- •Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток ветсанекспертизи.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •Повноваження Ветеринарної служби щодо контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Права та обов’язки посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль
- •Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка тварин до перевозу, підготовка транспорту, харчування, поїння та огляд тварин в дорозі.
- •Ветсанекспертиза продуктів забою при радіаційних ураженнях тварин.
- •Законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів в Україні (закони України, стандарти, нормативи, тощо).
- •Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •Харчові продукти підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •Потужності (об'єкти) підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої рогатої худоби.
- •Засоби знезаражування умовно пригодного м‘яса.
- •Етапи харчового ланцюга підконтрольні Ветеринарній службі щодо здійснення контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні.
- •Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній обробці. Клеймування тушок птиці.
- •Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи виявлення м‘яса хворих та забитих в агонії тварин.
- •Що таке «якість харчових продуктів». Показники якості харчових продуктів
- •Документами, що підтверджують якість та безпеку харчових
- •Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •Що таке «безпечність харчових продуктів». Показники безпечності харчових продуктів.
- •Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів, порядок огляду органів і туш м‘яса різних видів тварин.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •Дайте визначення поняття «максимальна межа залишків».
- •Ветсанекспертиза туш при захворюваннях: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія.
- •Дайте визначення поняттям «оцінка ризику» та «аналіз ризику».
- •Ветсанекспертиза туш при антропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: сказ, хвороба Ауески, анаеробна дизентерія ягнят.
- •Стафілострептококові токсикози.
- •Головні принципи роботи та повноваження міжнародної організації Соdeх Аlimentarius в Україні.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: лептоспіроз, лістеріоз, мелодіоз.
- •Консервування м‘яса низькою температурою.
- •Системи управління безпечністю харчових продуктів насср.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження банкових консервів.
- •Контрольовані етапи та принципи роботи концепції насср.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •Консервування м‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •Впровадження насср в харчовій промисловості на прикладі роботи підприємства харчової промисловості.
- •Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •Методи визначення м’яса тварин різних тварин.
- •Застосування концепції критичної контрольної точки при аналізі небезпечного фактора чинника на прикладі переробки продукції тваринництва
- •Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю на м'ясопереробних підприємствах.
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Обов'язки офіційного лікаря ветеринарної медицини на м'ясопереробних підприємствах
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: цистицеркоз великої рогатої худоби, токсоплазмоз.
- •Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна оцінка.
- •Здійснення контролю якості та безпеки м’ясних туш та продуктів забою під час забою та переробки великої рогатої худоби.
Стафілострептококові токсикози.
Стафілококи і стрептококи представляють два окремих роду широко поширених в природі мікроорганізмів. Вони зустрічаються в повітрі і в воді, на шкірі і в дихальних шляхах, а також в кишечнику тварин і людини. Від здібностей освіти пігменту на поживних середовищах розрізняють золотавий, білий і лимонно-жовтий стафілокок (St. aureus, St. Album, St. Citreus).
Золотистий та інші види стафілококів, а також деякі стрептококи володіють патогенними властивостями і продукують токсини. Так, патогенні стрептококи можуть викликати захворювання верхніх дихальних шляхів, гнійничкові ураження слизових оболонок і шкіри, а стафілококи є етіологічним фактором у розвитку різних септико-піеміческіх процесів у тварин і людини, включаючи генералізовані захворювання - септікопіе-мию і септицемію.
Віднайдені патогенними стафілококами і стрептококами токсичні речовини відносять до екзотоксину. Вони володіють ентеральним дією, а отже, харчової токсикоз у людини може бути викликаний токсином без наявності самих мікроорганізмів. Накопиченню ентеротоксинів в продуктах сприяють ступінь їх обсіменіння і тривалість зберігання, температура середовища, величина рН, а також асоціація розвитку стафілококів і стрептококів з деякими видами аеробних бактерій (протей тощо) і пліснявими грибами. Оптимальними умовами для накопичення у продуктах ентеротоксинів є наявність в їх складі вуглеводів і білків, температура 25-35 ° С і рН середовища 6,9-7,2. При температурі нижче 20 ° С і рН 6,5 продукування ентеротоксинів сповільнюється, а при температурі 15 ° С і нижче і рН 6,0 - припиняється. Факторами, що сприяють накопиченню ентеротоксинів в молоці, є зберігання його при температурі вище 10 ° С.
Одним з провідних показників пато-генності стафілококів слід вважати позитивну реакцію на коагулазу. Однак при лікуванні тварин антибіотиками ці мікроби тимчасово стають коагулазоотріцательних, але зберігають властивість продукувати фосфатазу. Коагулазной і фосфатазной активність у патогенних стафілококів проявляються паралельно. Наявність фосфатази визначається при вирощуванні стафілококів на бульйоні, що містить фенолфта-леінфосфат натрію.
Головні принципи роботи та повноваження міжнародної організації Соdeх Аlimentarius в Україні.
Система HACCР включає сім таких принципів:
Принцип 1
Проведення аналізу небезпечних чинників.
Ідентифікують потенційні небезпечні чинники, пов’язані з виробництвом харчових продуктів на всіх стадіях виробничого ланцюжка, починаючи з первинного виробництва, оброблення, виготовлення та розподілення продуктів і закінчуючи місцем споживання. Оцінюють можливість (ймовірність) виникнення небезпечних чинників та встановлюють заходи для їхнього контролювання.
Принцип 2
Визначення критичних точок контролю (КТК).
Визначають точки (місця), процедури або технологічні операції, які можуть контролюватися для усунення небезпечних чинників або мінімізації ймовірності їхнього виникнення.
Принцип 3
Встановлення граничних значень.
Встановлюють граничні значення, які повинні бути дотримані для забезпечення контролю в КТК.
Принцип 4
Встановлення системи моніторингу для КТК.
Розробляють систему моніторингу контролю для КТК шляхом проведення випробувань або спостережень відповідно до встановленого плану-графіку.
Принцип 5
Встановлення коригувальних дій для тих випадків, коли результати моніторингу свідчать про втрату контролю в КТК.
Принцип 6.
Встановлення процедур
и перевірки (аудиту) для підтвердження ефективності функціонування системи НАССР.
Принцип 7.
Встановлення документації для всіх процедур і реєстрації даних відповідно до зазначених принципів та їхнього застосування.
Перш ніж застосувати систему HACCP до того чи іншого сектора ланцюжка виготовлення харчового продукту, в цьому секторі повинні бути запроваджені програми-передумови (супутні програми НАССР), такі як належна гігієнічна практика відповідно до загальних принципів гігієни харчових продуктів, встановлених у Зводі правил Кодекс Аліментаріус, і належні вимоги з безпечності харчових продуктів. Ці програми-передумови для застосування системи НАССР, включаючи тренінг (підготовку).персоналу, повинні бути належним чином впроваджені, постійно підтримуватися у робочому стані і бути перевіреними та затвердженими, для того щоб сприяти успішному застосуванню та впровадженню системи НАССР.
Необхідною умовою для впровадження ефективної системи НАССР на будь-яких харчових підприємствах є обізнаність та зобов’язання керівництва. Ефективність також залежатиме від того, чи матимуть керівники та працівники відповідні знання і вміння у сфері НАССР.
Під час виявлення небезпечних чинників, їхнього оцінення і подальших дій слід брати до уваги вплив сировини, інгредієнтів, технологічних операцій виробництва харчових продуктів, можливості виробничих процесів з боку контролю за небезпечними чинниками, передбачуване кінцеве застосування продукту, категорії споживачів та епідеміологічну статистику щодо безпечності харчових продуктів.
Система HACCP передбачає зосередження контролювання в критичних точках контролю. У випадку, коли ідентифіковані небезпечні чинники повинні контролюватися, а критичні точки контролю не встановлені, слід розглянути питання перепроектування технологічної операції.
Система HACCP повинна застосовуватися окремо до кожної конкретної операції. Не слід обмежуватися лише тими критичними точками контролю, які виявлено для конкретного випадку в одному із Зводів правил гігієни Кодекс Аліментаріус: їх може бути більше або вони можуть мати інший характер.
