Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ветсанекспертиза.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
157.06 Кб
Скачать
  1. Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.

Для клеймування необроблених харчових продуктів тваринного походження установлені зразки форм позначки придатності та ветеринарних штампів з відповідним їх описом.

Форма позначки придатності повинна бути овальною, шириною 65 мм і висотою 45 мм, шириною обідка 1,5 мм, висотою літер не менше 8 мм, а цифр - 10 мм та глибиною 1,5 мм.

Для клеймування субпродуктів, м'яса кроликів, нутрій та птиці, що реалізуються на агропродовольчих ринках, позначка придатності має бути овальної форми, шириною 40 мм і висотою 25 мм, шириною обідка 1 мм, висотою літер не менше 5 мм, а цифр -6 мм та глибиною 1,5 мм.

Ветеринарний штамп прямокутної форми має у верхній частині напис "ДЕРЖВЕТНАГЛЯД", у центрі - "ПОПЕРЕДНІЙ ОГЛЯД", а внизу - три пари цифр: контрольний (реєстраційний) номер. Цей ветеринарний штамп не дає права на реалізацію м'яса та інших продуктів забою без проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи.

на тушки кролів і нутрій наносять один відбиток позначки придатності в області лопатки;

Перед забоєм кролів витримують 12 год без корму. Забій прова­дять на забійному пункті, де є спеціально обладнані приміщення для висушування шкурок і охолодження тушок.

Під час забою кроля піднімають за задні ноги і вдаряють пали­цею в потиличну ділянку. Потім його підвішують за задні ноги на металеві гачки і для знекровлення перерізують носову перетинку чи кровоносні судини (інколи видаляють око). Застосовують також спосіб оглушення електричним струмом, за якого тушку знекров­люють, перерізуючи сонні артерії або відокремлюючи голову. Шкур­ку знімають трубкою, її охолоджують і знежирюють ножем, натяг­нувши на спеціальну колоду або на правії ло. Жирову тканину, за­лишки м’яса знімають від хвоста до голови. Після знежирювання шкурку натягують на правії ло волосом усередину і висушують за температури 25 — 30 °С. Після висушування шкурки знімають з правії ла, сортують згідно із стандартом на три розміри: особливо великі, великі і малі. Залежно від волосяного покриву і міздрі шку­рки поділяють на 4 сорти.

Після зняття шкурок із тушки видаляють внутрішні органи крім нирок з нирковим жиром, які залишають у складі тушки. Голову відрізають на рівні першого шийного хребця, передні ноги — по зап’ястному, а задні — по скаковому суглобу. Тушку промивають холодною водою і охолоджують за температури 10 °С, а після підси­хання знижують її до 6 °С. За вгодованістю тушки поділяють на дві категорії: першу та другу. Перша категорія — добре розвинені м’язи, на холці відкладений жир, остисті відростки спинних хребців не виступають; друга — м’язи розвинені задовільно, на холці сліди жиру, остисті відростки злегка виступають. Тушки кроликів, які не відповідають вимогам категорії, відносять до нестандартних.

  1. Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.

Харчові токсикоінфекції – гострі хвороби з групи кишкових інфекцій, які виникають внаслідок уживання в їжу продуктів, що містять умовно-патогенні мікроби та (чи) їх токсини; характеризуються короткочасним перебігом із симптомами загальної інтоксикації та гострого гастроентериту.

Харчові токсикоінфекції спричинюються бактеріями, які виробляють ентеротоксини. Найчастіше їх зумовлюють ентеротоксичні штами кишкової палички, стафілокока, стрептокока, протея, спорові анаероби (С. perfringens) і аероби (Вас. сеrеus), галофільні вібріони (Vibrio parahaemolyticus). При потраплянні в організм з їжею тільки токсинів (наприклад, С. botulinum, S. aureus чи грибів) виникають харчові токсикози. Більшість із них досить стійкі в довкіллі, здатні розмножуватись у харчових продуктах.

Сальмонельоз (salmonellosis) — гостра зоонозна кишкова інфекційна хвороба, що спричинюється бактеріями з роду Salmonella і проявляється переважно явищами гастроентериту, інтоксикації та зневоднення. Збудниками сальмонельозу є кишкові бактерії родини Enerobacteriaceae, роду Salmonella. Сальмонели мають вигляд дрібних паличок із заокругленими кінцями. Вони грамнегативні, спор і капсул не утворюють. Відомо понад 2 200 сероварів сальмонел, що відрізняються за О- і Н-антигенами.

Патогенез.

Для розвитку хвороби необхідно, щоб в організм проникли живі сальмонели та їх токсини. Основні клінічні прояви пов’язані з дією ендотоксинів, що вивільнюються при руйнуванні бактерій у травному каналі. Частина токсинів всмоктується у кров, спричинюючи інтоксикацію організму. Під впливом токсинів підвищується проникність слизової оболонки кишок, внаслідок чого в їх просвіт надходить велика кількість рідини і солей, які виводяться з організму під час блювання й проносу. Порушуються водно-електролітний баланс і кислотно-лужна рівновага, розвивається зневоднення. При тяжкій інтоксикації може розвинутись інфекційно-токсичний шок.

У практиці найчастіше використовують таку класифікацію клінічних форм сальмонельозу: гастроінтестинальна форма (гастритний, гастроентеритний,гастроентероколітний, ентероколітний варіанти); генералізована форма (тифоподібний і септикопіємічний варіанти); бактеріоносійство (гостре, хронічне,транзиторне), нозопаразитизм.

Діагностика

Сальмонельоз розпізнають на підставі характерних клініко-епідеміологічних ознак і лабораторних даних. Слід врахувати, що гастроінтестинальна форма розпочинається гостро і вже через 10-12 год досягає максимальних проявів. Клінічна картина складається з синдромів загальної інтоксикації та гострого гастроентериту. У тяжких випадках виникає зневоднення. Вагомими є свідчення про груповий характер захворювань та їх зв'язок з уживанням недоброякісних харчових продуктів або страв, що були приготовлені з порушенням санітарно-гігієнічних вимог.

Диференційний діагноз

У більшості випадків сальмонельоз має типові клінічні та епідеміологічні риси харчової токсикоінфекції. З токсикоінфекцій, що їх спричинюють умовно-патогенні мікроби, найбільш подібні до нього стафілококовий токсикоз, протеоз і клостридіоз. Проте стафілококовий токсикоз і протеоз відрізняються коротким інкубаційним періодом (частіше 2-6 год), бурхливим і нетривалим перебігом (1-2 доби). Клостридіоз, зумовлений С. perfringens, часто має тяжчий перебіг зі зневодненням II і III ступеня, гемодинамічними розладами і утворенням некрозів у тонкій кишці. У клінічній картині домінують сильний біль голови, біль у животі, багаторазове блювання, симптоми подразнення очеревини; у калі – кров.