3.Форми фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Фінансово-планові акти.

Форми діяльності: юридичні(прийняття нпа, прийняття актів індив дії, ін юр значимі дії); неюридичні(розяснення фін з-ва, інструктування, консультування)

Форми фін. Д-сті держави:

1.акт перевірки. 2.надання усної податкової консультатції 3.надання письмової юридичної консультації. 4.надання узагальнюючої податкової консультації.

Юридичною формою здійснення фінансової діяльності є фінансово-правові і фінансово-планові акти, що видаються уповноваженими органами держави. Здійснення класифікації таких актів можливе за різних підстав. Так, за юридичними властивостям розрізняють нормативні й індивідуальні фінансово-правові акти.

Нормативні фінансово-правові акти встановлюють загальні положення для регулювання цілої групи однорідних фінансових відносин, звернені до широкого кола осіб, розраховані на довгий час дії і неодноразове застосування..

Індивідуальний фінансово-правовий акт пов'язаний з конкретними фінансовими правовідносинами і направлений у кожному конкретному випадку на їх установлення, зміну або припинення, тобто виступає в ролі юридичного факту.Такий акт розрахований на однократне (разове) застосування, звернений до певної особи, виданий з конкретного питання і втрачає свою силу або належним виконанням, або відміною його прийнятим органом (чи вищим), або визнання його недійсним у порядку, передбаченому чинним законодавством.

У зв'язку з особливим значенням планування у фінансовій діяльності в системі фінансово-правових актів виділяють особливу групу фінансово-планових актів. До них відносять: державний і місцеві бюджети, єдині кошториси установ і організацій, що знаходяться на бюджетному фінансуванні, касовий план НБУ та ін.

Фінансово-планові акти приймаються в процесі фінансової діяльності держави і містять конкретні завдання в області фінансів на певний період, тобто є планами з мобілізації, розподілу і використання фінансових ресурсів. За юридичними властивостями їх не можна віднести ні до нормативних, ні до індивідуальних фінансово-правових актів, оскільки вони містять ознаки і тих, і інших.

За юридичною природою фінансово-правові акти підрозділяють на законодавчі і підзаконні. Залежно від того, якими органами видаються такі акти, їх класифікують на: 1) акти представницьких органів; 2) акти виконавчих органів; 3) вважається, що є підстави виділити й акти судових органів.

При класифікації фінансово-правових актів, залежно від компетенції органів, що їх видають, вони можуть бути розділені на: 1) акти органів загальної компетенції; 2) акти органів спеціальної компетенції; 3) акти державної влади; 4) акти органів місцевого самоврядування.

4.Методи фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування.

До методів фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування належать конкретні способи (прийоми), що застосовуються у процесі формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави й місцевого самоврядування.

Групи методів здійснення фінансової діяльності:

1) методи формування фондів коштів;

2) методи розподілу фондів коштів;

3) методи використання фондів коштів.

Методи формування фондів коштів:

- обов'язковий метод, який полягає в безоплатному І примусовому вилученні частини грошових коштів у власників (обов'язкові платежі податкового характеру, адміністративні штрафи тощо);

- добровільний метод, при якому відбувається залучення тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб на добровільних засадах (придбання державних і муніципальних цінних паперів, проведення лотерей, пожертвування тощо).

Методи розподілу фондів коштів:

- фінансування, що виражається в безоплатному, безповоротному й цільовому наданні грошових коштів з відповідних фондів;

- кредитування, яке передбачає надання грошових коштів на умовах платності, повернення й строковості.

- Методи використання фондів коштів:

- метод встановлення цільового використання коштів:

- метод встановлення порядку використання коштів;

- метод встановлення порядку й нормативів розподілу прибутку;

- метод встановлення лімітів використання коштів;

- метод плановості;

- метод ефективності й економії;

- науково-методологічний підхід при визначенні обсягів використання коштів у межах встановлених лімітів та інші методи.

На всіх стадіях фінансової діяльності використовується метод фінансового контролю.