Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ветсанекспертиза.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
157.06 Кб
Скачать
  1. Дайте визначення поняттям «оцінка ризику» та «аналіз ризику».

У ході переговорів про лібералізацію світової торгівлі продовольчими товарами у рамках ГАТТ на початку 1990-х років, коли країни-учасниці до­мовилися щодо скасування технічних бар'єрів у торгівлі, вони одночасно визначили наукову оцінку ризику як найкращий засіб, що допомагає гар­монізувати законодавство про харчові продукти. Країна може перешкодити увезенню визначених харчових продуктів чи заборонити його лише у ви­падку, якщо науковим аналізом було доведено, що ці продукти являють загрозу для населення чи нав­колишнього середовища. Тобто, науково обґрун­тована оцінка ризику — це засіб для об'єктивної і загальновизнаної оцінки щодо нормативів і пра­вил, які стосуються харчових продуктів, а також механізм урегулювання торгових суперечок. Бага­то в чому ці зусилля виявилися успішними.

Нині концепція ризику посіла чільне місце в рег­ламентації безпечності харчових продуктів. Це пов'язано з тим, що для регулювання безпечності харчових продуктів і подолання конфліктів у торгівлі продовольчими товарами потрібні об'єктивні засади. Саме рішенням цих проблем й опікується Комісія ФАО/ВООЗ у справах Кодекс Аліментаріус.

Таким чином, Угоди СОТ, вироблені в ході Уругвайського раунду, визнають важливість науково обґрунтованих стандартів для усунення штучних, невиправданих чи дискримінаційних бар'єрів у торгівлі продовольчими товарами. Стандарти, посібники й інші рекомендації Кодексу були конк­ретно визначені як базові для захисту споживача в рамках Угоди СФС. У даному контексті вони мають виняткове значення для захисту споживачів і для міжнародної торгівлі харчовими продуктами. Зрештою, документи Комісії Кодекс Аліментаріус стали стандартом міжнародних вимог до безпеч­ності харчових продуктів, а загальні принципи Ко­декс Аліментаріус у відношенні харчових продуктів були зведені до необхідності:

  • визначати істотні принципи гігієни харчових продуктів, що стосуються всіх ланок харчового ланцюга;

  • рекомендувати як засіб досягнення більш пов­ної безпечності харчових продуктів підхід, засно­ваний на системі НАССР;

— указувати, як саме здійснювати ці принципи на практиці, радити, які конкретні технічні норми правила можуть знадобитися для ланок харчового ланцюга, процесів чи товарів для підсилення гігієнічних вимог.

За таких умов стандарти, настанови й інші реко­мендації Кодексу здобувають безпрецедентного значення в сфері захисту споживачів у рамках міжнародної торгівлі харчовими продуктами. Як результат, рекомендації Комісії Codex Alіmentarіus, включаючи Систему НАССР, стали основою для розробки міжнародних вимог щодо безпечності харчових продуктів.

  1. Ветсанекспертиза туш при антропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: сказ, хвороба Ауески, анаеробна дизентерія ягнят.

Хвороба Ауєскі

Туші і субпродукти від тварин, хворих і підозрілих у захворюванні, в сирому вигляді не випускають. Голову утилізують, а санітарна оцінка м'яса і субпродуктів проводиться за результатами мікробіологічних досліджень. У випадках виявлення сальмонел тушу направляють на проварювання або на виготовлення м'ясних хлібів, консервів, внутрішні органи - утилізують. За відсутності сальмонел тушу, сало і внутрішні органи переробляють на варені, варено-копчені ковбаси, м'ясні хліби або консерви. Інші продукти забою (крім шкур, ріг та ратиць) утилізують.

За наявності дистрофічних та інших патологічних змін у мускулатурі тушу із субпродуктами направляють на утилізацію. Шкури, роги, ратиці дезінфікують.

Сказ

При встановленні ознак сказу тушу з внутрішніми органами і шкурою знищують.

Тушу та інші продукти забою, одержані від тварин, покусаних хворими на сказ тваринами, знищують. При забої клінічно здорових тварин неблагополучної щодо сказу групи туші та інші продукти забою направляють на промпереробку.

анаеробна дизентерія ягнят

Збудник – CL. perfringens типу С, в органах і на кров’яному середовищі утворює капсули, а на багатих білком середовищах – спори. Вегетативні форми мікроба швидко гинуть під дією кисню, сонячних променів, високих температур, дезінфікуючих засобів та ін. Спори можуть тривалий час зберігатися в ґрунті. Післязабійна ветсанекспертиза. У хворих відмічається некроз слизової оболонки, головним чином порожньої та клубової кишок, а також геморагічний діатез, набряки під серозною оболонкою шлунка, кишечника і лімфовузлів. Ветеринарно-санітарна оцінка Забивати свиней, хворих на ентеротоксимію, заборонено. При виявлені хвороби на конвеєрі, тушу з усіма органами знищують. Усі знеособлені продукти (ноги, вим'я, вуха, кров та ін.), отримані при забої інших тварин, змішані з продуктами забою від хворих, або якщо вони знаходилися в контакті з ними, у тому числі туші, також спалюють.  Ветеринарно-санітарні заходи. Для дезінфекції приміщень застосовують розчин хлорного вапна, що містить 5% активного хлору, 10%-й розчин (70-800С) їдкого натру або 4%-й розчин (300С) формальдегіду при дворазовому нанесенні на поверхні з інтервалом  1 год.