогою правої півкулі мозку учні спроможні вигадувати різні історії.

Художні здібності. Дана півкуля відповідає за здібності до образотворчого мистецтва, художні смаки та вподобання.

Почуття та емоції. Хоча емоції не є продуктом функціонування правої півкулі мозку, але почуття зароджуються, розвиваються та вдосконалюються саме тут. Релігійність, містичність – це також результат діяльності цієї півкулі.

Контролює рухи лівої половини тіла. Коли учні підіймають ліву руку, це означає, що команда її підняти надійшла з правої півкулі мозку.

Тут розташовані центри почуттів, ірраціонального мислення, освоєння простору та кольорів, тобто вони впливають та контролюють роботу над предметами «другої групи» ( які вважаються меншовартісними і відіграють другорядну роль у школі).

Крім того, доведено, що мозок працює не за стереотипом, а динамічно, «керуючись ситуацією». У процесі обробки інформації однією півкулею, інша на певний час зменшує свою активність, начебто пригальмовує. Взаємодоповнюючий й одночасно синхронний режим діяльності півкуль створює умови для повноцінної, гармонійної психічної діяльності.

У праворуких людей ліва півкуля мозку є домінантною. Вона відіграє основну роль у виконанні психічних функцій, пов’язаних із мовою: оперування словесно-знаковою інформацією; здійснення розумових логічних операцій ( читання текстів побудова точних конструкцій).

Робота означеної півкулі дозволяє людині: розуміти як усну, так і писемну мову; правильно оперувати цифрами та математичними формулами.

Права півкуля – домінантна для ліворуких людей – відповідає за оперування образами, «завідує» орієнтацією в просторі, розрізненням музичних тонів і мелодій, розпізнає подібність і розбіжність складних систем. [30, с 6-8]

Прояви асиметрії головного мозку
Ліва півкуля	Права півкуля
Особливості психіки
Шляхи пізнання
Інтелект Цифрове Вторинне Абстрактне Спрямоване Логічне Аналітичне (розуміння речей крок за кроком, частина за частиною) Лінійне Раціональне Послідовне Розділене Об’єктивне Почергове Аналізує час	Інтуїція Аналогове Первинне Конкретне Вільне Образне Синтетичне (поєднання речей, формування цілісної картини світу) Нелінійне Інтуїтивне Різноспрямоване Цілісне Суб’єктивне Одночасне Синтезує простір
Сприймання
Дискретне (по частинах) Аналітико-розсудливе Мовлення (смислового аспекту) Високих звуків Аудисти (слухове)	Цілісне Комплексне Емоційно-чуттєве Сприймання ознак кольору та форми.. Музики, а також шумів Низьких звуків Інтонаційний аспект мовлення Візуалісти (зорове)
Обробка інформації
Повільніша У поняттях Словесно-знаково-логічно послідовна	Швидша В образах Миттєвий, чуттєвий аналіз складних сигналів, інтуїтивна орієнтація у навколишньому середовищі
Емоції
Хвилювання, почуття насолоди, щастя Переважно внутрішнього імпресивного плану Інтровертованість	Страх, сум, гнів, та інші негативні емоції Переважно зовнішнього експресивного плану Екстравертованість
Свідомість
Центр свідомості і контролю, керування довільними психічними процесами Почуття індивідуальності, усвідомлення та відокремлення себе із навколишнього середовища (“я”)	Центр підсвідомих, неусвідомлюваних психічних процесів Почуття єднання, спільності, злиття з природою та людьми (“ми”) Регулювання біоритмів, здатність “створювати” сновидіння й витісняти із свідомості неприємні переживання (одна із форм створення психічного захисту) Здатність збуджувати активність лівої півкулі, визначати тривалість сну, навіювання
Мова
Центр мови і мовлення, знакових систем Смисловий бік мовлення Читання, лічба, орієнтація на приголосні	Інтонаційний бік мовлення Міміка, жестикуляція під час мовлення, орієнтація на голосні
Мислення
Більш раціональне Абстрактно-логічне, формальне, програмоване Індукція (виокремлення часткового) Оперування цифрами, математичними формулами та іншими знаковими системами Двовимірне (на площині)	Більш емоційне, інтуїтивне Наочно-образне, спонтанне Оперування образами Дедукція (створення загального) Використання відчуттів, уявлень, передчуттів, наочних життєвих прикладів Тривимірне (у просторі)
Пам’ять
Знакова (на цифри, формули, слова) Довільна Послідовність подій та їх вірогідні властивості Прогнозування майбутнього (екстраполяція)	Наочно-образна, емоційна Мимовільна Теперішній, реальний час, інформація про минуле
Інтелект
Вербальний (словесний) – використання слів для опису, визначення, назв логічний компонент прихильність до теорії	Невербальний – розумінні речей при мінімальному зв’язку зі словами інтуїтивний компонент прихильність до практики
Діяльність
Велика рухова активність Орієнтація в часі Інтровертований (спрямований на себе) характер спілкування Схильність до теорії	Невелика рухова активність Орієнтація у просторі, слідкування за рухомими предметами, керівництво рухами, відчуття тіла Екстравертований (спрямований у навколишнє) характер спілкування Схильність до практики

Табл. 1.1. Функціональна активність півкуль.

Ліворукість і лівшість.

Науковці з’ясували, що функціональна асиметрія головного мозку є причиною вибору рукоcті в людини, тобто причиною стійкого, закріпленого з віком надання переваги індивідуумом одній із рук в ігрових, побутових, навчальних, професійно-виробничих діях.

Домінування правої півкулі головного мозку людини призводить до ліворукості або лівшесті. Ці терміни за своїм змістом не є синонімами. Дитина може бути ліворукою, але не абсолютною лівшею. Ліворука дитина в різних видах діяльності надає перевагу лівій руці. Ліворукість – це ознака того, що дитина пише лівою рукою. До того ж лівою рукою може писати й правша, коли права рука недієздатна, наприклад, травмована. Лівшість – це комплексна характеристика, що відображає домінуючу активність правої півкулі головного мозку. За домінування лівої півкулі ведучою, як правило, є права рука, за домінування правої півкулі – ліва. Права півкуля мозку зумовлює підсвідомі, інтегрувальні, психічні процеси, наочно-практичну діяльність, інтуїцію, музичну та художню творчість, образне мислення

У лівші, на відміну від ліворукої дитини, провідним є не тільки ліва рука, а й ліва нога, ліве вухо та ліве око. Таким чином, якщо дитина переважно все робить лівою рукою, то з упевненістю можна стверджувати, що вона ліворука, проте, чи є вона лівшею в цілому, можна судити тільки після виявлення у неї провідного ока, провідної ноги і провідного вуха й навіть чутливості лівої половини тіла [24].

Лівобічність (лівшість) може бути абсолютною – коли ліва ознака переважає у всіх чотирьох сферах (нозі, руці, оці, вусі) і може бути переважаючою тільки в трьох сферах із чотирьох. Існує ще так звана амбідекстрія, коли ліва і права руки розвинені на одному рівні. Важливим буде знання вчителя про провідне і про домінантне око. Адже воно контролює письмо, і від того, яке ведуче око співвідноситься з ведучою рукою, залежить якість письма. У більшості людей одне око домінуюче. Нестабільна домінантність може призвести до порушення руху очей, і дитині буде важко стежити за порядком розташування букв і слів у рядку. Дослідження свідчать, що такий стан ока є перепоною розвитку моторно-сенсорної координації, виробленню автоматизму [12].

Сучасні дослідження свідчать, що у більшості людей ознаки лівобічності і правобічності комбінуються по різному, найчастіше зустрічаються люди зі змішаними профілями. Наприклад, чисті правші становлять лише 25 % від загальної популяції. На сьогодні доведено, що люди без ознак лівобічності мають більшу вірогідність серцево-судинних захворювань. Люди з симетричним і лівим профілем – більшу вірогідність невротичних реакцій. Людям із симетричним профілем складно працювати там,де вимагається миттєвих реакцій (водії, пілоти та ін.). Дослідники вважають, що дітей, які мають симетричність рухів рук (амбідекстрів), варто навчати письма правою рукою[17, с 21-23].

Важливо зазначити, що ліворукість є результатом одного з варіантів структурно-функціональної асиметрії мозку на кірковому та підкірковому рівнях організації функцій. Т.А.Доброхотовою і Н.Н.Брагіною доведена й психічна асиметрія, що пов’язана з особливостями сприйняття інформації та її обробки, емоційними реакціями на неї і поведінкою [6, с 33].

Відомо, що діти –лівші пізніше дозрівають у психічному стані, особливо це стосується хлопчиків. З цієї причини вони гірше адаптуються в 1 класі (якщо до цього не були в колективі), важко переносять велику кількість соціальних контактів (переповнені класи) і швидко стомлюються. Часто їхній центр мовлення формується у межах 12 років, тоді як математичні і просторові здібності розвиваються досить рано. Читання хлопчикам ( на відміну від дівчат) дається важко, але із задоволенням вони слухають складні тексти, недоступні для більшості інших дітей. Легше читають вірші, бо вужчий рядок краще сприймають, ніж рядок на всю сторінку. Важливим для такої дитини є читання з дорослими.

Важливо знати про те, що у дитини у процесі розвитку може статися зміна домінуючої півкулі. Момент зміни є тим критичним періодом, коли основні функції центральної нервової системи рівномірно розподілені між двома півкулями, після чого вже починає домінувати права півкуля і розвивається так звана «прихована ліворукість». Таким критичним періодом є вік десяти – дванадцяти років. Цей вік розглядається як критичний за здібностями дітей до дзеркальних рухів, бо після нього така риса у праворуких дітей практично зникає, зберігаючись лише у лівшів [12, с 11].

Вченими підкреслюються такі психофізіологічні особливості ліворуких дітей:

• погана зорово-рухова координація. Це може виражатися в поганому почерку, у труднощах при змальовуванні різних графічних зображень;

• різні мовні порушення;

• у них часто хороші музичні здібності й абсолютний слух;

• зазвичай вони пізніше починають говорити й інколи відчувають труднощі у вимові деяких звуків;

• буває, що їм важко даються читання, письмо й математика;

• лівшам набагато важче ніж правшам запам’ятати напрямок руху годинникових стрілок, навчитися визначати час за циферблатом, засвоїти поняття «ліво», «право», «вище», «нижче»;

• особливості просторового сприйняття. Це перекручування форм і пропорцій фігур, дзеркальність рухів (письма), погана зорова пам’ять;

• складності концентрації і переключення уваги.

Отже, ліворукі люди характеризуються певними емоційно-психологічними особливостями, такими як підвищена емоційна чутливість, вразливість, швидка втомлюваність. Ліворукі, на відміну від праворуких, - цілісні натури, відкриті безпосередні у висловлюванні почуттів, наївні, довірливі та піддаються навіюванню, здатні тонко відчувати й переживати, легко засмучуються, але не впадають у стан гніву й люті. Як наслідок цього –високий рівень креативності, яскраво виражені здібності до оригінальної художньої творчості, дратливість і уразливість, схильність до різних страхів (боязкість), низький рівень самоконтролю, знижений емоційний фон (перевага поганого настрою), конформність (схильність до пасивного сприйняття дійсності), совісність, підвищений рівень тривожності[24, с 93].

Дослідження та спостереження показали, що ліворукі люди – це оригінали, які перебувають у пошуку, люблять зміни. Тому вони, порівняно з праворукими, частіше змінюють місце роботи і професію. Вони життєво активні. Однак треба зазначити, що серед ліворуких (через їхні певні мозкові особливості) можуть зустрічатися люди, яким важко дається освіта. Зате вони прекрасні майстри, що виготовляють чудові речі. Інколи ліворукі діти дещо повільніші за своїх однолітків. І їм важче вчитися писати, читати, рахувати. Однак вони можуть знаходити оригінальні й несподівані варіанти вирішення завдань.

Мовлення ліворуких емоційне, експресивне, багате інтонаціями, супроводжується жистекуляцією. У ньому немає особливої побудови, можливі запинки, плутаність, зайві слова і звуки, «проковтування» закінчень. Їм «зручніше» диктувати текст, ніж писати [26, с 16].

Серед ліворуких багато художників, артистів, музикантів. Здебільшого це люди з творчою, спонтанною підсвідомою діяльністю, у яких дука діє разом з уявою та почуттям.

На думку І.В.Цепової , ліворукість – індивідуальний варіант норми [26, с 20].Тому феномен ліворукості потрібно оцінювати у всій складності. Це не тавро, а варіант норми, який має свої особливості.