- •1.Публічні та приватні фінанси. Поняття фінансового права, його предмет і метод
- •2.Поняття фiнансової дiяльностi Української держави та органів місцевого самоврядування.
- •3.Форми фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Фінансово-планові акти.
- •4.Методи фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування.
- •5.Поняття та види фінансового контролю.
- •6.Фiнансова дiяльнiсть органiв мiсцевого самоврядування.
- •7.Основи правового статусу Мiнiстерства фiнансiв України.
- •8.Основи правового статусу Державної фіскальної служби України.
- •9.Основи правового статусу Державної казначейської служби України
- •10.Бюджетна система України та її склад. Принципи бюджетної системи України.
- •11.Зміст та структура бюджету. Загальний та спеціальний фонд. Резервний фонд.
- •12.Бюджетна класифікація: а) класифікація доходів; б) класифікація видатків;в) класифікація фінансування; г) класифікація боргу.
- •13.Поняття та види бюджетних надходжень та витрат. Дефіцит та профіцит бюджету.
- •14. Правові основи публічного боргу. Правове регулювання бюджетних запозичень.
- •15.Принципи розподілу доходів та видатків між бюджетами різних рівнів бюджетної системи України.
- •16.Правове регулювання міжбюджетних трансфертів. Поняття та види.
- •17.Стадії бюджетного процесу. Бюджетний цикл та бюджетний період
- •18. Правове регулювання порядку складання, розгляду та затвердження проекту бюджету
- •19.Учасники бюджетного процесу в Україні: розпорядники та одержувачі
- •20.Правові основи виконання державного та місцевих бюджетів.
- •23. Заходи впливу та відповідальність за вчинення бюджетних правопорушень.
- •24.Контрольні функції Рахункової палати як органу парламентського фінансового контролю в Україні
- •25.Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією.
- •27.Порядок проведення державного фінансового аудиту виконання бюджетних програ
- •28.Правова природа і статус Національного банку Україні.
- •29.Правовий статус Державної служби фінансового моніторингу.
- •30. Порядок держ. Регулювання ринків. Національна комісія
- •31.Поняття,ознаки та функції податку.
- •32.Поняття податкової системи. Види податкiв, зборiв та інших обов’язкових платежів в Україні.
- •33.Співвідношення прямих та непрямих податків.
- •34.Суб’єкти податкових правовідносин: платники податків, податкові агенти,представники
- •35.Принцип резиденства за Податковим кодексом України.
- •36.Об’єкт оподаткування.
- •37 Ставка оподаткування: поняття, види.
- •39.Податкові пільги: поняття та види
- •40.Склад податкового законодавства.
- •41.Визначення сум податкових та грошових зобов’язань.
- •42.Податкова декларація, розрахунок. Порядок складання, подання та внесення змін до податкової звітності.
- •43 .Адміністративне оскарження рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів.
- •44.Поняття податкового боргу. Виникнення податкового боргу.
- •45.Податкова застава: зміст, підстави виникнення, порядок застосування.
- •46.Адміністративний арешт майна: зміст, порядок застосування
- •47.Зміни строку сплати податку: розстрочка, відстрочка
- •48. Строки давності у податковому праві та порядок їх застосування. Списання безнадійного податкового боргу
- •49.Податкова консультація: зміст, порядок застосування.
- •50. Фінансова відповідальність за вчинення податкових правопорушень
- •51. Поняття та способи здійснення податкового контролю.
- •52. Види податкових перевірок. Порядок проведення та оформлення результатів.
- •53. Правове регулювання справляння податку на прибуток підприємств.
- •54. Податок на доходи фізичних осіб. Порядок визначення бази оподаткування з податку на
- •55. Порядок надання податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб. Порядок надання та види податкових соціальних пільг з податку на доходи фізичних осіб.
- •56. Порядок оподаткування особливих видів доходів (дохід від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна; оподаткування дарунків та спадщини).
- •57. Особливості справляння податку з фізичних осібпідприємців
- •58. Правове регулювання справляння податку на додану вартість. Особливості віднесення сум податку до податкового кредиту. Бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
- •59. Правове регулювання справляння мита в Україні. Види мита за законодавством України
- •60. Правове регулювання справляння єдиного податку в Україні.
8.Основи правового статусу Державної фіскальної служби України.
Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
3. Основними завданнями ДФС є:
1) реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;
2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування:
державної податкової політики;
державної політики у сфері державної митної справи;
державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів;
державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску;
державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
7. ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
9.Основи правового статусу Державної казначейської служби України
1. Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).
Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.
3. Основними завданнями Казначейства України є:
1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
2) реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
7. Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).
8. Казначейство України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами, організаціями.
9. Казначейство України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою.